Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”)

Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп.

Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички.

У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і не помітили, що їх хоче з’їсти каня.

У кінці байки дається мораль: “Як ся двоє сваряться і процесують, так третій потішиться їх маєтком”.

У цій байці залишилась у виграші каня, а жаба-нахаба і миша сварлива були нею покарані.

Зовсім інша ситуація постає перед нами у байці “Хвалькувата муха”. У ній зображено волів, що поверталися з поля ввечері, після цілого дня праці, а муха сіла одному на ріг і сказала, що дуже втомилася після важкої праці:”… цілий день орала з волами, аби люди мали хліба досить!”

Дуже смішно чути такі слова від неї, бо муха навіть не була на полі, а собі чужу працю привласнила. На жаль, зараз має місце саме така ситуація, коли одні люди живуть за рахунок інших, не докладаючи жодних зусиль, аби жити добре.

“Не

випусти рака з рота” – так попереджають тих, кого легко обдурюють шахраї. А тим, що вже були обдурені, кажуть: “Упустив рака з рота”. І дійсно, у байці ворона піддалася на улесливу мову рака і випустила його з рота. А сталося це все через пихатість ворони. А хитрий рак урятував своє життя завдяки кмітливості та винахідливості.

Я вважаю, що байки вчать нас бачити свої вади та виправляти їх.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”)