Пристосованість організмів

Схожі твори:

1. Еволюційне навчання Ч. Дарвіна Побудова найбільш фундаментальної еволюційної концепції пов’язане з ім’ям геніального англійського вченого Чарльза Дарвіна ( 1809-1882). Величезне значення для становлення еволюційних і атеїстичних поглядів Ч. Дарвіна мало свершенное їм в 1831-1836 гг. кругосвітня подорож на кораблі ” Бигль “. Він досліджував геологічну будову, флору й фауну багатьох країн, відправив з Англію...
2. Рослини – царство еукариотических організмів, що характеризуються автотрофним харчуванням Багрянки й Теперішні водорості іноді називають нижчими рослинами. Вони відрізняються тим, що не мають органів і тканин. Представники цієї групи живуть найчастіше у воді. Безстатеве розмноження в так званих нижчих Рослин здійснюється нерухливими суперечками або рухливими зооспорами. До вищих рослин ставляться моховидние, хвощевидние, папоротникообразние, голосеменние й квіткові. Це переважно наземні...
3. Боротьба за існування Боротьба за існування – складні й різноманітні взаємини особин усередині виду, між видами й з несприятливими умовами неживої природи. Ч. Дарвін указує, що невідповідність між можливістю видів до безмежного розмноження й обмеженістю ресурсів – головна причина боротьби за існування. Боротьба за існування буває трьох видів: 1. Внутрішньовидова – приводить до...
4. Біоценози У природі види Рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів розподіляються не випадково. Вони завжди утворять певні, порівняно постійні комплекси – природні співтовариства. Такі комплекси взаємозалежних видів, що живуть на певній території з більш-менш однорідними умовами існування, називають біоценозами Біоценоз – складна природна система, що складається з різних груп організмів, що розрізняються...
5. Штучний відбір В основі природного й штучного відбору лежить спадкоємна мінливість організмів. У результаті природного добору створюються нові форми живих істот – види, і при штучному відборі – нові сорти Рослин і породи тварин Штучний відбір – метод селекції, здійснюваний людиною з метою створення порід тварин і сортів рослин. Селекціонер відбирає особин...
6. Еволюційні фактори 1. СПАДКОВІСТЬ – властивість організмів повторювати в ряді поколінь подібні типи обміну в-в і індивід. розвитку в цілому. Забезпечується самовідтворенням матеріальних одиниць Н. – генів, локалізованих у специфич. структурах ядра клітини (хромосомах) і цитоплазми. Разом з мінливістю Н. забезпечує сталість і різноманіття форм життя й лежить в основі еволюції живої...
7. Використання мікробів у господарській діяльності Розробка найбільш раціональних прийомів використання мікробів у господарській діяльності людини й свідома селекція мікробів стали можливі тільки після розробки мікроскопічних методів вивчення й з’ясування способів розселення й розмноження мікроорганізмів. Основна заслуга в успішному дозволі цих питань належить геніальному французькому вченому Луи Пастеру ( Pasteur, 1822-1895) , справжньому творцеві наукової селекції...
8. Доказу макроеволюції Макроеволюція – процес утворення нових сімейств, загонів, класів і типів, а також інших надвидових систематичних одиниць (таксономических груп живих істот). Мікроеволюція – сложнейший еволюційний процес виникнення нового виду. При цьому новий вид перетворюється у відособлену сукупність організмів. Мікроеволюцію називають надвидовою еволюцією, у ході якої види ще більше відокремлюються друг від...
9. Полове розмноження Розмноження – найважливіша властивість усього живого. Вид, що розмножується тільки безстатевим шляхом, може процвітати досить тривалий час, якщо він живе у відносно постійних умовах. При виникненні в середовищі його перебування змін, які викликають загибель окремих особин, досить імовірно, що загинуть всі особини, тому що вони дуже подібні генетично. Полове розмноження...
10. Основи генетики. Гибридологический метод З незапам’ятних часів людей хвилював питання про причини подібності нащадків і батьків, про природу знову виникаючих змін. Перший крок у пізнанні закономірностей спадковості зробив видатний чеський дослідник Грегор Мендель. Він виявив найважливіші закони спадковості. М. Мендель показав, що ознаки організмів визначаються дискретними (окремими) спадкоємними факторами. Робота Г. Менделя відрізнялася глибиною...
11. Основа біологічного круговороту Сукупність всіх живих організмів становить живу речовину або біомасу планети. Жива речовина – це, по визначенню Вернадського, головна речовина біосфери. У межах границь біосфери жива речовина розподілена дуже нерівномірно. У високих шарах атмосфери, у глибині гідросфери й літосфери живі організми зустрічаються рідко. Життя, головним чином, зосереджена на границі цих середовищ....
12. Біогеоценоз і Агроценоз Біогеоценоз – саморегулююча система, але стійкий стан їх ніколи не досягається повністю. Співтовариства організмів змінюються в часі, при цьому зміни торкають видова розмаїтість, кількісні показники, структуру харчових ланцюгів, продуктивність і т. д. Мінливість біогеоценозу в основному проявляється в зміні чисельності окремих видів і в зміні біогеоценозів. Чисельність популяції залежить від...
13. Структура біогеоценозу Жива речовина розподілена на планеті нерівномірно. Однорідні ділянки території, заселені живими організмами, називають біотопами (ділянка лісу, степ, озера). Історично сформовані співтовариства організмів, що населяють біотоп – біоценоз. У нього входять тисячі видів, але тільки трохи відіграють роль основного регулюючого фактора. Компоненти біоценозу й навколишня їхня нежива Природа тісно зв’язані обміном...
14. Органи рослин: Квітка Квітка – орган насінного розмноження. Це вкорочена видозмінена втеча. Він розвивається із бруньки, але листи в ньому перетворилися в оцвітину, що служить для залучення комах. У квітці формуються полові клітки – гамети й відбувається запилення й запліднення. Оцвітиною називається чашечка разом з віночком. Якщо вони відрізняються друг від друга, то...
15. Покритосеменние й квіткові рослини Основна особливість цієї групи – наявність квіток і покритосемянность. Семяпочка квіткових захищена від несприятливих впливів зав’яззю. Покритосеменние – найбільш пізня еволюционно й сама багата видами група рослинного миру: по числу видів (близько 250 тис.) вони перевершують всі інші групи вищих Рослин разом узятих. 390 сімей ств цв еткових становлять два...
16. Основи екології Екологія – наука про закономірності взаємин організмів (популяцій, видів, співтовариств) між собою й із середовищем перебування. Екологія як наука використовує різноманітні методи дослідження, що дозволяють одержати об’єктивну інформацію про функціонування природних систем. Методи екологічних досліджень: Спостереження Експеримент Облік чисельності популяції Метод моделювання Деякі завдання сучасної екології: Штучна регуляція чисельності видів...
17. Біологічне значення вірусів Всі організми, що мають клітинну будову, діляться на дві групи: предъядерние (прокаріоти) і ядерні (еукариоти). Клітки прокаріот, до яких ставляться бактерії, на відміну від еукариот, мають відносно простої будова. У прокариотической клітці немає організованого ядра, у ній утримується тільки одна хромосома, що не відділена від іншої частини клітки мембраною, а...
18. Гриби Гриби – одна з великих і процвітаючих груп організмів. Це еукариоти, у яких немає хлорофілу, і, отже, вони харчуються готовими органічними речовинами, як тварини, а запасною живильною речовиною є глікоген. Разом з тим у них є тверда клітинна стінка, вони не здатна пересуватися, як і рослини, тому їх виділили в...
19. ПРОВІДНА РОЛЬ ЖИВОЇ РЕЧОВИНИ В ПЕРЕТВОРЕННІ БІОСФЕРИ Біосферою називається оболонка Землі склад, структура й обмін енергії якої визначає діяльність живих організмів. Термін “біосфера” увів в 1875 році езюс, що розумів її як тонку плівку життя на земній поверхні. Цілісне вчення про біосферу розробив В. И. Вернадський. Біосфера розташована в просторі від верхніх шарів атмосфери (20- 25 км.)...
20. Круговорот речовин у природі Функціонуюче в біосфері жива речовина постійно здійснює круговорот речовин і перетворення енергії. Для живих систем характерна акумуляція хімічних елементів у своїх тілах. Акумуляції протистоїть мінералізація, що виникла в результаті розкладання рослинних залишків. Ці два процеси йдуть у кожному біогеоценозі. Акумуляція переважає там, де утвориться жива речовина (поверхня океану й суши)....