Правопис апострофа
Апостроф ставиться Тільки після приголосного у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]. При цьому попередній приголосний залишається твердим.
Апостроф пишеться:
1) після приголосного звука перед ї завжди пишеться апостроф!
2) після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, який не належить до кореня, крім р: здоров’я, пов’язати, торф’яний, м’ясо, п’єса, в’ється, п’ять, верф’ю; черв’як, арф’яр, верб’я.
3) після р в кінці складу, якщо чується звук [й]: бур’ян, пір’я,
4) після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]: комп’ютер, прем’єра, миш’як, Х’юстон, Рейк’явік;
5) після префіксів власне українських та іншомовних слів та першої частини складних слів, основа яких закінчується на приголосний: без’язикий, пів’яблука, возз’єднання, роз’ятрити, під’їхати, об’єкт, ін’єкція;
6) у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янівка.
Апостроф не пишеться:
1) після б, п, в, м, ф, якщо перед ним стоїть інший приголосний. Який належить до кореня, крім
2) після р на початку складу, якщо я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного: буряк, борються, рясно, зоря, рюмсати, крюк;
3) після приголосних в іншомовних словах, якщо я, ю, є позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюджет, кювет, пюре.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)