Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина)
ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя (та й про життя взагалі) із книжок, але зате почуття її свіжі, переживання – гострі, а характер – ясний і сильний. Батько кличе її Бетси; до
При цьому вони убудовані в рамку “шекспірівського” сюжету – батьки молодих людей ворогують, як сімейства Ромео й Джульети. А виходить, Л. М. заздалегідь відділена від Олексія, що тільки що приїхало в батьківський маєток, двома “границями”. Правила пристойності не дозволяють знайомитися зі стороннім юнаком; конфлікт батьків виключає
Переодягшись селянкою, Л. М. є в тугиловскую гай, де гуляє із собакою молодий пан; її природна смаглявість те саме що простонародна засмага; Олексій вірить, що перед ним – Килина, дочка ” Василья-Коваля”. (Ім’я Килина не тільки пародійно протипоставлена домашньому прізвиську “Бетси”, але й натякає на таємничу “Килину Петрівну Курочкину”, що пише “романічні” листи Олексій. ) Л. М. легко справляється з роллю (вона навіть змушує Берестова “вивчити” її грамоті) – тому що при всій умовності, всієї театральності перевдягань ця роль їй те саме що. Різниця між російською селянкою й росіянці повітовою панянкою – чисто станова; і ту й іншу харчують соки національного життя Сама по собі роль “переодягненої дворянки” має чисто європейське походження (про джерела див. вище).
Але це не важливо; Пушкін не випадково маскує “іноземні” джерела, указуючи читачеві на найближчі російські паралелі. Уже саме ім’я героїні припускає “селянський” поворот сюжету: “і селянки любити вміють” (Н. М. Карамзин. “Бідна Ліза”).
Цього мало; письменник змушує мниму селянку Л. М. читати Олексію по складах ще одну повість Н. М. Карамзина, “Наталя, боярська дочка”; він тихо посміюється над виникаючою двозначністю. Але недарма повести поданий епіграф з поеми “Душенька” И. Ф. Богдановича: “В усіх ти, Душенька, убраннях гарна”. Обставини (батьки молодих людей раптово примирилися; старший Берестів із сином є в Прилучино з візитом; Олексій не повинен довідатися Л. М. – інакше інтрига самознищиться) змушують неї розіграти зовсім іншу роль. “Селянка” Л. М. приймає “іноземний” вигляд у смаку французького XVIII в. (смаглявість схована білилом; локони збиті, як перука Людовика XIV, рукава – як фижми мадам Помпадур). Її ціль – залишитися з і не сподобатися Олексію, і ціль ця досягнута цілком.
Однак авторові (і читачеві! ) вона як і раніше подобається; будь-які перевдягання, будь-які ігрові маски лише оттеняют незмінну красу її душі. Душі росіянці, простий, радісної, відкритої й сильної Сюжет швидко рухається до щасливої розв’язки: батьки ведуть справу до весілля; наляканий Олексій готовий зневажити становою різницею й женитися на “селянці”.
В останній сцені він уривається в кімнату “панянки” Л. М., щоб пояснити їй, чому він не може, не повинен ставати її чоловіком. Уривається – і застає “свою” Килину, “переодягнену” у дворянське плаття й читаючу його ж лист. Границі гри й життя зміщаються, усе заплутується, повторюється ситуація повести “Заметіль”: герой повинен оголосити героїні про причини, що роблять їхній шлюб неможливим – і виявляється в ніг своєї нареченої (Помітно, що обидві історії розказані Белкину “дівицею К. И. Т. ) Епіграф, поданий до всього циклу (“…Митрофан по мені”) і спочатку зв’язаний лише з образом простодушного оповідача Івана Петровича Белкина, остаточно поширюється на всіх персонажів “болдинских баєчок”, – крім Сильвио з “Пострілу”.
Схожі твори:
- Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська(Бетсі, Килина) Ліза Муромська(Бетсі, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя(та і про життя взагалі)...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої...
- Повести Белкина характеристика образа Марья Гаврилівна ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ЗАМЕТІЛЬ Марья Гаврилівна – героїня повести, сюжет якої (так само як ” Панянки-Селянки”) розказаний Белкину дівицею К. И. Т. Марья Гаврилівна – “струнка, бліда й сімнадцятилітня” дочка найдобрішого поміщика Гаврила Гавриловича Р*** із села Ненарадова; має романічну уяву (подібно оповідачеві й героєві...
- Повести Белкина характеристика образа Белкин Іван Петрович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, породжений в 1798 р. від “чесних і шляхетних батьків” (батько – секунд-майор); виучений сільським дячком і пристрастився до творчості; в 1815-1823 гг. служивший у піхотному єгерському полицю; не пила; имевший надзвичайну слабість до...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач,...
- Характеристика героїв Повести Белкина Пушкіна А. С ***. Так що образ С. послідовно відбитий у самих різних дзеркалах, як би пропущений крізь складну систему незбіжних точок зору – і при цьому нітрохи не міняється. Незмінність героя різко підкреслена, – точно так само, як підкреслене його прагнення здаватися двоїстим, дивним. *** із села Ненарадова; має романічна уява (подібно...
- Бідна Ліза характеристика образа Ліза (бідна Ліза) БІДНА ЛІЗА (Повість, 1792) Ліза (бідна Ліза) – головна героїня повести, що зробила повний переворот у суспільній свідомості XVIII в. Карамзин уперше в історії російської прози звернувся до героїні, наділеної підкреслено повсякденними рисами. Його слова “і селянки любити вміють” сталі крилатими. Бідна селянська дівчина Л. рано залишається сиротою. Вона живе...
- Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись розповіддю про героя “Байрона” Сильвио(“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються новелою, один з...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків”(батько – секунд-майор); вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що...
- Повести Белкина характеристика образів Самсон Вирин ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) СТАНЦІЙНИЙ ДОГЛЯДАЧ Самсон Вирин – станційний доглядач, нещасний чиновник 14-го (останнього) класу, “сущий мученик” посади, батько дочки Дуни, повезеної гусаром у Петербург. Повість, розказана Белкину титулярним радником А. Г. Н. , поміщена в циклі четвертої, але у виносці до листа “одного поважного...
- Перші досвіди Пушкіна в області художньої прози (“Повести Белкина”) Улітку 1827 р. Пушкін починає писати історичний роман “Арап Петра Великого”, а в 1829 р. приступає до прозаїчного роману про сучасність – “Романові в листах”. Обоє добутки залишилися незавершеними. Разом з тим Пушкін одним з перших відзначив успіх і необхідність розвитку в російській літературі й понести. В 1827 р. Пушкін...
- Художні особливості повести H. М. Карамзина “Бідна Ліза” 1. Перші кроки в психологічній прозі. 2. Художні особливості повести. 3. Нові прийоми, використовувані Карамзиним. Н. М. Карамзин, основоположник сентиментально-реалістичної літератури, був визнаним майстром створення чудових повістей, що розповідають про долі своїх сучасників. Саме в цьому жанрі як не можна повно розкрився його талант письменника-сентименталіста Повести Карамзина: “Фрол Силин”, “Бідна...
- “Станційний доглядач” із циклу “Повести покійного Івана Петровича Белкина” З іншого боку, що стоїть одруження, незважаючи на всі прикрості, пов’язані із пристроєм весілля, не могла не радувати поета, не змушувати тріпотіти й хвилюватися його серце. Творчому натхненню сприяла й пора року – улюблена Пушкіним осінь. Лірика цього періоду як не можна глибше відбиває внутрішній стан поета: радісні, грайливі нотки...
- Сюжет повести Карамзіна “Бідна Ліза” У повісті Карамзина “Бідна Ліза” розповідається про любов молодого дворянина ераста й селянки Лізи. Ліза живе разом з матір’ю на околицях Москви. Дівчина продає квіти й тут знайомиться з ерастом. ераст – це людина “з неабияким розумом і добрим серцем, добрим від природи, але слабким і вітряним”. Його любов до...
- А. С. Пушкін “Повести Белкина”. Тема й ідейний зміст однієї з них В “Повістях Белкина” Пушкін опирається на традиції оповідальної прози кінця 20-х років XIX століття. В “Пострілі” і “Заметілі” романтичні ситуації й колізії дозволяються просто й щасливо, у реальній обстановці, не залишаючи місця ніяким загадкам і мелодраматичним кінцівкам, які були так популярні в романтичній повісті. В ” Панянці-Селянці” казавшийся романтичним герой,...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман (повість) з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то,...
- Перетворення характеристика образа Замза Грегора Замза Грегор – головний герой новели. Прокинувшись після неспокійного сну, молодий комівояжер виявляє, що перетворився в комаха. “Лежачи на панцирно-твердій спині, він бачив… своїми коричневими, опуклими, розділеними дугоподібними лусочками живіт… ” Г. намагається не дивуватися случившемуся. Перетворення він уважає результатом утоми й нездужання. Вирішивши для початку піднятися з постелі, одягтися,...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана (брат його матері) і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса (іноді його столицею називається Тинтажель, іноді – Лондон). У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони...
- Характеристика образа Мазепа Композиція “Полтави” многофигурна, що відповідає її двоїстій жанровій природі (і романтична новела, і героїчний епос). Але всі сюжетні лінії сходяться в одну крапку – до образа “похмурого” Мазепи. Після того як батьки Марії відмовляють йому в руці дочки, вона біжить із будинку; Кочубей разом із дружиною замишляє помста; але донос,...
- Характеристика образа Петра I И все-таки тема одне, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розміщення сил у поемі відповідають неписаним правилам лорда Байрона; антагоніст Мазепи – ображений батько Кочубей; основний конфлікт – любовно^-психологічний і т. д. Але в останньої, 3-й частини Пушкін, описуючи Полтавську битву Росії з Карлом XII...