Порок під личиною чесноти
Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна – Іудушка Головлеви, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович Головлев – благовидна людина з м’якими, вкрадливими манерами і єлейним-ласкавим мовленням? Що являє собою цей сатиричний образ, відразу ж після опублікування
З дитячого років любив він приголубитися до милого друга мами, нишком поцілувати її в плічко, а іноді й злегка понаушнічать. Нечутно відчинить, буває, двері матусиної кімнати, нечутно прокрадеться в куточок, сяде й, немов зачарований, не зводить очей з мами, покута вона пише або возиться з рахунками. Але Орися Петрівна вже й тоді з підозрілістю ставилася до цим
Зрадництво – невід’ємна властивість його особистості. Він віддає всіх і завжди. Але й особистість, і вчинки його настільки крейди, повсякденні, що викликають не стільки обурення, скільки почуття бридливості й огиди. Іудушка – ханжа, лицемір, капосник і пустослов. Іудушка – продукт матеріалізації гнилих випарів головлевського гнізда. Прослуживши більше тридцяти років у департаменті, він у досконалості опанував формальної, показушной діловитістю, що так цінується начальством. Іудушка дослужився до генеральського чина. Вийшовши у відставку й оселившись у Головлеви, він повністю зрадився безконтрольного ледарства, що мала “всі зовнішні форми посидющої, непосильного праці”. Було щось павукове у звичках Іудушки, у способах нападу на жертву. Іудушка, намітивши чергову жертву, починає кружляти навколо її й присипляти її пильність клейкою патокою словесного гною. Тому в мовленні Іудушки переважають зменшувальні, ласкаві суфікси, словесні звороти. Він майже ніколи не говорить: бог, мужик, масло, хліб. У його вустах слова постійно знаходять вид: – боженька, мужичок, маслечко, хлібець. Виступаючи в ролі кровопивушки, він обставляє свої дії найлютішого лихваря так, щоб за формою вони виглядали актом християнського благодіяння. Так він надходить завжди. Йому потреби ні, що у святість його вчинків ніхто не вірить. Для нього важливо, щоб за формою все обстояло як покладено. Іудушка ограбував власну матір і вигнав її з будинку, але проробив все це, дотримуючи видимості самої відданої синової шанобливості. У житті Іудушка – актор. Він постійно грає в інсценованій їм комедії роль, і притім завжди саму підлу. Іудушка релігійний, але й з Богом він лицемірить, охоче беручи участь у розігруванні обрядової сторони релігії. Він знає масу розхожих афоризмів, затертих прописних істин, якими відгороджується від необхідності приймати неугодні йому рішення.
У Головлеви зненацька приїжджає Петінька, молодий офіцер, єдиний в живих син Іудушки. Батько заздалегідь вирішує: якщо син приїхав за грішми, відмовити. Він репетирує сцену майбутньої розмови, підбирає афоризми, від яких, як від непробивної броні, відскакують всі резони. Не одержавши від батька допомоги, Петінька гине. Коли при аналогічних обставинах застрелився старший його син, Володя, Іудушка відслужив по ньому панахиду. Так само він надійшов і цього разу. Ні каяття, ні каяттів совісті: він надійшов за законом. Іудушка любить посилатися на закони. Закон, як і Бог, що не сходить із його мови, – його моральна опора, точніше, основа його аморальної філософії.
Кінець Іудушки закономірний. Він, все життя читав церковну обрядовість, умирає без покаяння. У глуху ніч відправився Порфирій попрощатися з могилою матері, а ранком знайшли в дороги засипаний мокрим снігом покляклий труп. Виявилося, що совість в Іудушки не начисто була відсутня, а тільки була загнана й позабута. Але було вже пізно. Занадто довго він грішив, щоб можна було щось змінити й виправити. Цим завершальним штрихом, що свідчить про здатності автора проникати в самі потаєні глибини людської психології, Салтиков-Щедрін підбив підсумок похмурої й заплутаної історії деградації особистості в буржуазному світі.
Схожі твори:
- Порок під личиною чесноти у романі “Добродії Головлеви” Коли намагаєшся охопити думкою вся нескінченна кількість сатиричних персонажів, що встають перед нами зі сторінок творів М. Е. Щедріна, те спочатку навіть губишся: така їхня безліч і настільки вони різноманітні. Один з найвідоміших сатиричних персонажів Щедріна Иудушка Головлев, головний герой роману “Добродії Головлеви”. Чим же привернув загальну увагу Порфирій Володимирович...
- Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви” На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Прочитавши його огляд-огляд-роман-огляд “Історія одного міста” і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими. поет показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячи із творами Салтикова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість....
- Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів,...
- Роздуми про справжні людські чесноти Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ставить безліч проблем. Чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? Чи не відповіла на нього революція 1917 року? Письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. Чи однозначну відповідь дають на...
- Питання гріха й чесноти у романі “Злочин і покарання” Питання гріха й чесноти – один з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагалися знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якої чеснота стає гріхом. Кращі...
- “Віра і надія – це головні чесноти людини” Віра. Віра в житті людини відіграє дуже важливу роль і в цьому мені довелося зовсім недавно переконатися. Не те, щоб я раніше цього не знала, просто особливо це відчула коли подивилася передачу по телебаченню про одну гіпотезу, як виник наш світ і чи є Бог, яку виклав один дуже відомий...
- Лицарські чесноти українських казаків Козацький характер овіяний легендами. Іноземні автори чи й наші історики, що поверхово судили про життя і діяльність козаків, нерідко наділяли їх лише негативними рисами. Приписували пияцтво, гультяйство, розбійництво. Історичні першоджерела свідчать, що козаки були людьми мужніми, але й сердечними, чистими. Доброта і безкорисливість, щедрість і совість, повага і чуйність –...
- Ш. Перро. “Попелюшка”. Ідея винагороди за людські чесноти та страждання УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС I семестр ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА (17 годин) УРОК № 17 Тема. Ш. Перро. “Попелюшка”. Ідея винагороди за людські чесноти та страждання Мета: ознайомити учнів з пізнішими інтерпретаціями казки Шарля Перро; вчити порівнювати та відрізняти їх; розвивати навички аналізу казки, висловлення власних суджень з приводу прочитаного;...
- “Моральні чесноти, які я ціную в людях” за віршем В. Самійленка “Патріоти” Ціла низка питань, серед яких: “Хто вони, справжні патріоти? Які якості вони повинні мати? Чим, перш за все ці люди керуються у своєму житті? Що люди мають робити для зміцнення і возвеличення своєї держави? Чи кожний громадянин є патріотом? Чи тотожні поняття “патріот” і “громадянин”? У чому покладаються особливості сучасного...
- “Моральні чесноти, які я ціную в людях. За твором “Дорогою ціною” Моральні чесноти займають надзвичайно важливе місце в житті всього людства. Без моральних чеснот людське суспільство просто перетворилося б у співтовариство тварин, де кожен сам за себе і нехтує правами іншого. Саме наявність моральних чеснот відрізняє людину від тварини і робить людину найуспішнішою серед усіх живучих на Землі істот. Існує безліч...
- “Моральні чесноти, які я ціную в людях” за повістю В. Дрозда “Ирій” Більшість творів відомого українського письменника Володимира Дрозда відображають автобіографічні події. Син колгоспника з глухого поліського села, як сам себе називає митець, вже у двадцятирічному віці увійшов в українську літературу. Найбільш усього на творчість письменника вплинув літературний нащадок Лесі Українки і М. Гоголя. Це добре видно, бо у творах В. Дрозда...
- Роздуми про справжні людські чесноти (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Соціально-психологічний роман Панаса Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ставить безліч проблем. Чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? Чи не відповіла на нього революція 1917 року? Письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. Чи однозначну відповідь дають...
- Роздуми про справжні людські чесноти (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ставить безліч проблем. Чи головним у романі є питання, винесене в заголовок? Чи не відповіла на нього революція 1917 року? Письменники всього світу споконвіку порушували питання про сенс людського існування, філософські категорії життя і смерті. Чи однозначну відповідь дають на...
- “Чи варто плекати в собі чесноти, якщо твої друзі не поділяють такої точки зору?” Людина в усі часи дуже сильно залежала від свого оточення. У цьому дуже мало дивного, якщо розкрити деякі людські особливості та мотивацію людей в цілому. Варто розуміти, що, щоб визначити, як себе поводити, людині необхідний якийсь приклад. Мало хто може осмислити життя виключно теоретично, дуже часто необхідно практичне обгрунтування тих...
- Тема сім’ї у романі “Добродії Головлеви” “Добродії Головлеви” – це соціальний роман з життя дворянської сім’ї. Розкладання буржуазного суспільства, як у дзеркалі, відбилося й у розкладанні сім’ї. Валить весь комплекс моральних відносин, що цементують родинні зв’язки й регулюють моральні норми поводження. Тема сім’ї стає злободенною. Увага М. Е. Щедріна в цьому романі цілком присвячено аналізу каліцтв,...
- Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Порфирій Петрович приставши слідчих справ при одній з поліцейських частин Петербурга, ведучий справа про вбивство й пограбування старухи-процентщици Алени Іванівни і її сестри Лизавети. Ще за два місяці до цих подій Порфирій Петрович звернув увагу на анонімну газетну статтю “Про злочин”, у якій по ідейних міркуваннях виправдувалося вбивство людиною “вищого...
- Господа Головльови – Роман Аріні Петрівні, багатої поміщиці, повідомляють, що будинок в Москві проданий з аукціону за борги її сина Степана, прозваного в сім’ї Стьопкою-Балбесом, всього за вісім тисяч рублів, хоча вона сама купила його два роки тому за дванадцять тисяч. “Аріна Петрівна – жінка років шістдесяти, але ще бадьора й звикла жити на...
- Характеристика Иудушки у романі “Добродії Головлеви” Салтиков-Щедрин один з видатних письменників-сатириків класичної російської літератури. Його талант оригінальний, своєрідний і цікавий, повз його творчість не можна пройти. Письменник багато й плідно працював, від добутку до добутку вдосконалюючи майстерність, вигострюючи сатирою перо, викриваючи свинцеві мерзенності життя Його пізній і самий зрілий роман Добродії Головлеви можна назвати історією виморочной...
- Скорочено роману “Добродії Головлеви” Салтиков-Щедрін – один з видатних письменників-сатириків класичної російської літератури. Його талант оригінальний, своєрідний і цікавий, повз його творчість не можна пройти. Письменник багато й плідно працював, від добутку до добутку вдосконалюючи майстерність, вигострюючи сатирою перо, викриваючи “свинцеві мерзенності життя”. Його пізній і самий зрілий роман “Добродії Головлеви” можна назвати історією...
- Герой роману Салтыкова-Щедрина “Добродії Головлевы” Порфирій Володимирович Головлев, прозваний Иудушкой і Кровопивушкой,- “останній представник вимороченного роду”. Прототипом героя з’явився “злий демон” сім’ї Салтикових – старший брат Михайла Євграфовича, Дмитро, що при виниклому позові про спадщину, за словами письменника, “керувався тільки одною похилістю до кляуз”, у якого була “одна система: робити дрібні капості”. Иудушка Головлев любив...