Home ⇒ 📕Біографії ⇒ ПЛУТАРХ

ПЛУТАРХ

(бл. 45 – бл. 125)

ПЛУТАРХ (бл. 45, Херонея, Беотія – бл. 125) – давньогрецький письменник.

Про життя Плутарха дещо відомо завдяки його власним розповідям про свою сім’ю і власну діяльність. Він народився у вельможній родині м. Херонея (Беотія), навчався в Афінах та Александрії, добре знався на філософії, природничих науках, філології. Багато подорожував, певний час жив у Римі, де заприятелював із багатьма впливовими людьми.

Із 200 написаних Плутархом творів до нас дійшла більшість. Їх можна поділити на дві частини. Першу складають

історичні “Паралельні життєписи”, тобто біографії видатних греків і римлян. По суті, вони є своєрідною історією Греції та Риму, що починається з міфологічного минулого і доходить до часів самого Плутарха. У згрупованих попарно “Життєписах” йдеться про схожих за своїми характерами, біографіями та політичними вчинками історичних діячів двох держав. Майже після кожної такої пари біографій автор робить висновки – зіставлення, у яких відмічає конкретні елементи схожості двох описуваних осіб.

Усього збереглося 46 біографій (23 пари) та ще чотири окремі біографії. Серед них – життєписи легендарних

засновників Афін і Риму Тесея та Ромула, видатних законодавців Солона та Попліколи, визначних полководців-завойовників Александра та Цезаря, відомих ораторів Демосфена та Ціцерона, політичних діячів Періклата Фабія Максима й ін. Оскільки відомості про багатьох із цих представників політики та культури були втрачені, єдиним документом про них для пізніших дослідників ставали не дуже достовірні біографії Плутарха.

Він не вважав за потрібне дотримуватись абсолютної історичної достовірності, доводячи, що для нього значно важливіше відтворити моральні риси описуваного персонажа, ніж звертати увагу на якісь історичні деталі. Найчастіше персонажі Плутарха є втіленням певних принципів доброчесності чи, навпаки, моральних вад. Для здійснення поставленої мети автор опускає окремі біографічні факти, важливі з історичного погляду, а натомість уміщує якісь дрібні епізоди, що характеризують дану особу як людину. Деяких із цих історичних діячів, котрі особливо йому подобалися, Плутарх навіть ідеалізував, опускаючи ті риси, що могли би зашкодити створеному позитивному образові.

До другої частини художньої спадщини Плутарха відносять його “Моральні твори”, що мають найрізноманітнішу тематику. Питанням політики, філософії, етики, космології, педагогіки, природознавства, релігії, музики, літератури та мистецтва присвячено численні праці ерудованого вченого. У них він виявив себе надзвичайно досвідченим і завжди цікавим оповідачем і мислителем-моралістом. Прості та дохідливі назви творів відразу ж визначали їхній зміст: “Про монархів, демократію та олігархію”, “Про любов до дітей”, “Про шлюбні постанови”, “Про кохання”, “Про музику”, “Зіставлення Арістофана та Менандра”, “Про принципи холоду”, “Про забобони”, “Застольні проблеми” тощо.

Слід зазначити, що Плутарх уникав писати модною на той час, витонченою та ретельно обробленою мовою аттикістів і звертав мало уваги на форму своїх творів. Але його стиль легкий, простий і зрозумілий навіть не дуже освіченій людині. Твори Плутарха вплинули на творчість багатьох письменників нових часів. Ф. Рабле, М. Монтень і Ж. Ж. Руссо високо поціновували енциклопедизм Плутарха. Європейські драматурги запозичували сюжети із “Порівняльних життєписів”. Цей твір став джерелом трагедій В. Шекспіра “Коріолан”, “Юлій Цезар”, “Антоній і Клеопатра”.

Українською мовою біографії Плутарха перекладали Ю. Мушак, Й. Кобів і Ю. Цимбалюк.

В. Пащенко, Н. Пащенко


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Плутарх Порівняльні Життєписи Плутарх Порівняльні Життєписи Агесилай I. Цар Архидам, син Зевксидама, що правив лакедемонянами з великою славою, залишив після себе сина на ім’я Агід від своєї першої дружини Лампідо, жінки чудової і гідної, і другого, молодшого – Агесилая від Евполії, дочки Мелесиппіда. Оскільки влада царя мала згідно із законом перейти до Агіда,...
  2. “Творчість Богдана-Ігоря Антонича” За своє нетривале життя, яке тривало всього 27 років, Богдан-Ігор Антонич зміг вписати своє ім’я в історію української літератури. Народився він на території тодішньої Австро-Угорщини в сім’ї греко-католицького священика, але пізніше сім’я переїхала у Львів, де майбутній поет навчався і багато спілкувався з україномовною інтелігенцією. Саме завдяки цьому він і...
  3. Життя та творчий шлях Вільяма Шекспіра Нечисленність вірогідних свідчень про життя В. Шекспіра. Вірогідних свідчень, за винятком найважливіших дат і фактів життя В. Шекспіра, дуже мало. Образ митця складався переважно з переказів та легенд. Дитячі та юнацькі роки В. Шекспіра, Народився у місті Стретфорді-на-Ейвоні 23 квітня 1564 р. Батько був хліборобом, пізніше торговцем, власником чинбарні. До...
  4. Збірник афоризмів “Пчола” В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру прийшли на Русь...
  5. Збірник афоризмів “Пчола” – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Збірник афоризмів “Пчола” В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру...
  6. На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники...
  7. Унікальність творчої спадщини М. Шашкевича Вивчаючи у школі історію та літературу, я дійшов дуже цікавого висновку: у духовному та культурному розвитку якоїсь нації дуже рідко щось відбувається поступово. Найчастіше істотними змінами та новаторствами ми завдячуємо одній людині або гуртові однодумців, які випередили свій час і принесли у свою епоху багато нового та незвичного. Саме такою...
  8. Герой трагедії У. Шекспіра “Тимон Афінський” Історичним прототипом Тимон Афінський з’явився Тимон, що жив в Афінах у період Пелопонесских війн (431-404 р. до н. е.), про яке згадує Плутарх в “Порівняльних життєписах” у біографіях Марка Антонія й Алкивиада. За свідченням Плутарха, Т. не був багатою людиною; відчуваючи потребу, вона звернувся до друзів по допомогу, одержав відмову...
  9. Головна думка твору “Інститутка” Головна думка твору”Інститутка” – палке прагнення кріпаків вирватися з-під влади поміщиків, стати вільними. Повість “Інститутка” була першим прозовим твором в українській літературі, де показано непримиренність між кріпаками та кріпосниками, засуджувалось кріпосництво як велике соціальне зло. Соціальний конфлікт твору зображено на тлі життя та побуту кріпаків і поміщиків. Особливого значення набуває...
  10. Герой трагедії У. Шекспіра “Антоній і Клеопатра” Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, що мистецьки грав на страстях юрби, не має майже нічого загального з безтурботним і великодушним полководцем другої п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвісу й п’яницю”...
  11. Поетика народної пісні Мабуть, рідко можна знайти таку людину, яка б не захоплювалась українською народною піснею. Чим же вона так вабить слухачів? Насамперед, своєю особливою поетичною мовою і стислою, влучною, образною. Наприклад: Із-за гори, із кручі Буйне військо виступає. Після прочитання цих коротких рядків у нашій уяві постає крута гора, із-за якої виступає...
  12. Антоній – характеристика літературного героя Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, майстерно грав на пристрастях натовпу, не має майже нічого спільного з безтурботним і великодушним полководцем другий п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвіси і п’яницю” А....
  13. Ідеальне суспільство у романі “Гаргантюа і Пантагрюель” Ідеал щасливого суспільства, яким його уявляв Франсуа Рабле, збігається в часі з найвищий! підйомом мистецтва Відродження, а разові із ним – гуманістичних прагнень та устремлінь. Із біографії Рабле ми знаємо, що багато років він прожив у Італії, де на той час уже сформувалась культура у центрі якої була людина –...
  14. Мова давньої української літератури Розгортання національно-культурного руху позначилося на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шляхетської Польщі. В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов’яноруська і так звана “проста” мова. Проста мова утворилася...
  15. Философско етичний характер п’єс Романа Ролана Революція, з одного боку, залучає Ролана своїм героїчним пафосом, а з іншого – лякає жорстокою стихійністю, що приводить до численних жертв. В “Театрі революції” письменник переносить центр конфлікту вглиб революційного табору, зберігаючи при цьому його філолофсько-етичний характер. Це дозволяє Роланові відтворити драматизм революційної боротьби, переконливо показати неможливість рішення деяких моральних...
  16. Багатогранна діяльність Пантелеймона Куліша Пантелеймон Куліш – автор першого українського правопису на фонетичній основі – “кулішівки”, перший перекладач Біблії українською мовою, один із перших видавців творів українською мовою, поет, прозаїк, літературознавець, етнограф, культурний і громадський діяч 40-90-х років XIX століття. Та, на жаль, ім’я цієї талановитої людини дуже довго замовчувалося, твори не видавалися, а...
  17. Коріолан – герой трагедії У. Шекспіра “Коріолан” Історичним прототипом є Кай Марцій Коріолан – римський полководець, про життя якого збереглися напівлегендарні перекази. У 493 р. до н. е. він, ще будучи юнаків, відзначився при взятті Коріол ®, після чого і став називатися К. У 491 р. був вигнаний з Риму за те, що запропонував під час голоду...
  18. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому...
  19. ВЕРГЕЛАНН, Генрік Арнольд (1808 – 1845) ВЕРГЕЛАНН, Генрік Арнольд (Wergeland, Henrik Arnold – 17.06.1808, Крістіансанн – 12.07.1845, Крістіанія) – норвезький поет і драматург. Вергеланн є одним із зачинателів норвезької національної літератури. Його батько, пастор, виходець із селянського роду, був прихильником незалежності Норвегії і змалку прищепив синові любов до землі, природи, праці та волі....
  20. МАРКО ВОВЧОК – Марія Олександрівна Вілінська Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни Вілінської) 10(22) грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Єлецького повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалась у приватному пансіоні в Харкові. На формуванні поглядів письменниці позначилося тривале перебування в інтелігентних сім’ях родичів, зокрема батьків Дмитра Писарєва (пізніше – видатного критика й близького...
ПЛУТАРХ
«
»