Східна повість Вольтера “Задиг, або Доля”

Присвячуючи свою повість маркізі де Помпадур, що Вольтер називає султаншею Шераа, сам письменник виступає під ім’ям поета Саади, класика східної літератури. У добутку автор використає елементи настільки популярного в XVIII в. жанру подорожей, а також фантастику перських і арабських казок

У временя пануючи Моабдара жив у Вавилоні парубок по імені Задиг. Він був шляхетний, мудрий, багатий, мав приємну зовнішність і сподівався на прихильність долі. Уже був призначений день його одруження на Земире, що вважалася першою нареченою у всьому Вавилоні.

Але Оркан, племінник одного з міністрів, закоханий у Земиру, наказує слугам викрасти її. Задиг рятує дівчину, сам же при цьому одержує важке поранення й, на думку доктора, йому має бути осліпнути. Довідавшись, що Земира обвінчалася з Орканом, презирливо заявивши, що вона не виносить сліпих, бедний юнак упав без почуттів. Він довго болів, але пророкування доктора, на щастя, не збулося. Переконавшись у мінливості дівчини, вихованої при дворі, Задиг вирішує женитися на “простій громадянці”. Азора – його нова обраниця, який уготовано забавне випробування. Кадор, друг Задига, повідомляє Азоре, що отсутствовали

в будинку кілька днів, що її мрк раптово вмер і заповів йому більшу частину своїх багатств. Але Кадора мучать сильні болі, і існують єдині ліки – прикласти до хворого місця ніс покійного. Азора, не замислюючись, бере бритву, відправляється до гробниці свого чоловіка й знаходить його там у доброму здоров’ї. Задиг змушений розвестися сневерной.

Розрада від посланих йому долею нещасть Задиг шукає у філософії й дружбі. Ранком його бібліотека відкрита для всіх учених, а ввечері в будинку збирається вибране суспільство. Навпроти будинку юнака живе хтось Аримаз, жовчний і пихатий заздрісник. Йому досаждав стукіт колісниць гостей, що з’їжджалися до Задигу, а похвали останньому дратували ще більше. Один раз він знаходить у саду уривок складеного Задигом вірша, у якому ображається цар. Аримаз біжить у палац і доносить на юнака. Цар розгніваний і має намір стратити нахабу, але юнак говорить так добірно, розумно й здраво, що владика міняє гнів на милість, поступово починає радитися з ним у всіх своїх справах, а втративши свого першого міністра, призначає на його місце Задига. Його ім’я гримить по всій державі, громадяни оспівують його справедливість і захоплюються його талантами. Непомітно молодість і добірність першого міністра зробили сильне враження на царицю Астарту. Вона гарна, розумна, і її дружнє розташування, ніжні мовлення й погляди, проти волі спрямовувалися на Задига, запалили в його серце полум’я. Всі царські раби шпигують за своїми панами й незабаром вони догадалися, що Астарта закохана, а Моабдар ревнує

Заздрісник Аримаз змусив свою дружину послати цареві її підв’язку, схожу на підв’язку цариці. Обурений монарх вирішив уночі отруїти Астарту, а на світанку задушити Задига. Наказ про це він віддає євнухові. У цей час у кімнаті пануючи перебуває німий, але не позбавлений слуху карлик, що дуже прив’язаний до цариці. Він з жахом почув про задумане вбивство й зобразив підступний план на папері. Малюнок попадає до цариці, та попереджає Задига й велить йому бігти. Парубок відправляється в Єгипет. Уже наближаючись до границь Єгипту, він бачить людину, що люто б’є якусь жінку. Задиг заступається за беззахисну й рятує її, ранячи при цьому кривдника. Але зненацька, що з’явилися гінці, з Вавилона відвозять єгиптянку із собою. Наш герой губиться в здогадах. Меж тим за єгипетськими законами людин, що пролив кров ближнього, стає рабом. І Задига на публічному торзі купує арабський купець Сіток

Переконавшись у незвичайних здатностях свого нового раба, купець незабаром здобуває в його особі близького друга. Як і цар вавилонський, він не може без нього обходитися. А юнак щасливий, що в Сетока немає дружини

Один раз Задиг довідається про жахливий звичай, прийнятому в Аравії, де він виявляється разом зі своїм новим хазяїном. Коли вмирала одружена людина, а його дружина бажала стати святий, вона прилюдно спалювала себе на трупі свого чоловіка. День цей був урочистим святом і звалося “багаття вдівства”. Задиг відправився до вождів племені й умовив їх видати закон, що дозволяє вдовам спалювати себе тільки після того, як вони поговорять наодинці з яким-небудь парубком. З тих пор жодна жінка не спалювала себе. Жерці ополчилися на юнака: скасувавши цей закон, він позбавив їхнього прибутку, оскільки після смерті вдів всі їхні коштовності діставалися жерцям

Все це час Задига не залишають тривожні думки про Астарту. Від арабського розбійника Арбогада він довідається, що у Вавилоні панує смута, Моабдар убита, Астарта якщо живо, те, швидше за все, потрапила в наложниці до гирканскому князя. Юнак продовжує подорож і зустрічає групу рабинь, у числі яких виявляє вавилонську царицю. Радості закоханих немає межі. Астарта розповідає, що їй довелося пережити. Вірний Кадор у ту ж ніч, коли зник Задиг, сховав її в храмі усередині колосальної статуї. Цар, зненацька почувши голос Астарти зі статуї, втратився розуму. Його божевілля послужило початком смути. Астарту розбійник Арбогад захопив у полон і продав купцям, так вона виявилася в рабинях. Задиг, завдяки своїй спритності, відвозить Астарту

Царицю зустріли у Вавилоні із захватом, у країні стало спокійніше й вавилоняне оголосили, що Астарта вийде заміж за той, кого вони виберуть у царі, причому це буде самий хороброго й самого мудрий з кандидатів. Кожний із притязающих на престол повинен буде витримати чотири бої на списах, а потім розгадати запропоновані магами загадки. Збруя Задига – білі, і білий цар блискуче виграє перший турнік. Супротивник Задига, Итобад, уночі шляхом обману заволодіває його збруєю, залишаючи Задигу свої, зелені. Ранком на арені одягненого в зелену збрую Задига обсипають образливими глузуваннями. Юнак у сум’ятті, він готовий повірити, що миром керує жорстока доля. Блукаючи по березі Євфрату, повний розпачу, він зустрічає ангела, що вселяє в нього надію, наполягає на його поверненні у Вавилон і продовженні змагань. Задиг легко розгадує всі загадки мудреців і під радісний гул юрби повідомляє, що Итобад викрав його збрую. Юнак готовий зараз же продемонструвати всім своя хоробрість

И цього разу він виявляється переможцем. Задиг стає царем, чоловіком Астарти, і він нескінченно щасливий

Сіток викликаний з Аравії й поставлений на чолі торговельного відомства Вавилона. Вірний друг Кадор нагороджений по заслугах. Маленький німий карлик також не забутий. Земира не могла собі простити, що повірила в майбутню сліпоту Задига, а Азора не переставала каятися у своєму намірі відрізати йому ніс. Держава насолоджувалася миром, славою й достатком, тому що в ньому панували справедливість і любов

Н. Б. Виноградова


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Східна повість Вольтера “Задиг, або Доля”

Categories: Нові твори

Links