ПЛАН – В. ПІДМОГИЛЬНИЙ
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА
В. ПІДМОГИЛЬНИЙ
ПЛАН
Особливості малої прози В. Підмогильного
I. Валер’ян Підмогильний – письменник самобутній. (Валер’ян Підмогильний почав писати оповідання рано, становлення його як письменника припало на добу революційних перетворень. Та митець, на відміну від багатьох інших літераторів, основну увагу у своїх оповіданнях приділяє аналізу поведінки людини у межових ситуаціях, намагаючись об’єктивно відтворити тогочасні події. Своїми творами письменник прагнув допомогти
II. Особливості індивідуального стилю письменника. (Валер’ян Підмогильний – один із найпослідовніших модерністів в українській літературі XX століття. У його творах чітко проявляються риси неореалізму: психологізм, аналітичне та раціональне осмислення епохи через дослідження людини не соціальної, а екзистенційної.)
1.Нові підходи молодого письменника до зображення дійсності. (Усі оповідання В. Підмогильного
2.Зображення суспільних змін у малій прозі письменника. (До зображення суспільних змін В. Підмогильний звертається лише такою мірою, настільки це потрібно йому, щоб пояснити чи вмотивувати вчинки персонажів. Наприклад, в оповіданнях “Син”, “Собака”, “Проблема хліба” правдиво та психологічно вражаюче зображено голод 1921 року, але тільки як тло, на якому автор досліджує проблему існування в людині двох начал: тваринного й людського).
3.Наскрізна проблема малої прози В. Підмогильного – вплив революції на людську душу. (В усіх творах, де письменник досліджує вплив революції на душу людини, переважають темні, гнітючі барви, песимістичний настрій, нелегкі роздуми. Та мета, яку переслідує митець, не очорнити революцію та її наслідки, а дослідити, чи зуміли люди у нелегких умовах зберегти вірність загальнолюдським принципам. У своїх творах письменник досліджує проблеми стосунків чоловіка та жінки, психологію страху перед неминучістю смерті, слабкості та сили людини в межовій ситуації. При цьому його персонажі вперше в українській літературі є продуктом конкретних історичних обставин.)
ІІІ. Твори В. Підмогильного – перші паростки в розвитку українського екзистенціалізму. (У малій прозі В. Підмогильного явним є інтерес до внутрішнього світу людини, яка постає перед вибором між духовним (божественним) і тілесним (тваринним) началами в людині. Переосмисливши здобутки екзистенціалізму як літературного напряму, В. Підмогильний створив високохудожні зразки прози з екзистенціальною проблематикою. Його твори, без сумніву, є першими паростками в розвитку українського екзистенціалізму як світоглядної естетичної системи в Україні ще на початку XX століття.)