ПЛАН – В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ

УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА

В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ

ПЛАН

Зразок нового гумористичного жанру – “Мисливські усмішки” Остапа Вишні

I. Остап Вишня – творець нового жанру – усмішки. (Остап Вишня – письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю).

Провідна тема всієї творчості письменника – розвінчання недоліків людини і суспільства.)

II. Мисливські усмішки” Остапа Вишні.

1.Історія створення “Усмішок”. (“Мисливські усмішки” письменник складам протягом тривалого часу, а найповніше видання було здійснене вже після його смерті – 1958 року.

Остап Вишня любив і рибалити, і полювати. Це було відомо усім. Але як тоді поєднати ці знання із записами у щоденнику письменника: “їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно, що я ще поїду (обов’язково), щоб щось убити! І як радісно буде, що я нічого не вб’ю”. Дивно?

Нічого дивного: любов Остапа Вишні до всього живого, до світу природи була незаперечною ознакою його натури. Тож рибалити і полювати він ходив скоріше для того, щоб назбирати побільше смішних історій, щоб побути в колі друзів.)

2.Що таке усмішка? (Усмішка – різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події коротка, діалогізована, добра та лірична. У ній поєднуються риси ліричної пейзажної замальовки та народного анекдоту. Автор виступає у ролі оповідача, доброго, сентиментального любителя природи.)

3.Тематика “Усмішок” та їх особливості. (У “Мисливських усмішках” відтворюються веселі та смішні пригоди, що їх переживають персонажі творів, з них доброзичливо кепкують рідні та знайомі. Усмішкам органічно притаманні життєлюбний тон оповіді, глибокий ліризм, оптимістичні, світлі, часом і сумовиті настрої. Вони відбиваються в душі людини, вони ж характеризують тонко змальовані письменником чарівні пейзажі.)

4.Гротеск – улюблений прийом письменника-гумориста. (Одним із найулюбленіших прийомів Остапа Вишні є прийом гротеску. В його усмішках Знаходимо перебільшення зображуваного явища, різкі контрасти між реальним, вигаданим чи розказаним оповідачем-мисливцем, поєднання дійсного і фантастичного. Та ніде гуморист не збивається на карикатурне спотворення образу чи характеру. Його гротеск має ліричний, добродушний, інтимний характер. На цьому прийомі тримаються майже всі твори циклу “Мисливські усмішки”.)

5.Засоби створення комічного в “Усмішках” О. Вишні на прикладі усмішки “Як варити і їсти суп з дикої качки”. (Парадокс (“Дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці…”; “Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами”; “Летіла, побачила, що націляюсь, виходу не було, взяла й… зарізалась. Що ж тут дивного?! Варіть уже, прошу вас!” – пояснення того, що у качки перерізано горло замість сліду від кулі.

Іронія, Збираєтеся, “берете з собою рушницю (це така штука, що стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без якого не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць і стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…”.

Невідповідність удаваної серйозності і комічності ситуації, що описується.

Розмовна, колоритна народна мова.

Яскрава деталь (наприклад, стопка, рушниця, забута вудка), яка вносить комічний струмінь у ситуацію.

Об’єднання несумісних понять (“Дикі качки, крім базару, водяться ще на лугових озерах та по очеретах і тихих-тихих плесах, по річках колисках”; “Спішу, щоб на вечірню зорю спізнитися”).

Кумедні ситуації, створені через невідповідність подій і реакції на них персонажа (Персонаж усмішки “Як варити і їсти суп із дикої качки” спросоння сприймає постріли з мисливської рушниці за бомбардування і з криком “Бомбьожка!” біжить у бомбосховище).)

ІІ. “Мисливські усмішки” Остапа Вишні – унікальне художнє явище в українській літературі. (Усмішки “мисливські”, але навчають не полювати на звірину, а берегти її, дбати про наступні покоління. В усмішках дістає своє поетичне виявлення народне ставлення до природи, художньо осмислюються такі гуманістичні проблеми, як “людина і природа “, “людина і пам’ять”, “людина і вічність земного буття”.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПЛАН – В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ