Питання моральності в добутках В. Шукшина
Філософські питання у творах Шукшина. Сільський житель у місті. Ламання свідомості. “Чудики” Шукшина. Творчість Василя Шукшина відомо всім. Перу цієї неабиякої людини належить більше ста оповідань, два романи, кілька повістей.
Шукшин також створив цілий ряд п’єс і кіносценаріїв. Коли мовлення заходить про добутки В. Шукшина, багато хто в першу чергу згадують фільм, де він сам Зіграв головну роль – “Калина червона”. Твору Шукшина можуть здатися простими й зрозумілими.
Але насправді письменник ставить у них сложнейшие
Якими цінностями він живе? Шукшин намагається відповісти на ці питання Василь Шукшин сам родом із села, тому ” він добре розумів простих селян, чиє свідомість у другій половині XX століття стало помітно мінятися.
На перший погляд це цілком повсякденна й банальна ситуація. Але адже в селянина споконвічно було інше виховання. І йому важко знайти себе в місті.
Тому дуже часто з людиною трапляється щось погане. Нерідко сільський житель сам провокує ці лиха своєю наївністю й зайвою довірливістю А довірливий селянин буває без міри. Дуже часто Шукшин у своїх добутках зображує людей не від миру цього, забавних диваків, так несхожих на раціональні й прагматичних людей.
Наприклад, в оповіданні “Мікроскоп” ми бачимо, як простий малоосвіченої столяр витрачає останні гроші, щоб купити мікроскоп, річ абсолютно не потрібну в господарстві, а від того марну для себе. Андрій настільки захоплюється розгляданням у мікроскоп різних предметів, що життя починає грати для нього новими фарбами. Тісні границі звичного миру значно розширюються, в Андрія з’являється зміст життя Ми не можемо не дивуватися й не захоплюватися героєм цього оповідання. Малограмотна людина зненацька знаходить для себе новий сенс життя. Тому що хіба можна вважати змістом сумовите й сіре існування, що розморює роботу, спілкування з істеричною дружиною?..
З погляду навколишніх, що володіють таким же світоглядом, як дружина Андрія, він виглядає диваком. А ця характеристика дуже сувора На думку навколишніх, примха, який піддався Андрій, гідна осуди. Андрію було дано пережити короткочасний період радості, коли він завдяки своєму придбанню відчув себе зовсім іншою людиною – розумним, гідним, упевненим у собі. І це все завдяки новому захопленню. Однак фінал оповідання свідчить про те, що дивакам у цьому суворому світі жити дуже складно.
Дружина Андрія довідалася, що мікроскоп не був виданий як премія, а був куплений на свої гроші И тому відвезла його в комісійний магазин. У цьому добутку ми бачимо спробу простого сільського жителя не просто прилучитися до іншого життя, нов і незнайомої, а знайти для себе справжній сенс життя, додавши в сумовите й сіре існування щось яскраве, цікаве й достоиное. Далеко не завжди герої Шукшина знаходять для себе захоплення, що здатне не просто прикрасити життя, а зробити її по-справжньому насиченої. Нерідко пошуки нового виявляються причиною трагедії. Наприклад, герой оповідання “Материнське серце”, простий сільський хлопець Витька Борзенков, через свою наївність попадає в лихо.
У житті селянина все просто й зрозуміло. У місті всі інакше, тут діють інші закони, які сільському жителеві зрозуміти не так-те просто. У Витьки є в селі наречена, незабаром повинна відбутися весілля. Всі майже так само, як було сто років тому. Патріархальні сільські традиції практично не міняються.
Поїхавши в місто, Витька хоче хоч небагато прилучитися до загадкового й вабливого гарного життя. Йому здається, що саме таке життя набагато яскравіше й цікавіше, ніж та, до якої він уже звик. Чи йде тут мовлення про втрату моральних цінностей, про деградацію, що стала занадто очевидної?
Або сільський житель просто не завжди в стані відрізнити щире від помилкового, погане від гарного? В оповіданні “Материнське серце” увага залучає образ Витькиной матері. Проста сільська жінка живе своїми поданнями про життя. Вона не вірить, що її син, так добрий і гарний, виявився злочинцем, що ледве не вбив міліціонера. Для матері син завжди найкращий, і вона готова його захищати.
Для простої неосвіченої жінки немає в житті іншого змісту й іншої мети, чим прагнення завжди допомагати своїм дітям, жити їхніми радостями й лихами. У творах Шукшина ясно відчувається всі наростаючий розрив між старшим і молодшим поколінням Якщо старше покоління живе, дотримуючи патріархальних традицій, те молодше поки не знайшло опори для себе, тому не має своєї позиції, на яку можна обпертися. Молодше покоління зовсім не обов’язково буває зовсім юним. Наприклад, героя оповідання “Калина червона” не можна назвати зовсім вуж парубком. Єгор Прокудин відмовився від традиційних цінностей сільського жителя, відірвався від своїх корінь.
Неприйняття селянської праці, сільського життя привело його на шлях злочинів. Єгор зв’язався з карним миром, у результаті чого все його життя виявилося поламаною. Шукшин вірить, що тільки тісний зв’язок зі своїми коріннями – необхідна умова збереження моральності Людина не може раптом змінити свій характер, відмовитися від того, що йому дорого й звично.
У творах Шукшина далеко не завжди мова йде тільки про селян. Письменник звертає увагу також і на міських жителів. Але завжди героями добутків стають прості, щирі, відкриті люди. Цих людей можна назвати “маленькими”, тому що вони не вражають своїми великими досягненнями, не роблять надзвичайних успіхів.
Вони просто живуть своїм життям, не завжди радісної й особливо цікавої Але це життя реальне, пізнавана й зрозуміла многим з нас. І на тлі простих, буденних ситуацій героям Шукшина доводиться відповідати на сложнейшие філософські питання про сенс життя, про місце людини в цьому світі. А вуж те, як відповість той або інший герой на чергове питання, залежить від його характеру й рівня морального розвитку
(1 votes, average: 5.00 out of 5)