Складність духовних шукань героїв В. М. Шукшина

Добро – це добре діло, це важко,

Це не просто. Не хвалитеся добротою,

Не робіть хоч зла!

В. Шукшин

Василь Шукшин – один із видатних російських письменників, акторів і режисерів. На мій погляд, саме йому вдалося втілити на сторінках оповідань характери простих російських людей, вихідців із народу. Шукшин до кінця своїх днів вірив, що саме народ, селянство несе в собі споконвічну мудрість і доброту. Тому герої письменника – це люди “у кирзових чоботях”, яких залишилося так мало і які усім нам дуже потрібні.

Основна

тема оповідань В. Шукшина – духовні шукання людини. У житті кожного з нас рано чи пізно наступає переломний момент, коли потрібно вірно визначити свої основні життєві принципи й орієнтири. Саме в цей момент ми застаємо більшість героїв Шукшина. Я б виділила два основних шляхи, якими можуть піти люди. Перший, на мій погляд, найпростіший: жити заради матеріальних цінностей, а другий: жити, спілкуючись з народною мудрістю, заради Доброти, Честі і Правди.

Багато героїв Шукшина йдуть першим шляхом. Здавалося б, вибір зроблений, орієнтир знайдений, але чому ж тоді, читаючи оповідання “У профіль і анфас”, “Вірую”,

“Чудик”, “Майстер” і багато інших, ми всією душею відчуваємо їдку тугу, якийсь душевний дискомфорт героїв. Автор вустами своїх героїв запитує нас: “Навіщо я живу?”

Невже ми приходимо в цей світ лише для того, щоб бути ситими, добре одягненими, мати дачу і машину? Адже все одно коли-небудь ми помремо і навіть пам’яті про нас не залишиться, тому що ми не лишили після себе нічого по-справжньому цінного.

Я думаю, що Шукшин першим відчув потреби нової людини, яка відкинула установку на ситість і намагається зробити життя краще. Автор показав нам на прикладі своїх героїв, що людям хочеться повного, насиченого життя не заради шматка хліба, а заради чогось більш піднесеного і духовного.

Єдине, чого не знають герої Шукшина: як домогтися такого життя і як ним жити. Недарма цих людей називають “чудиками”, вони дійсно не схожі на всіх інших, вони значно краще, духовно багатші. Проте їхнє життя – суцільні, безкінечні пошуки самого себе і цілі свого життя.

Шукшинський “чудик” – це тип душі, через яку проходить межа між прагненням жити насиченим життям і умінням ним жити.

По-моєму, Шукшину вдалося дуже точно передати у своїх оповіданнях тонкощі душі простої людини, складність його духовних шукань. Ідея оповідань Василя Шукшина полягає, на мій погляд, у необхідності свідомого виховання високої моральної культури, спираючись на вистражданий багатовіковий досвід народного життя, на істинно вічну мудрість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Складність духовних шукань героїв В. М. Шукшина