Духовний пошук героїв В. М. Шукшина
Не набагато більше десяти років продолжалась творча діяльність В. Шукшина, але зробленого їм вистачило б іншому на целую життя. Він почав з оповідань про земляків. Нехитрих і безискусственних. Він чуйно вловив соціальні зміни в сучасної действительности, духовні настрої свого часу. Глибинною напруженістю отличается оповідання “У профіль і анфас”.
Терзають сумніву Івана, незадоволений він своїм життям і собою, хоче зрозуміти, для чого живе й працює: “А я не знаю, для чого я працюю… ” Віра в гуманні початки життя, віра в сили людини,
Тим часом на очах у нього були пропущені ті, хто сунув рублевку або плитку шоколаду в кишеню її грязноватого халата. Явна несправедливість, і реакція на неї гостра. Наприкінці расрозповіді звучать тяжкі, як подих, слова: “Я ніяк не міг заспокоїтися протягом усього дня… страшно й огидно стало жити, не можу зібрати
Що з нами відбувається?”” Схожа ситуація й в оповіданні “Обітак”. “Що таке діється з людьми? ” – вопрошает Сашка Єрмолаєв, головний герой “Образи”. Повсякденні життєві зіткнення викликають у героях острую реакцію, підводять до критичних міркувань про природу человеческого хамства, байдужості, про человеческой життя взагалі.
В оповіданнях В. Шукшина за зовні простим, невибагливим, часом буденним фактом криється широке філософське осмислення действительности, встають питання про сенс життя, про добро й зло, про душ человечесякий. От герой оповідання “Вірую! ” Макцим Яриков.
Налягла якась особлива туга на нього, сорокалітнього, злого на роботу мужика. Не може Макцим сказати, що з ним відбувається. Чувствует – болить душу. Але як объяснитка – чому? Ненавидить він тих “людей, у яких душі немає або вона погана”.
Думає, болісно размишляет герой: а навіщо всі? Навіщо живе він і люди довкола нього? Почув Максим Яриков, що до Лапшиним приїхав “самий натуральний” піп, і пішов до нього довідатися: “У віруючих болить чи душу ні?
” І виявляється, що цьому попові “ніщо людське не далеке”, а ім’я Бога, у який він вірить, – Життя. “Ти прийшов довідатися, у що вірити? Ти правільно догадався, у віруючого душу не болить. Але в що вірити?
Вір у Життя”. Не завжди герої можуть відповісти на сложние питання, але вже саме це стремление знайти, докопатися до суті, зрозуміти несе в собі зерна духовності. В. Шукшин неодноразово змушує свого героя критично глянути на себе, на власне життя, на її моральний зміст. Часто предметом дослідження стає людина сформований, узятий у момент щиросердечної напруги, зрушення, надламу. Така “Калина червона” – оповідання про трагічну долю Єгора Прокудина.
У ньому є все, що здатно викликати й гнів, і сострадание, і гіркий роздум про не склавшишийся життя, про моральні сили, що не одержали розумного применения… Випробувавши відторгнення й одиночество, герой повести повернувся до людей, до життя… У праці й приязні близьких, здавалося б, знайдена життєва опора й перспектива морального исцеления.
Однак доля Єгора трагична. “І лежав він, росіянин селянин, у рідному степу, поблизу будинку… Лежав, припавши щокою до землі, начебто слухав щось таке, одному йому чутне”. Прояву жорстокості й сваволі, свавілля й черствості людей визивают образу й біль письменника. Пройшло вже більше тридцяти років, як пішов від нас російський письменник Василь Макарович Шукшин.
Але не вщухає напружений інтерес до його творчості, його произведения викликають жваві суперечки, наукові дискусії, ім’я Шукшина з літератури переходить влегенду.





Схожі твори:
- Яку людину можна вважати культурною? Людина створила культуру, а культура – людину. Особистість реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови. Культура – це не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений упродовж століть спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні людей до співвітчизників, до...
- “Полонез” Огінського (твір-оповідання на основі почутого) Із моря дмухнув холодний вітер, пронизуючи до самих кісток. Весна видалася холодною. Дрібний дощ швидше нагадував осінь, аніж весну. Сіре небо зливалося з сірим пінявим морем, сірими скелями, сірими шинелями. Оце так південь! У Керчі майже не було дерев, а ті, що і були, вже давно порубано на дрова. А...
- Образ Печорина у романі Герой нашого часу Лєрмонтова М. Ю У романі “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтов створив образ свого сучасника, “портрет, складений з пороків усього… покоління”. Головний герой роману – дворянин ГриГорей Олександрович Печорин, характер украй складний і суперечливий, далі парадоксальний. Суперечливість, “чудність” Печорина майстерно помічена вже в самому портреті героя. “З першого погляду на особу його я...
- Моральні цінності – ідеали наших предків – за п’єсою Ярослав Мудрий ІВАН КОЧЕРГА ІВАН КОЧЕРГА Моральні цінності, ідеали наших предків (за п’єсою “Ярослав Мудрий”) Тема історичного минулого завжди приваблювала письменників. І це не випадково, адже не одна чорна вість сколихнула нашу рідну землю! Хто тільки не хотів загарбати тебе, моя Україно! Скільки грабіжників зазіхало на багатство і незалежність стольного міста Києва! Вони приходили...
- Моє розуміння твору “Чорнобильська мадонна” Минають роки, десятиліття, усе у світі змінюється, і тільки наша пам’ять ховає десь по закуточках спогади про минуле, особливо якщо це страшне минуле. Таке, як чорнобильська трагедія, що забрала стільки людей, та ще й уносить… Мені здається, що вона – наслідок нашого безтурботного життя, коли ми не замислювалися над тим,...
- СРЕДНЯЯ КЛАССИКА Средняя классика в античной философии характеризуется выдвижением на первый план именно дискурсивного подхода к вещам. Другими словами, та идея, которая в ранней классике оставалась вместе с материей абстрактно-всеобщей категорией, получает здесь диалектически обобщенную заостренность, причем эта заостренность, конечно, еще остается слишком абстрактной, поскольку и прежняя, раннеклассическая материя тоже еще не...
- Мій улюблений твір (М. Коцюбинського “Intermezzo”) Книги – морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. І. Франко Вважаю, ніщо не може замінити людині щасливих хвилин спілкування з книгою – ні телевізор, ні комп’ютер, ні сучасні розваги. Коли береш до рук книгу, одразу поринаєш у чарівний...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника й більшовика Григорія Остроходина Роман В. Барки “Жовтий князь” – перше в українській літературі великий прозаїчний добуток про голодомор 1933 року. Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічне: образ “жовтого князя” – це образ демона...
- Моральна краса і духовна велич людини у кіноповісті “Зачарована Десна” Мабуть, природа вклала в Олександра Довженка ще змалку стільки оптимізму, що він бачив у світі тільки неповторну красу, а все потворне, зле відкидав від себе. Дитинство його проходило серед “неладу, плачу, темряви і жалю”, тяжкої праці рідних, постійних нестатків. Але хлопець умів знаходити прості життєві радощі, радіти їм і самому...
- СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра...
- ХУДОЖНЄ МОВЛЕННЯ, ВІРШОВАНА МОВА, РИМА, СТРОФА Художнє мовлення, що є практичним втіленням Художньої мови, має два основні різновиди: поезію (вірш) і прозу. Під Поезією(з грецької – творчість) розуміють ритмічно організоване мовлення, постале на основі конкретно-історичної версифікаційної системи. Термін Вірш(з латинської – повтор, поворот) має кілька значень, одне з них наступне: вірш – це ритмічно організована мова...
- Чому А. С. Пушкін називає роман у віршах “Євгеній Онєгін” “вільним романом” (“И далечінь вільного роману я крізь магічний кристал ще неясно розрізняв…”)? Роман у віршах Пушкіна “Євгеній Онєгін” насамперед – найвідоміше й важливе для розуміння його творчої особистості й літературного шляху добуток. Поет почав роботу навесні 1823 року в Кишиневі, завіршив роман у Болдіні дивно плідної й счастливой для Пушкіна восени 1830 року. У знаменний “ліцейський” день 19 жовтня спалив рукопис небезпечної...
- Ліричний простір у поезії Максима Рильського МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Ліричний простір у поезії Максима Рильського Максим Рильський – поет, учений, громадський діяч – один із титанів української культури. Радість творчої праці, глибокий патріотизм, ясне світосприймання – усе це було притаманне йому. Щирість – це безперечна властивість М. Рильського. Він міг помилятися. Помилятися – це, як відомо, взагалі...
- Поезія торкає струни души моєї Я захоплююсь чудовими, ясними і досконалими віршами Ліни Костенко. Мені здається, що така поезія буде жити у віках, бо вона проста, лірична і розповідає про все, що переживає кожна людина: сум і радість, кохання і образу, вірність і зраду. Послухаю цей дощ, підкрався і шумить… Здавалось, мить, ще тільки мить,...
- Складнощі долі (Роздуми про письменника) Розглядаю зображення письменника на фото різних років і зважаю на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої і сміються, і навіть регочуть до нестями. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер...
- Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні ОСТАП ВИШНЯ ОСТАП ВИШНЯ Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м”якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та...
- “Слово…” в гомоні століть із сльозами змішане Пишне, загадкове, нетлінне, старовинне, але кожного разу нове… Таким постає переді мною “Слово про похід Ігорів” – пам’ятка, знахідка якої розбила вщент усі минулі уявлення про рівень давньої літератури України-Русі, породила стільки суджень, гіпотез, дискусій, що й зараз її авторство, час написання та навіть жанр оповиті ореолом особливої таємничості. Щоб...
- Відповіді до теми: Середньовічна література 1. Які національні культури належать до східних? Відповідь: Китайська, японська, перська, таджицька, індійська, грузинська, арабська та ін. 2. Хто з китайських поетів у своїй творчості звернувся до традицій народної пісні юефу? Відповідь: Лі Бо. 3. Хто з середньовічних поетів Сходу мав енциклопедичні знання з різних галузей? Відповідь: Омар Хайям. 4....
- Свідчення багатогранності таланту Миколи Гоголя В основі багатьох сюжетів Гоголя, як правило, лежить анекдотична ситуація, безглуздий випадок чи якась неординарна подія, осмислення яких у творах письменника стає не тільки майстерною інтерпретацією типових картин життя з типовими характерами, котрі набувають і символічного значення, а й містичного, прихованого змісту: гоголівський реалізм виходить далеко за межі соціального критицизму....