Переказ сюжету “Сага про Гуннлауге Зміїну Мову”
Сага починається з оповідання про батьків головних героїв. Торстейн, син Эгиля й онук Скаллагрима, жив у Городище. Людина він був розумний і гідний, усі любили його. Якось раз він дав притулок у себе одного норвежца. Той дуже цікавився снами. Торстейн приснилося, що на даху його будинку сидить гарна лебідь, до якої прилетіли два орли – один з гір, а іншої з півдня. Орли стали битися між собою й упали намертво, а потім, що прилетів із заходу сокіл, повів за собою засмучену лебідь. Норвежець витлумачив сон так: вагітна дружина Торстейна Йофрид народить
Йофрид народила дуже гарну дівчинку й веліла пастухові відвезти її до Торгерд, дочки Эгиля. Коли Торстейн повернувся, Йофрид сказала, що дівчинку викинули, як він і велів. Пройшло шість років, і Торстейн поїхав у гості до Олаву Павлина, своєму зятеві.
Иллуги Чорний жив на Білій ріці в Крутоярі. Він був другим по знатності на Городищенском Фіорді після Торстейна, сина Эгиля. Иллуги мав багато дітей, але в сазі говориться тільки про двоє – Хермунде й Гуннлауге. Про Гуннлауге розповідають, що він рано змужнів, був високий на зріст, сильний і гарний собою. Він любив складати уїдливі вірші, і за це його прозвали Зміїною Мовою. Хермунда любили більше, ніж Гуннлауга. У Дванадцять років Гуннлауг посварився з батьком, і Торстейн запропонував йому пожити в Городище. Гуннлауг учився законам у Торстейна й заслужив загальну повагу. Вони з Хельгой дуже прив’язалися друг до друга. Хельга була так гарна, що, за словами знаючих людей, не бувало в Ісландії жінок гарніше її. Один раз Гуннлауг попросив Торстейна показати, як обручаються з дівчиною, і зробив обряд з Хельгой, але Торстейн попередив, що це буде тільки для виду
На Моховитій Горі жила людина по імені Энунд. У нього було три сини, і всі вони подавали більші надії, але особливо виділявся серед них Храфн – це був рослий, сильний, гарний юнак, що вмів складати гарні вірші. В Энунда було багато родичей, і вони були самими шановними людьми на півдні
Протягом шести років Гуннлауг Зміїна Мова жила поперемінно те в Городище в Торстейна, те вдома в Крутоярі. Йому було вже вісімнадцять років, і з батьком вони тепер добре ладили. Гуннлауг попросив Иллуги відпустити його в подорож, і той купив йому полкорабля. Поки корабель споряджали, Гуннлауг гостював у Городище й багато часу проводив з Хельгой. Коли він став свататися, Торстейн відповів, що треба або їхати за море, або женитися – Хельге не пари той, хто сам не знає, чого хоче. Але Иллуги Чорному Торстейн відмовити не смог і обіцяв, що Хельга буде чекати Гуннлауга три роки, а якщо той у строк не повернеться, Торстейн віддасть її за іншого
Гуннлауг відправився в Норвегію, але йому довелося виїхати відтіля, тому що він розгнівав ярла Эйрика своєю зарозумілістю. Він поплив в Англію й склав хвалебну пісню для конунгу Адальрада – за це конунг обдарив його пурпурним плащем на хутрі із золотою обробкою. Потім він убив на двобої відомого вікінга: цей подвиг приніс йому більшу славу в Англії й за її межами. Конунг із Дубліна Сигтрюгг обдарив його за хвалебну пісню дорогим плащем і золотим зап’ястям вагою в одну марку. У Гаутланде правил тоді ярл Сигурд. Один раз заспорили гаути з норвежцами, чий ярл краще. Вибраний третейським суддею Гуннлауг сказав вису, у якій віддав хвалу і ярлу Сигурду, і ярлу Эйрику. Норвежци були дуже задоволені, а ярд Эйрик, довідавшись про це, забув про свою образу. У Швеції Гуннлауг зустрівся із Храфном, сином Энунда, і подружився з ним. Але на бенкеті в конунгу Олава Гуннлауг захотів першим сказати хвалебну пісню. Храфн назвав її пихатої й різанням, як сам Гуннлауг. Гуннлауг назвав пісню Храфна гарної й незначної, як сам Храфн. Перед від’їздом в Ісландію Храфн сказав, що з колишньою дружбою покінчене й коли-небудь він теж осоромить Гуннлауга. Той відповів, що погроз не боїться
Всю зиму Храфн провів у свого батька, а влітку посватався до Хельге. Торстейн відмовив йому, пославшись на обіцянку, дана Гуннлаугу. На наступне літо знатні родичи Храфна стали сватати Хельгу дуже наполегливо, говорячи, що строк у три роки вже пройшов. Тоді Торстейн поїхав до Иллуги Чорного. Той сказав, що не знає в точності намірів свого сина Гуннлауга. Було вирішено, що на початку зими в Городище відбудеться весілля, якщо Гуннлауг не повернеться й не зажадає виконати обіцянка. Хельга була дуже незадоволена всім цим угодою
Гуннлауг зі Швеції поїхав в Англію, і конунг Адальрад прийняв його дуже добре. Датчани тоді загрожували війною, тому конунг не хотів відпускати свого дружинника. За полмесяца до початку зими Гуннлауг висадився в Лавовій бухті, і тут його викликав на кулачний бій Торд, син бонда з рівнини. Гуннлауг переміг, але вивихнув ногу – і приїхав у Крутояр у ту саму суботу, коли в Городище сиділи за весільним бенкетом. Люди говорять, що наречена була дуже сумна. Коли ж Хельга довідалася, що Гуннлауг повернувся, то стала холодна зі своїм чоловіком. Наприкінці зими вони з Гуннлаугом зустрілися під час свята, і скальд подарував їй плащ, отриманий від конунгу Адальрада. Улітку всі поїхали на тинг: там Гуннлауг викликав Храфна на двобій, але, коли Храфн зламав свій меч, родичи встали між ними. Наступного дня був прийнятий закон, що всякі двобої в Ісландії відтепер забороняються
Храфн приїхав у Крутояр і запропонував Гуннлаугу закінчити двобій у Норвегії. Родичам він сказав, що йому немає ніякої радості від Хельги й один з них повинен загинути від руки іншого. Коли ярл Эйрик заборонив їм боротися в його державі, вони зустрілися в місці, що називається Ливангр. Гуннлауг убив супутників Храфна, а Храфн – супутників Гуннлауга. Потім вони стали битися двоє:
Гуннлауг відрубав Храфну ногу, і той попросив пити. Гуннлауг приніс у шоломі води, і Храфн наніс йому безчесний удар у голову, тому що не бажав поступитися Хельгу Красуню. Гуннлауг убив Храфна й через три дні сам умер від рани. У цей час Иллуги Чорному приснився сон, начебто прийшов до нього закривавлений Гуннлауг і сказав вису про свою смерть. А Энунду в сні з’явився Храфн.
Улітку на альтингу Иллуги зажадав в Энунда виру за те, що Храфн підло надійшов з Гуннлаугом. Энунд сказав, що не стане платити, але й за Храфна вири не зажадає. Тоді Иллуги вбив двох його родичей, а Хермунд, що втратив спокій після смерті брата, простромив списом одного із племінників. За вбивство ніхто не зажадав вири, і на цьому припинилася звада Иллуги Чорного з Энундом з Моховитої Гори
Торстейн, син Эгиля, через якийсь час видав свою дочку Хельгу за гідну й багату людину по імені Торкель. Але вона була до нього мало розташована, тому що не могла забути Гуннлауга. Найбільшою радістю для неї було розстелити й подовгу дивитися на подарований їм плащ. Один раз у будинок Торкеля прийшла важка хвороба, і Хельга теж занедужала. Вона веліла принести плащ Гуннлауга й пильно на нього глянула, а потім схилилася на руки чоловіка й умерла. Усе дуже жалували об неї смерті
Е. Л Мурашкинцева
(1 votes, average: 5.00 out of 5)