Переказ сюжету роману Булгакова “Собаче серце”

Дія відбувається в Москві взимку 1924/25 р. Професор Пилип Пилипович Преображенський відкрив спосіб омолодження організму за допомогою пересадження людям залоз внутрішньої секреції тварин. У своєї семикомнатной квартирі у великому будинку на Пречистенке він веде прийом пацієнтів. У будинку проходить “ущільнення”: у квартири колишніх мешканців вселяють нових – “жилтоварищей”. До Преображенському приходить голова домкома Швондер з вимогою звільнити дві кімнати в його квартирі. Однак професор, зателефонувавши одному зі своїх

високопоставлених пацієнтів, одержує на свою квартиру броню, і Швондер іде ні счем.

Професор Преображенський і його асистент доктор Іван Арнольдович Борменталь обідають у їдальні в професора. Звідкись зверху доноситься хоровий спів – це проходить загальні збори “жилтоварищей”. Професор обурений происходящим у будинку: з парадних сходів украли килим, заколотили парадні двері й ходять тепер через чорний хід, з калошної стійки в під’їзді пропали разом всі калоші. “Розруха”, – зауважує Борменталь і одержує у відповідь: “Якщо я замість того, щоб оперувати, почну в себе у квартирі співати хором,

у мене настане розруха!”

Професор Преображенський підбирає на вулиці безпородного пса, хворого й з обдертою вовною, приводить його додому, доручає домробітниці Зине годувати його й доглядати за ним. Через тиждень чиста й сита Кулька стає ласкавим, чарівним і гарним псом

Професор проводить операцію – пересаджує Кульці залози внутрішньої секреції Клима Чугункина, 25 років, тричі судженого за крадіжки, що играли на балалайці по трактирах, що загинув від удару ножем. Експеримент удався – пес не гине, а, навпроти, поступово перетворюється в людину: додає в росту й вазі, у нього випадає вовна, він починає говорити. Через три тижні це вже людина невеликого росту, несимпатичної зовнішності, що із захопленням грає на балалайці, курить і лихословить. Через якийсь час він вимагає в Пилипа Пилиповича, щоб той прописав його, для чого йому необхідний документ, а ім’я й прізвище він уже собі вибрав: Поліграф Полиграфович Кульок

Від колишнього собачого життя в Шарикова залишається ненависть до котів. Один раз, погнавшись за котом, що забіг у ванну, Кульок защелкивает у ванною замок, випадково вивертає водопровідний кран, і всю квартиру заливає водою. Професор змушений скасувати прийом. Двірник Федір, викликаний для лагодження крана, зніяковіло просить Пилипа Пилиповича заплатити за розбите Кульковим вікно: той намагався обійняти куховарку із сьомої квартири, хазяїн став його гнати. Кульок же у відповідь почав шпурляти в нього каменями

Пилип Пилипович, Борменталь і Кульок обідають; знову й знову Борменталь безуспішно вчить Шарикова гарним манерам. На питання Пилипа Пилиповича про те, що Кульок зараз читає, він відповідає: “Переписку Энгельса з Каутским” – і додає, що він не згодний з обома, а взагалі “усе треба поділити”, а те “один у семи кімнатах розсівся, а іншої в бур’янистих ящиках їжа шукає”. Обурений професор повідомляє Шарикову, що той стоїть на самому нижчому щаблі розвитку й проте дозволяє собі подавати ради космічного масштабу. Шкідливу ж книжку професор наказує кинути впечь.

Через тиждень Кульок пред’являє професорові документ, з якого треба, що він, Кульок, є членом жилтоварищества і йому покладається кімната в професорській квартирі. Тим же ввечері в кабінеті професора Кульок привласнює два червінці й вертається вночі зовсім п’яний у супроводі двох невідомих, які вийшли лише після дзвінка в міліцію, прихопивши, однак, із собою малахітову попільницю, тростину й боброву шапку Пилипа Пилиповича

Тої ж уночі у своєму кабінеті професор Преображенський розмовляє з Борменталем. Аналізуючи що відбувається, учений вдається у відчай від того, що він з наймилішого пса одержав таку мерзоту. І весь жах у тім, що в нього вже не собаче, а саме людське серце, і саме паршиве із всіх, які існують у природі. Він упевнений, що перед ними – Клим Чугункин з усіма його крадіжками й судимостями

Один раз, придя додому, Кульок пред’являє Пилипові Пилиповичу посвідчення, з якого виявляється, що він, Кульок, складається завідувачем підвідділом очищення міста Москви від бродячих тварин (котів та інше). Через кілька днів Кульок приводить додому панянку, з якої, за його словами, він збирається розписатися й жити у квартирі Преображенського. Професор розповідає панянці про минуле Шарикова; вона ридає, говорячи, що він шрам від операції видавав за бойове поранення

Наступного дня один з високопоставлених пацієнтів професора приносить йому написаний на нього Кульковим донос, у якому згадується й кинутий у піч Энгельс, і “контрреволюційні мовлення” професора. Пилип Пилипович пропонує Шарикову зібрати свої речі й негайно вбиратися із квартири. У відповідь на це однією рукою Кульок показує професорові дуля, а іншої виймає з кишені револьвер… Через кілька хвилин блідий Борменталь перерізує проведення дзвінка, замикає парадні двері й чорний хід і ховається разом із професором всмотровой.

Через десять днів у квартирі з’являється слідчий з ордером на обшук і арешт професора Преображенський і доктори Борменталя за обвинуваченням їх в убивстві завідувача підвідділом очищення Шарикова П. П. “Якого Шарикова? – запитує професор. – Ах пса, якого я оперував!” І представляє пришедшим пса дивного виду: місцями лисий, місцями із плямами вовни, що відростає, він виходить на задніх лабетах, потім встає на всі чотири, потім знову піднімається на задні лабети й сідає в крісло. Слідчий падає вобморок.

Проходить два місяці. По вечорах пес мирно дрімає на килимі в кабінеті професора, і життя у квартирі йде своєю чергою


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Переказ сюжету роману Булгакова “Собаче серце”

Categories: Скорочені твори

Links