Переказ роману “Злочин і покарання” – Частина 1
Головний герой – Родіон Романович Розкольників, студент, що кинув навчання в університеті. Живе в тісній комірці, схожої на труну, в убогості. Уникає квартирної господарки, тому що їй повинен. Дія відбувається влітку, у страшну духоту (тема “жовтого Петербурга” проходить через весь роман). Розкольників іде до баби, що позичає гроші під стан. Бабу кличуть Алена Іванівна, живе вона зі своєю зведеною сестрою, безсловесною, забитою істотою Лизаветой, що “поминутно ходить вагітна”” працює на бабу й перебуває в неї в повнім поневоленні.
Потім умер, і їй довелося від розпачу й убогості піти за Мармеладова, що був чиновником, але потім місце втратив. У Мармеладова від першого шлюбу дочка Соня,
Не дійшовши до будинку, засипає в кущах. Йому сниться страшний сон про те, що він, маленький, іде з батьком на цвинтар, де похований молодший брат, повз шинок. Там коштує ломовий кінь, запряжена у віз. Із шинку виходить п’яний хазяїн коня – Микола – і запрошує приятелів сідати. Кінь стара, не може зрушити віз. Микола розлютувало хльостає її батогом. До нього приєднуються ще кілька людей. Миколка ломом убиває шкапу. Хлопчик (Розкольників) кидається з кулаками на Миколку, батько його веде. Розкольників прокидається й думає про те, зможе він убити чи ні. Проходячи по вулиці, випадково чує розмова Лизавети (сестри баби) зі знайомими, які запрошують її в гості, тобто баба завтра залишиться одна. Розкольників заходить у трактир, де чує розмова між офіцером і студентом, що грають на більярді, про бабу-процентщице й про Лизавете. Говорять, що баба мерзенна, кров з людей ссе. Студент: я б її вбив, ограбував без зазору совісті, скільки людей пропадає, а підла баба й сама не сьогодні-завтра вмре. Розкольників приходить додому, лягає спати. Потім готується до вбивства: пришиває під пальто петлю для сокири, загортає деревинку із залозкою в папір, начебто новий “застава”, – відволікти бабу. Потім краде у двірницької сокиру. Іде до баби, віддає їй “застава”, непомітно дістає сокира й убиває процентщицу. Після цього починає шарити по шафах, скриням і проч. Раптово вертається Лизавета. Розкольників змушений убити і її. Отут хтось дзвонить у двері. Розкольників не відкриває. Що прийшли зауважують, що двері замкнені зсередини на клямку, і почувають негарне. Двоє йдуть долілиць за двірником, один залишається на сходах, але потім не витримує й теж спускається. Розкольників вибігає із квартири. Поверхом нижче – ремонт. Відвідувачі із двірником уже піднімаються по сходам, Розкольників укривається у квартирі, де ремонт. Група проходить наверх, Розкольників тікає