Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю
План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час кулачного бою на Москві-Ріці Калашников убиває Кирибеевича. 5. Страта купця Калашникова.
Переказ Частина І Пісня співається від імені гуслярів. Зачин: … за трапезою сидить у златом вінці, Сидить грізний цар Іван
Лише один з опричників на бенкеті не веселиться й не п’є – Кирибеевич. Цар запитує Кирибеевича, отчого він смутний. Кирибеевич відповідає, що причина тому – Алена Дмитрівна Цар дарує Кирибеевичу перстень, радить знайти сваху й заслати сватів до Алене Дмитрівни.
Кирибеевич відповідає, що “…красуня в церкві Божией перевінчана, перевінчана з молодим купцем за законом нашому християнському…” Частина ІІ Калашников у себе в крамниці продає товари. Вечір.
Калашников запитує стару робітницю Вереміївну: “А куди поділася, затаилася в таку пізню годину Алена Дмитрівна?”
“І пестив він мене, цілував мене; на щоках моїх і тепер горять, живим полум’ям розливаються поцілунки його окаянні!.. ” Калашников кличе двох молодших братів, розповідає їм про те, що трапилося,, нагадує про те, що завтра на Москві-Ріці при царі буде кулачний бій. “І я вийду тоді на опричника, буду на смерть битися до останніх сил. А поб’є він мене – виходите ви… ” Частина ІІІ Кулачний бій на Москві-Ріці.
Кирибеевич викликає на бій бажаючих. Усі бояться. Виходить Калашников, повідомляє Кирибеевичу, хто він такий і що битися буде до кінця. Кирибеевич б’є Калашникова в груди, де хрест “зі святими мощами з Києва”.
Калашников б’є Кирибеевича в скроню, той падає намертво. Цар гневается, запитує: “Вільної волею або знехотя ти вбив на смерть мово вірного слугу?..”. Калашников: “Я вбив його вільної волею, а за що про що – не скажу тобі, скажу тільки Богові єдиному”.
Паную подобається, що Калашников “відповідь тримала по совісті”, він обіцяє, що “молоду дружину й сиріт твоїх зі скарбниці моєї я подарую”, братам буде торгівля “безданно, безмитно”. Калашников прощається з рідними, його стратять