Переказ оповідання Васюткино озеро Астафьева В. П
План переказу 1. Озеро, пам’ятне Васютке. 2. Життя рибалок чекаючи путини (часу, коли особливо вдалий лов риби). 3. Васютка в лісі. 4. Хлопчик заблудився. 5. Перший вечір у тайзі. 6. Васютка виявив невідоме озеро.
7. Хлопчик вийшов до Єнісею. 8. Васютка знайдений. 9. Озеро, нанесене на карту.
Переказ Це оповідання має автобіографічну основу. У ньому говориться про підлітка, що зумів вижити в суворих умовах тайги. В. П. Астафьев докладно не описує характер хлопчика, його образ розкривається в ході оповідання.
На початку оповідання ми знаємо про
Слила власний розважливий голос, Васютка відігнав страх. Згадавши слова батька й діда про те, що тайга кволих не любить, він став пригадувати все, що знав про мисливське життя. Він зміг прокормити себе в тайзі, зумів
Один з описів допомагає відчути жах, що створилося положення Васютка, ще до кінця не зрозумів, що він заблудився, у тиші лісу почув дзижчання. Виявилося, що це б’ється муха в павутині, сплетеної павуком над тушкою зотлівай птаха. Велика муха, як не намагалася, не могла звільнитися. Цей образ підсилює враження, що герой оповідання потрапив у важке, майже безвихідне, положення. Автор небагатослівний Описуючи загасаючий вечір на озері, він бачить його й очами голодного хлопчика.
Червоний колір неба, відбитий в озері, нагадує йому розпечену грубку. Йому здається, що, якщо покласти на поверхню води скибочки картоплі, можна запекти їх, насолодитися заходом і смаком цього нехитрого блюда. Один раз ранком він бачить осикові листи, які лежать на землі, “начебто тоненькі пластинки буряка, яскраві, темно-червоні”.
Васютка не розгубився в тайзі, зумів зберегти витримку, зміг по незначних прикметах зорієнтуватися на місцевості, завдяки чому й вижив. В основу оповідання ліг випадок, що дійсно відбувся з Астафьевим вдетстве. Оповідання можна вважати частиною світової “робінзонади”.