“Пані Боварі”: аналіз твору Флобера

У романі “Пані Боварі” герої – це мешканці французької провінції 19-го століття. Головна героїня – Емма Боварі, молода дружина провінційного лікаря. Емма мрійлива та повсякчас шукає нових вражень. Донька фермера, вона начиталася книг про красиве життя.

Характеристика пані Боварі: вона любить розкіш, красиві речі, блискучі прийоми, але все це неможливе при невеликих статках її чоловіка. Вона знемагає від нудьги та мріє про галантних чоловіків. Емма прикидається, що любить чоловіка, але насправді зневажає його, вважаючи негідним

такої, як вона.

Чоловік Емми, Шарль Боварі – сільський лікар. Він не дуже розумний, проте добрий. Чоловік кохає Емму та піклується про неї, як тільки може. Заради Емми він свариться, наприклад, зі своєю матір’ю, яка вважає, що Емма погана господиня.

Шарль скромний, боязкий, чесний, часто він не може відстояти себе перед іншими, кар’єра дається йому важко. Тут йому могла б допомогти Емма, в якої жвавий, рішучий та цілеспрямований характер. Але Емма зовсім не цінує чоловіка та сліпо не помічає його кохання.

Образ пані Боварі поєднує егоїстичність та черствість у ставленні до близьких: чоловікові,

дочці, з великою силою пристрасті, які вона спрямовує на своїх коханців. Але Емма любить більше свої мрії, аніж реальних людей. Щоб створювати ілюзію світу, який їй подобається, вона витрачає гроші сім’ї, бреше чоловікові, залазить у борги.

Коханці Емми Родольф та Леон – різні люди. Родольф хитрий, пристрасний, розважливий. Леон спочатку романтичний, палкий. Але обидва коханця Емми потім вибирають спокійне та сите існування, а не любовні бурі. А коли Емма розоряється та здобуває репутацію гулящої жінки, обидва “кохані” відповляються їй допомогти. Героїня ж кінчає життя самогубством, навіть не подумавши, як це буде переживати її сім’я, що буде з донькою Бертою.

Композиція роману “Пані Боварі” має кілька характерних рис: дуже довгу експозицію, яка дозволяє зрозуміти психологічні мотивації подальших вчинків героїні. Також роман не закінчується зі смертю героїні, а продовжується ще кількома главами, в яких показані наслідки вчинків померлої.

Ідея “Пані Боварі” – у фатальному зіткненні мрій та реальності. Буденна реальність далека від ідеалу, проте відірвані від неї, егоїстичні мрії також не містять в собі нічого насправді духовного.

Практично кожнi деталь, епізод та дія головних героїв кладуть ще одну “цеглинку” в логічну концепцію роману та психологічну картину провінційного суспільства. Автор дуже ретельно змальовує характери героїв та деталі їхнього побуту. Їм переконливо відтворений колорит французької провінції 19-го століття, показана бездушна буржуазна атмосфера. Більшість мешканців Іонвіля порядні тільки зовні. Вони думають лише про свою вигоду, готові домагатися її будь-якими засобами. Наприклад, аптекар Оме, який любить усім допомагати, робить це насправді заради власних амбіцій. Улюблена розвага в містечку – це підглядати за іншими та розпускати плітки.

Роман можна віднести до напряму реалізма, він також включає яскраві прийоми натуралізму: автор з нещадною правдивістю описує болісну смерть Емми від отрути. Також в книзі немає жодного однозначно позитивного героя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Пані Боварі”: аналіз твору Флобера