Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) АНТОН ЧЕХОВ

Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) АНТОН ЧЕХОВ

ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

АНТОН ЧЕХОВ

Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”)

Сидячи за письмовим столом і розмірковуючи над твором, я в думках опинилася на лаві в пустинному харківському парку. Саме в Харків збирався їхати Лопахін після купівлі вишневого саду. І, от чудо, поруч зі мною стоїть саме він – той Лопахін, котрого я собі уявила під час читання “Вишневого саду” А. П. Чехова. Огрядний, акуратний чоловік середнього віку, сидів і дивився на доріжку парку. Єрмолай Олексійович увесь

час мовчав, і, мені здавалося, чекав моїх слів.

– Пане Лопахін, знаєте, я довго міркувала над вашим образом, і мені набагато легше висловити свою думку особисто вам, а не просто аркушу паперу. Я не хочу вас образити, не хочу, щоб ви щось говорили, а просто вислухайте.

Я хотіла б вам сказати, що ви неправі, хоча і не можу усі ваші дії і думки засудити. Я намагаюся угледіти в вас звичайну людину з достоїнствами і недоліками, намагаюся зрозуміти і пояснити для себе ваші вчинки, але доходжу до висновку – ви неправі.

Судячи з мого твердження, можна подумати, що звернення на “ви” і слово “пан”

вимовляються мною з іронією, але ви помиляєтеся. Я все-таки відчуваю повагу до вас не тільки через різницю у віці, але і завдяки деяким якостям, якими володіє ваша, за словами Трофимова, “ніжна душа”.

Мені здається, в ній боролися найдобріші душевні якості і “хижий звір”, а перемога виявилася в руках останнього. Під час мого знайомства з вами, ви, пане Лопахін, ще не загубили ті якості доброти і безкорисливості ніжної душі. Ви ще хотіли допомогти Раневській не збанкрутувати, знайти вихід із ситуації, що створилася, обіцяли не рубати дерев до від’їзду старих хазяїв вишневого саду, але в обох випадках ви проявили жорстокість.

Пропозиція розбити сад на дачні ділянки була ударом для людей, що там народилися і виросли, а обіцянки “не рубати дерев” ви так і не додержали. Ви, коли стали багатим, не були жадібним, пропонували гроші Петру, давали їх у борг Пищику. І найголовніше – ваші гроші зароблені чесною працею, за що я вас поважаю. Ви говорили: “Я підводжусь о п’ятій ранку; працюю з ранку до вечора, ну, у мене постійно гроші…”. И ви змогли купити “маєток, де дід і батько були рабами, де їх не пускали навіть на кухню”. Так і повинно бути. Діти повинні прагнути жити краще, ніж їхні батьки. Ви прагнули і досягли цього.

Так, я поважаю вас саме за працю, за прагнення утвердитися в житті, за ті гарні риси, якими володіє ваша душа. Але це не заважає мені, Єрмолаю Олексійовичу, розуміти і відчувати вашу неправоту.

Якже ви неправі стосовно Варі! Адже ви говорили про одруження на ній, пам’ятаєте? “Що ж? Я не проти… Вона гарна дівчина…”. Це ж були щирі ваші слова. Варя вам подобалася, але ви не змогли відмовитися від свободи, від права самому розпоряджатися своїм життям і, найголовніше, – своїми грошима. Ви давали дівчині надію, говорили з її матір’ю про одруження, а в рішучий момент просто втекли.

А ще ви засуджуєте себе (що ж, це добре) і свого батька, кажучи: “Мій татко був мужик, ідіот, не розумів, мене не учив, а тільки бив сп’яну, і усе палицею. По суті, і я такий же йолоп і ідіот. Нічого не навчався, почерк у мене кепський, пишу я так, що від людей совісно, як свиня”. Чому ж ви тільки засуджуєте? Адже учитися ніколи не пізно, навіть для зайнятої людини. Особисто мені чомусь здається, що якби ви вчилися, багато читали, якби ваш духовний світ збагатився, то у вашій душі не переміг би цей “хижий звір”.

Раптом я подумала, якби ви змогли прочитати п’єсу “Вишневий сад”, героєм якої ви є, задуматися над своїм же образом, образом Єрмолая Лопахіна, то скільки корисного, важливого ви винесли б для самого себе. Нехай це неможливо, але ж скільки інших, не менш важливих, змістовних, таких що розбурхують думку, є книг. Все-таки ви даремно заперечуєте освіту.

Але найбільша ваша помилка, на мій погляд, у тому, що ви дозволили перемогти цьому “хижому звіру, котрий з’їдає усе, що трапляється йому на шляху”, породжує жорстокість і егоїзм стосовно Варі, вишневого саду, Раневських, Гаєва під час і майже відразу після купівлі саду – їх далекого, щасливого минулого, їхньої радості і надії.

Це той “звір”, який, регочучи, із гордістю говорить: “Вишневий сад тепер мій! Мій!.. Приходьте дивитися, як Єрмолай Лопахін торохне сокирою по вишневому саду, як упадуть на землю дерева”. Це той “хижий звір”, котрий у присутності плачучої старої хазяйки маєтку вимовляє з іронією: “Йде новий поміщик, власник вишневого саду!”. Вишневого саду, дитинства, добра, гордості всієї губернії, красоти. А що ж тоді врятує наші душі, якщо все це буде знищено? І цей “хижий звір” неправий, а виходить, і ви, пане Лопахін.

Я хотіла ще щось сказати, але раптом подивилася на Єрмолая Олексійовича, – і замовчала. Що це я? Адже він такий, яким його зробив Чехов, і він – породження свого часу, не міг він інакше, але я сподіваюся, що засне у людині той “хижий звір”, що переможе “ніжна душа”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) Сидячи за письмовим столом і розмірковуючи над твором, я в думках опинилася на лаві в пустинному харківському парку. Саме в Харків збирався їхати Лопахін після купівлі вишневого саду. І, от чудо, поруч зі мною стоїть саме він – той Лопахін, котрого я собі уявила під час читання “Вишневого саду” А....
  2. Хто правий, уявляючи собі завтрашній день Батьківщини: Лопахін чи Петя Трофимов? (За п’єсою Д. П. Чехова “Вишневий сад”) Так уже склалося в суспільному розкладі поколінь, що люди, які живуть сьогодні, можуть реально судити, що стояло за поглядами на життя і суспільство двох протилежних героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” – Лопахіна і Трофимова. Яким уявлявся їм завтрашній день Батьківщини? І що вийшло? У п’єсі передана атмосфера розброду,...
  3. ВИШНЕВИЙ САД – АНТОН ЧЕХОВ Комедія на чотири дії ДІЙОВІ ОСОБИ: Раневська Любов Андріїв на, поміщиця. Аня, ЇЇ донька, 17 років. Варя, її названа донька, 24 років. Гаєв Леонід Андрійович, брат Раневської. Лопахін Єрмолай Олексійович, купець. Трофимов Петро Сергійович, студент. Симеонов-Пищик Борис Борисович, поміщик. Шарлотта Іванівна, гувернантка. Єпіходов Семен Пантелійович, конторник. Дуняша, покоївка. Фірс, лакей,...
  4. Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити...
  5. Дворянство у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, що написана у 1904 році, є загибель “дворянського гнізда”, перемога заповзятливого купця-промисловця над відживаючими своє століття Раневською і Гаєвим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Петі Трофімова і Ані. Прощання нової, молодої Росії з минулим, з відживаючим, спрямованість до завтрашнього дня...
  6. Символічний зв’язок образів п’єси Чехова “Вишневий сад” з різними часовими шарами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Чехова. Він написав її незадовго до смерті, і 904 року, на переломному стику епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він, як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу...
  7. Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться зануритися в тепло і затишок дворянського гнізда, що століття тому прикрашало нашу землю. Воно створювалося працею і потом кріпаків для життя і радощів поколінь роду...
  8. Маленька людина в оповіданнях і п’єсах А. П. Чехова АНТОН ЧЕХОВ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНТОН ЧЕХОВ “Маленька людина” в оповіданнях і п’єсах А. П. Чехова В людині повинно Бути усе прекрасно: І обличчя, і одяг, і Душа, і думки. А. Чехов Маленька і велика людина. Як порівняти, чи можна взагалі порівнювати людей? Як визначити розмір одного й іншого в цьому...
  9. Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені очікуванням. Чекають хазяйку дому Любов Андріївну Ранєвську, яка повертається з Парижа, тому що через відсутність коштів будинок продають. Саме тут вона виросла, тут “щастя прокидалося”...
  10. Ідейний зміст п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останній добуток А. П. Чехова. Вона була поставлена на сцені Художнього театру у 1904 році. Наступає XX століття, і Росія стає капіталістичною країною, країною фабрик, заводів і залізниць. Цей процес прискорився після звільнення селянства. Риси нового стосуються не тільки економіки, але й до суспільства, змінюються і...
  11. Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) Проблема історичної долі Росії (за п’єсою А. Чехова “Вишневий сад”) “Вся Росія – наш сад”. Ось так у комедії Чехова розкрито символічний зміст великого родинного маєтку, де зібралися ще поки не колишні і ще поки не майбутні господарі. “Вся Росія – наш сад”, і наприкінці літа вирішуватиметься доля саду, доля...
  12. Аналіз п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад” – останнє драматичний твір Чехова, сумна елегія про що минає часу “дворянських гнізд”. У листі до Н. А. Лейкин Чехов зізнавався: “Жахливо я люблю все те, що в Росії називається маєтком. Це слово ще не втратило свого поетичного відтінку “. Драматургові було дорого все те, що пов’язано...
  13. Тема загибелі “дворянських гнізд” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” У п’єсі “Вишневий сад” А. П. Чехов піднімає найважливішу соціальну тему рубежу 19-20-х століть – тему загибелі “дворянських гнізд”. У цьому добутку чітко показано прощання нової, молодій, завтрашній Росії з минулим, відживаючим, приреченим “Старе” і “нове” час у п’єсі символізують герої: представники старої, патріархальної Росії – Раневская, її брат Гаїв,...
  14. Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і Лаврецких, Обломових і Левиних. Поезія образа Раневской – у її нерозривному зв’язку з 337 садибою, стародавнім будинком, вишневим садом. Р. не представляє свого життя без...
  15. Дворянство в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, написаної в 1904 році, є загибель “дворянского гнізда”, перемога предприимчивого купця-промисловця над відживаюче своє століття Раневской і Гаевим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Пети Трофимова й Ані. Прощання нової, молодой Росії з минулим, з відживающим, спрямованість до завтрашнього дня –...
  16. “Недотепи” у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Художній світ Чехова нескінченно складний, багатогранний, позбавлений будь-якої однолінійність. Письменникові відкрито було все недосконалість життя, зрозумілий був глибокий трагізм людського існування. Тому закономірно, що в п’єсу Вишневий сад входить тема недотепства. Чехов зображує нещасних, страждаючих людей. Коло нездар досить широкий, хоча слово недотепа вживається в п’єсі по відношенню тільки до...
  17. Жіночі образи в п’єсі Чехова “Вишневий сад” Від п’єси до п’єси зростало майстерність Чехова-драматурга. Удосконалення форми його п’єс невіддільне від прагнення письменника більш точно передати їх зміст – розкрити життєву драму людей глибоко інтелігентних, з тонкими почуттями, окрилених високою мрією, гідність яких зневажалися людьми грубими і вульгарними. Протиставляючи складну внутрішню життя інтелігентної людини примітивного духовного світу міщан,...
  18. Символічний зв’язок образів п’єси “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити...
  19. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав...
  20. Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) АНТОН ЧЕХОВ
«
»