Це було у дуже давні часи, коли наші предки ще не народилися. Одного разу у великому лісі вибухнула вночі страшна бура. Вона виривала з коренем дерева, ламала товсті галузі, обривала листя. Звірі у страху

Поховалися по своїх норах. Виття вітру було таким страшним, що видалося, начебто це завиває

Раз якось прийняв на себе Христос вид дідка-жебрака і йшов через село із двома апостолами. Час був пізніше, до ночі; став він проситися у багатого мужика: «Пусти, мужик, нас переночувати». А мужик-ат багатий говорить: «Багато вас жебраків тут тягається! Що тиняєтеся-та по чужих дворах? Тільки, чай, і вмієте,

Колишні люди розповідають, що колись, у старожитні часи, від ягуара народилося двоє хлопчиків-близнюків: Итуборе й Бакороро. Справа, говорять, було так.

Якось раз, ще затемна, один індіанець пішов шукати дерево гамелейра, щоб добути білий

Лиса прийшла до дідка й говорить йому:

- Дідусь, давай я оленів твоїх попасу. Ти старий, дідусь, на холоді замерзаєш, а я молода. Дідок лисові запитує:

- А ти, лисиця, знаєш, який оленям мохи потрібний?

- Знаю, дідусь, – відповідає лисиця, – дуже добре знаю Дідок пішов, відпустив оленів і говорить:

- Дивися, лисиця, ліпше паси оленів, щоб жирні

За старих часів жили двоє незнайомих один з одним юнаків, Ки Сату й Ки Дуа. Та ось одного разу батьки відправили обох у країну Рум вивчати богослов'я. Зустрілися вони на дорозі, Ки Сату й запитує:

- Хей, друг, ти куди йдеш?

- Іду у країну Рум, вчитися.

- Підемо разом, мені адже теж туди. Та пішли

Одного разу у Стамбул приїхав француз і з'явився у палац султана. Султан радо зустрів його, а француз заявив, що із задоволенням прийняв би мусульманську віру, якби хто-небудь розгадав його думки. Султан шукав і там і сям підходящого людину, але нікого

Жив-Був скупий скнара, старий; мав двох синів і безліч грошей; послишал смерть, замкнувся один у хаті й сіл на скриню, початків ковтати золоті гроші і є асигнації й так покінчив своє життя. Прийшли сини, поклали мертвого під святі ікони й покликали дячка читати псалтир. Раптом у саму північ є у образі людини нечистий, підняв мертвого старого на плече й сказав: «Тримай, дячок,

У одному аулі сирота-бідняк пас аульних корів, Усе, що йому платили за працю, він віддавав на зберігання самій ушанованій людині у аулі - хаджі. Той завжди охоче ухвалював гроші на зберігання й щораз завіряв пастуха, що гроші його будуть целехоньки й він зможе забрати їх у будь-який час, коли тільки зажадає.

Йарень

Жили два брати. Росли вони сиротами й були дуже бідні. Коли брати виросли й змужніли, вони одружилися. Але дуже скоро між невістками почалися негаразди: жінки ніяк не могли ужиться. Та сказав старший брат молодшому: "Братик! Наші дружини терпіти не можуть один одного. Мабуть, уже краще роз'їхатися, чим жити разом і вічно терпіти їхні сварки".

Та стали

Жили-Минулого за давніх часів цар із царицею, і було у них три сини. Старшого й середнього цар дуже любив: і воїни вони мужні, і мисливці щасливі. А ось молодшого цар не дарував: дні і ночі безперервно проводив юнак за стародавніми книгами, ніяких інших утіх знати не праг. Цариця, навпаки, більш старших братів відрізняла молодшенького й завжди за нього заступалася перед батьком