Ось приїхали у село двоє друзів, і треба їм ночувати. Один попросився у хату до багатого, а іншої — до бідного, по сусідству.

Той, що заночував у багатого, говорить хазяям:

- Що це у вас за вдома! Ось у нас будинку-те: курки з неба зірки скльовують. Не вірите — запитаєте у дружка: він у сусідів ночує

- Про вчитель, глянь на цей кущ шипшини! Скільки ж часу знадобилося, щоб відточити на ньому всі шипи?

- Дурень! Аллах тільки сказав: «Відточися!» — і усе відточилося.

- Але відповідай мені, учитель, навіщо він так сказав?!

Це було дуже давно, коли ніхто із блідолицих ще не ступав по землі індіанців. У вождя одного з північних племен народилася дочка. Здалеку приходили люди подивитися на неї. Особа дівчинки була світла, як літній день, а ока блискали подібно зіркам. Тому дали їй ім'я - Сяючі Очі. З роками Сяючі Очі перетворилася у прекрасну дівчину. Тільки мовлення її робилися усе холодніше, а погляд - надменнее,

Один подорожанин задумав відпочити у тіні великого дерева. Він ліг і заснув, а коли зібрався йти далі, виявив, що гаманця у нього наче й не було. Поблизу перебувало село.

Не знаючи, чим допомогти своєму горю, подорожанин у розпачі став із криками кататися по землі. На шум збіглися люди й прийнялися судачити:

- Злодійство

Один чотирнадцятилітній юнак приїхав з рідних місць у інше місто всього з одним старим мішком. Тут він зайнявся торгівлею, розбагатів. Незабаром він став власником великої крамниці. Іншим купцям це не сподобалося, і пішли вони зі скаргою до падишаха:

- Якийсь незнайомець прийшов у наше місто із драним мішком. Він був злиденним, а сьогодні він багатій,

Жила-Була дівчина, кликали її Лаччхи. Одного разу відправилася вона з подружками по воду. Прийшли дівчини до колодязя й повели розмови про наречених так про весілля.

- Батько купив мені дороге весільне вбрання, - сказала одна.

- А для мене рідні нареченого шиють ошатне весільне плаття, - сказала інша.

Стали дівчини

Жила дурна баба, у якої була ослиця. Ранками баба відправляла ослицю пастися. Але щодня приходила на поле лиса, сідала верхи на ослицю й каталася на ній з ранку до вечора. Лисиця заважала ослиці пастися; і та верталася додому втомлена й голодна.

"Чому моя ослиця вертається

Жив-Був у однієї людини півень. А у будинок часто забігала кішка. Прокрадеться непомітно на кухню, схопить видобуток - і ладь. Углядить півень кішку - і кукурікає. Люди збіжаться й проженуть її. Розсердилася кішка на півня й раз ледве не задерла його, так урятувало йому життя кукареканье. Бродив якось півень по двору, зернятка поклевивал, раптом бачить

Жив на світі багатий купець, і було у нього три дочки: Карен, Марен і Метте. Міцно любив купець своїх дочок, а всіх більше - молодшу. Та вона теж душі у ньому не сподівалася.

Ось одного разу збирається купець по своїх торговельних справах у місто Копенгаген на ярмарок і запитує дочок,

"Погано жити однієї, — розв'язав собака. - Знайти б кого-небудь самого сміливого й сабоного… Я була б йому вірним іншому…" Та пішов собака у ліс шукати собі друга. Тільки чула вона від зайця, що на світі самий сміливий і сабоний звір — це вовк, а він отут як отут, іде назустріч, зубами брязкає. Сказала йому собака:

- Давай,