Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”)

Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”)

Андрій Платонович Платонов починає друкуватися в 1921 році. Він дебютує з віршами й публіцистикою, в 1927 році випускає збірник оповідань, стає відомим. Повість “Таємна людина” виходить в 1928 році. Художній мир Платонова суперечливий і трагичен. Він звертається до теми “маленької людини” з його потаємністю в душі, продовжуючи традиції Н. М. Карамзина, А. С. Пушкіна, Н. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова. У Платонова “маленька людина” називається “таємним”, тому що він особливий, незвичайний, навіть чудакуватий.

Приміром,

машиніст Фома Пухів, герой повести “Таємна людина”, відрізняється безпосередністю, дитячим, наївним сприйняттям миру. Пухів тонко почуває людей і природу, він зустрічає різних людей і намагається зрозуміти щось важливе в собі. Навколишньої ж не під силу зрозуміти Фому Він здається їм те “придуркуватим мужиком”, те “вітром, що дме повз вітрило революції”, “корявою людиною”, що ріже ковбасу на труні дружини.

Але ніхто не розуміє, що робить він це від голоду, а не з бажання поглумитися. Слово “таємний” у контексті оповідання розуміється як природний, з відкритою душею, що має той

скарб, що неможливо втратити. Такі герої злиті із природою, зберегли ідеал людського життя й відчуття споріднення з усіма людьми. Герої Платонова не характерні, вони наділені однаковими рисами, всі вони “таємні люди”. Пухів шукає сенс революції, пускаючись впуть.

Він пориває зі своєю осілістю, домашнім комфортом і воодушевленно починає рух. Важливіше всього для героя затишок у душі. Пухів думає про своє місце в житті, зв’язку із природою. Для розкриття характеру свого героя Платонов вибирає мотив мандрівництва А с цим мотивом у російській літературі тісно зв’язаний образ праведника в пошуку істини. У повісті сюжет мандрівки має другий план: символізує нове народження людини.

Ця тема є наскрізною в добутках Платонова, пов’язаних з революцією. Від її автор переходить до теми пробудження всього народу. Лейтмотив дороги, мандрівки Пухів подорожує в Баку, у Новоросійськ, у Царицин утворить сюжет повести, це символ духовного пошуку героя Іде він, не маючи мети й не розшукуючи неї.

Пухів не може винести самітності й, переймаючись почуттям до миру, шукає вічні істини, які могли б заповнити порожнечу в його душі. Він не випадково названий Фомою: як Фомі невіруючому, йому хочеться у всім переконатися самому, і він не страшиться небезпек. А апостол Фома до того ж єдиний, хто зрозумів таємний, таємний зміст навчання Христа. Пухів же хоче осягти зміст і підсумки революції, глянувши на неї зсередини народного буття Не все побачене його радує.

“Навіщо революція, якщо вона не несе вищої справедливості? Тільки бенкет смерті, всі нові й нові жертви”, думає Фома, не знаходячи для неї місця в душі. Як спостерігач, Фома бачить, що морального майбутнього в революції немає.

Це розчарування народжує іронію. Іронічний автор показує нам портрет Троцкого, намальований поверх Георгія Переможця “поганою фарбою”. Епоха бюрократизму й номенклатури опошлила революцію. “Історія бігла в ті роки, як паровоз, тягнучи за собою на підйом всесвітній вантаж убогості, розпачу й смиренної відсталості”, свідчить письменник Можна сказати, що герой Платонова автобиографичен і виражає почуття й думки автора. Для Платонова головним у творчості була не майстерність, а щирість.

У своїх добутках про війну й революцію письменник міркує, як існують люди в період революційної катастрофи. Зокрема, розглядається доля людини з народу в дореволюційну й революційну епоху. Автор не вірив вреволюцию. У публіцистиці Платонова цього років виражений утопічний погляд на що відбувається, відчуття історії як апокаліпсиса.

У Платонова є сатиричний початок у добутках, які не є такими по пафосі. Незвичайна мова в стилі гасел і штампів, схована іронія автора, гротеск і гіпербола розкривають читачеві зміст добутку. Платонов швидко відчув, що таке бюрократія й показав читачеві, як “таємна людина” міняється й вироджується, перетворюючись у чиновника, як колишній “простацький” матрос Кульок, що тепер уважає себе “загальним керівником Каспійського моря” і роз’їжджає на автомобілі Він тренується в умінні “так знамените й фігурно розписатися, щоб потім читач його прізвища сказав: товариш Кульок це інтелігентна людина”, перевертає “більші папери на дорогому столі”.

Кульок не говорить, а агітує. Пухову він теж пропонує “стать командиром нафтової флотилії”, але герой не хоче начальствовать. Саркастична сатира й скепсис відносно революційного процесу, “зображення страшних рис мого народу”, як писав Платонов, викликали постійне неприйняття критики.

Автор не підтримує поетизацію громадянської війни влитературе. “Іронія Платонова була вираженням болю письменника, що вірив і в утопію, і в її мову… Платонов єдиний показує, що колективізація була із психологічної точки зору ин-фантилизацией селянства… Платонова можна назвати релігійним письменником, незважаючи на те що його герої письменник усвідомить це шукають “мниму віру”, є апостолами псевдорелигии”, – містить М. Геллер у своїй книзі “Андрій Платонов у пошуках щастя”.

Він уважає, що герої Платонова приймають комунізм як нову релігію, але искажающую християнство. Герой проходить досить складний шлях від “зовнішнього” у собі до “таємного”. У фіналі Пухів бачить “розкіш життя й шаленство сміливої природи”, примиряється у своїх моральних і філософських шуканнях. Він бачить свою неповторність і сіяє в людях душу, що є головним, по Платонову. Письменник висловлює тезу про неповторну цінність кожної людини, його сердечності й жалі, говорячи про те, що кожний повинен знайти своє “Я”, як Пухів.

У цьому укладена його віра вчеловека. У фіналі Пухів почуває “своє життя у всю свою глибину до таємного пульсу” і доходить висновку, що для цілісності миру необхідно загальне братерство


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Від “зовнішнього” людини до “таємного” (по повісті А. П. Платонова “Таємна людина”) Ім’я самобутнього російського письменника Андрія Платоновича Платонова (Климентова) не дуже давно стало відомо широкому колу читачів. До сожале нию, його дивна проза, вистраждана, по власному визнанню автора, ” серцем, щооголилося,”, довгий час залишалася примусово незатребуваної читачами. Дійсно, у прози Платонова важка доля. В 1927 р. відбувся його яскравий дебют: збірник...
  2. Скорочено повести Таємна людина Платонова А. П 1 “Фома Пухів не обдарований чутливістю: він на труні дружини варену ковбасу різав, проголодавшись внаслідок відсутності господарки”. Однак у душі його живе якась вимовляється не словами туги. Зима. Фома відправляється на роботу – на залізницю. Пухів працює на снігоочиснику. Іде Громадянська війна. – Хоч би автомат видумали який-небудь: до чого...
  3. Проблема особистості і тоталітарної держави у добутках А. Платонова Тему людини і тоталітарної держави, що придушує у неї особистість, можна назвати центральної у творчості Андрія Платонова. Письменник виступав проти об’єднання окремих людей, індивідуальностей у безликі “маси”, покірні режиму. Цей протест звучить у багатьох добутках Платонова, яскравих символістикою образів і своєрідністю авторської мови. Ця тема побічно порушена в оповіданні “Що...
  4. Твір про війну за творчістю А. Платонова Андрій Платонов почав писати дуже рано. Він ставиться до письменників зі славою, що розпалюється чим далі, тим більше. При житті його видавали дуже мало. Платонов писав у своїх статтях, оповіданнях, повістях, романах про усім: про важку працю робітників і селян, про інтелігенцію, про науку, про спорт, про фантастику, про будівельників...
  5. Феномен Андрія Платоновича Платонова Феномен Андрія Платоновича Платонова приковує до себе увага сучасної критики, що намагається його розгадати зі змінним успіхом. Творчість письменника із працею піддається тлумаченню, даючи привід прямо протилежним інтерпретаціям, завжди залишаючи можливість нового підходу до нього. Очевидно, у прозі Платонова закладений потужний філософський потенціал, що розкриває той або інший зміст у...
  6. Образ котловану в повісті й зміст назви повести Л. П. Платонова “Котлован” У своїй книзі “Чарівні дні” В. Лихоносов висловлюється про А. Платонове так: “Він дійсно письменник глибоко таємний”. Який би добуток А. Платонова ми не читали, будь те роман “Чевенгур” або повість “Ювенільне море”, оповідання “Фро” або стаття про Короленко, ми почуваємо майстра, що вміє й змушує думати. Своєю творчістю Платонов...
  7. “Смутно існуючі люди” (по повісті А. Платонова “Котлован”) (по повісті А. Платонова ќкотлован›). Життя А. Платонова довелася на першу половину нашого сторіччя самий складний час в історії країни. Визнаючи життя вищою цінністю, Платонов не вважав, однак, усяке життя гідної людини. Письменник прагнув осягти сенс життя, призначення людини. У праці нескінченному, виснажливому проходить життя героїв його добутків. Але всяки...
  8. Пророцтво А. Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20-30-і роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбили події цього часу, відноситься його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її у грудні 1929 року, у самий...
  9. Пророцтво Платонова в повісті “Котлован” Творчість Андрія Платонова допомагає сучасному читачеві розібратися в подіях, що відбувалися в Росії в 20- 30-е роки XX століття, у період зміцнення в нашій країні Радянської влади. До числа добутків, що правдиво відбила події цього часу, ставиться його відома повість “Котлован”. Платонов почав писати її в грудні 1929 року, у...
  10. Герої добутків А. Платонова Творчість Андрія Платонова, письменника, на довгі роки викресленого з історії російської літератури, і донині дуже важко для сприйняття. Незвична його концепція миру, складна його Мова. Кожний, хто вперше відкриває його книги, відразу ж змушений відмовитися від звичної швидкості читання: око готове сковзати по знайомих обрисах слів, але при цьому розум...
  11. Біографія Платонова Антона Платоновича Народився 1 вересня у Воронежу в сім’ї слюсаря залізничних майстерень Климентова. Пізніше перемінив прізвище Климентов на прізвище Платонов. Учився в церковно-парафіяльній школі, у міському училищі. Уже в 15 років почав працювати, щоб підтримати сім’ю. Працював на паровозоремонтному заводі. Учився в залізничному політехнікумі Революція міняє все життя Платонова. Він співробітничає в...
  12. Особливості народного характеру в прозі А. П. Платонова. Сила жіночого характеру в оповіданні А. П. Платонова “Піщана вчителька” 1. Творчість Платонова. 2. Особливості народного характеру. 3. Сила жіночого характеру в оповіданні “Піщана вчителька”. Творчість Платонова є одним із самих значних явищ у літературі XX століття Перший етап творчості пов’язана із пролеткультом. Основною темою творчості Платонова була ідея перебудови за допомогою техніки. Велике значення мають публікації про народно-господарські проблеми,...
  13. Роздум по повісті Платонова “Котлован” У повісті О. П. Платонова “Котлован” піднімається одна з найважливіших проблем російської літератури XX століття – проблема прилучення людини до нового життя. Герой Платонова Вощев попадає в бригаду, що повинна вирити котлован. Читач довідається, що раніше Вощев працював на заводі, але був звільнений звідти за те, що задумався над “планом...
  14. Про що я міркувала, читаючі повість “Котлован” А. Платонова Читаючи цю повість, кожний, я думаю, міркує над тим, що хотів сказати автор, а не над сюжетом або композицією, тому що для самого Платонова важлива була суть. Особисто я в його повісті знайшла багато чого, над чим можна подумати, але найбільше мене вразили люди. Так, ми знаємо, що тоді вони...
  15. Сокровенный человек писателя Андрея Платонова Платоновский мир – мир тружеников, мастеров, изобретателей. Ремесло рабочего человека, желающего докопаться до сути любой вещи, до “сердца” любого устройства, окружено у Платонова редким уважением. Только у платоновского героя простой взгляд на паровоз вызывает растроганную радость, как в “детстве при первом чтении стихов Пушкина” (рассказ “В прекрасном и яростном мире”)....
  16. Особливості народного характеру в повісті Платонова “Котлован” А. П. Платонов в одному зі своїх самих значних добутків – повести “Котлован” – відбив усе противоречия сучасної йому епохи “будівництва світлего майбутнього”, глянувши на цю епоху очами простого народу. Всі герої повести – прості люди, представники повітової Росії, здибленої революційними перідрягами. Вони – люди маленькі, “недорікуваті й непотужні”, важко...
  17. Особливості прози А. Платонова Непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в людській душі, узорю прогресу, що займається на обрії історії “, людства”. Письменник реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходити “зсередини зовні”, не залишаючи в душі ні єдиного...
  18. Особливості прози Платонова Як непоправний ідеаліст і романтик, Платонов вірив в “життєву творчість добра”, в “мир і світло”, що зберігаються в чоловеческой душі, у займається на горипарасолі історії “зорю прогресу человечества”. Як письменник-реаліст, Платонов бачив причини, що змушують людей “заощаджувати свою природу”, “виключати свідомість”, переходить “зсередини зовні”, не залишаючи в душе ні єдиного...
  19. Мої роздуми над прозою А. Платонова АНДРІЙ ПЛАТОНОВ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АНДРІЙ ПЛАТОНОВ Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А....
  20. Мої роздуми над прозою А. П. Платонова …Щоб що-небудь полюбити, я Завжди повинен спочатку знайти Якийсь темний шлях для серця до явища, Яке манить мене, а думка йшла уже слідом… А. Платонов Усе незвичайно і не схоже ні на що у світі письменника А. Платонова. Голос письменника ніби злегка приглушений, сумний. Здається, що це тиха життєва Розмова...
Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”)
«
»