Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці”

Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці”

Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності.

В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні риси. Скільки в ній пркорості, болю через егоїзм, інертність думки й дії рідного народу.

Для

казкової країни Остап Вишня вигадує дотепну назву – Чукрен. Її жителі чухраїнці, бо завжди чухаються. Алегорія дуже прозора. ! географічні координати підтверджують, що йдеться про Україну і українців, територія країни простягається від біблійної річки Сону – до Дяну, на заході – пасмо Кирпатих гір, а на півдні – найулюбленіша чухраїнська річка Дмитро. Країна Чукрен – хліборобська, а чухраїнці – великі майстри співу, та співають чомусь перекрученою мовою.

Характеризуючи чухраїнськнй народ, гуморист перелічує його найістотніші негативні риси: “якби ж знаття”, “забув”, “спізнивсь”,

“якось-то воно буде”, “я так і знав”. Чухраїнці не пригадують, якої вони нації (“Та хто й зна… Живемо в Шенгеріївці. Православні”); їх улюблена рослина – соняшник (“… як ісхилигь голову і стоїть перед тобою, як навколішках… Так ніби він ти, а ти – ніби пан. Уперто покірлива рослина”). А у вирі полеміки вони здатні і голови один одному попровалювати. У чуханні чухраїнці неперевершені майстри, ще й вигадливі дуже.

Остап Вишня іронізує зі свого народу. Але це – від великої любові до нього, про що свідчить запис у щоденнику гумориста: “Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Чухраїнці – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) “Чухраїнці” У 1926 р. Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х pp. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно:...
  2. Остап Вишня – видатний український гуморист ОСТАП ВИШНЯ ОСТАП ВИШНЯ О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і...
  3. – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із...
  4. Остап Вишня – майстер гумору Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху,...
  5. Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна…” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою...
  6. Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”. 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже,...
  7. Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап...
  8. Основні риси українського національного характеру Одну націю від іншої відрізняє зовнішність, мова, традиції, культура у широкому розумінні цього слова. Але, крім того, кожна нація, як і людина, має свій характер. Цей характер, з одного боку, формується під впливом різних зовнішніх чинників: територія, що належить нації, вплив сусідніх народів, історичні події тощо. Але, з другого боку,...
  9. ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Тема. ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Варіант 1 1. Остап Вишня намагається “усім своїм єством” не лакействувати, а служити народові… А Чудесному. Б Розумному. В Багатому (щирому). Г Щедрому й у всьому обізнаному. 2. Улюбленим заняттям майбутнього письменника в дитинстві було… А Випасати худобу. Б Грати...
  10. Відповіді до теми: “Великий правдолюб Остап Вишня” /. Під яким псевдонімом вперше з “явився в українській літературі Остап Вишня? У літературу Остап Вишня (Павло Губенко) ввійшов під псевдонімом Павло Грунський, яким підписав свій перший сатиричний твір “Демократичні реформи Денікіна”, що був опублікований 2 листопада 1919 року в кам’янець-подільській газеті “Народна воля”. Загалом же за осінні місяці 1919...
  11. Остап Вишня – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Остап Вишня (1889-1956) Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському...
  12. Остап Вишня “Моя автобіографія” Павло Михайлович Губенко (більше відомий як Остап Вишня) зумів втілити у своїх мудрих, дотепних, кмітливих, щирих і безпосередніх героях риси характеру українського народу, передати його ментальність. Тому багатьох струн душі людської торкало і торкає вишнівське мудре, дотепне слово. Палітра письменника досить різноманітна. Це і лагідна, м’яка усмішка, сповнена любові і...
  13. Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні Про творчу манеру видатного українського гумориста Остапа Вишні писав інший відомий письменник М. Рильський: “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитися у нього творчого ставлення до життя, але...
  14. Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні ОСТАП ВИШНЯ ОСТАП ВИШНЯ Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м”якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та...
  15. ПЛАН – В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ ПЛАН Зразок нового гумористичного жанру – “Мисливські усмішки” Остапа Вишні I. Остап Вишня – творець нового жанру – усмішки. (Остап Вишня – письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади....
  16. Вишня Остап ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Вишня Остап (1889-1956) Народився Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) у багатодітній селянській сім’ї. Він закінчив початкову, потім двокласну школу у Зінькові, згодом продовжив навчання в Києві, у військово-фельдшерській...
  17. ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Губенко. Письменник-гуморист, “король українського тиражу”, “поет полювання”. Засновник жанру усмішка в українській літературі. Гумореска “Моя автобіографія” (1927) Ключові слова: – епос; – гумореска; – іронія; – три частини; – розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника;...
  18. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Український гумор та сатира. В. Самійленко, О. Чорногуз, Остап Вишня “ 1.Коли було написано вірш “Патріоти” В. Самійленка? 2.Визначте ідею вірша В. Самійленко “Патріоти”. Справжній патріот той, хто не сидить склавши руки, а...
  19. Аналіз вірша В. Самійленка “Патріоти” В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ Аналіз вірша В. Самійленка “Патріоти” Особливу сторінку творчої спадщини Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких поет висміює негативні риси земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдопатріотичне базікання про “високі матерії”. До такої тематичної групи належить і його вірш “Патріоти”...
  20. ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) народився 13 лис­топада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Павло закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові. Свідоцтво про закінчення двокласної школи надавало йому право зайняти Поса­ду поштово-телеграфного...
Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці”
«
»