Аналіз вірша В. Самійленка “Патріоти” В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ
УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА
В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ
Аналіз вірша В. Самійленка “Патріоти”
Особливу сторінку творчої спадщини Самійленка становлять сатиричні та гумористичні поезії, в яких поет висміює негативні риси земляків-українців, їх неробство та боягузтво, псевдопатріотичне базікання про “високі матерії”. До такої тематичної групи належить і його вірш “Патріоти” (1899). Сюжет його простий: двоє хлопців стояли і розмірковували, а точніше базікали, про “долю своєї землі”. На словах вони “боронили”
Вбачались йому патріоти
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність, і вбожество їх.
Але поет не схвалює і поведінку третього юнака, хоч йому й болить безправне становище народу, його убожество, темнота. Автор вважає, що мало самого лише і співчуття. Справжній патріот той, хто не сидить склавши руки,
Поезія написана тристопним амфібрахієм, римування перехресне.
У цьому сатиричному творі автор для показу двох протилежних позицій героїв застосовує антитезу: двоє розійшлися “веселі” – третій “стояв зажуривсь”. Авторську позицію яскраво демонструє іронія, з якою Самійленко вживає слово “патріот”: “вбачались йому патріоти із купою слів голосних”. Цікавим здається і використання фразеологізмів: “Він докази всі наукові по пунктах як слід розложив”; “так двоє вели язиками роботу для краю свого”, “в землю б поліг”. Вживання мовних штампів (народні права, розложити по пунктах, вести роботу) героями-лжепатріотами підкреслює скоріше їх вміння “базікати”, а не освіченість чи бажання працювати.
Самійленко майстерно застосовує у вірші епітети (широка промова, голосні слова), антитезу (патріоти – мільйони голоти), інверсію (народні права, діло святе), перелічення (гукали й махали руками).
Вірш й досі актуальний, адже країна завжди потребує від кожного її громадянина усіх сил для побудови щасливого життя і забезпечення майбутнього, а не пустих розмов.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)