Особливості курйозних віршів Івана Величковского (збірники “Млеко” і “Зегир з полузегарком”)
Івана Величковского рік народження невідомий, умер в 1701 році. Український поет епохи барокко. Збереглося мало відомостей про цю особистість. Відомо, що якийсь час працював у Чернігові в друкарні Л. Барановича, згодом став священиком у Полтаві. Автор панегіриків, епіграм, курйозних і ліричних віршів релігійного й світського змісту, перекладач. Теоретик фігурного віршування. Найвідоміші добутки: “Стих до Лазаря Барановичу” (1683), “Стих до Івана Самойловичеві” (1687), збірники “Зегар з полузегарком” (1690), “Млеко” (1691).
Давня
Мине старчество Мине багатство Хвилин мучення
В “Квадрантесе” (кожні п’ятнадцять хвилин, на які розділена година) знову проводяться числові паралелі – із цифрою чотири:
Іоанн, Лука, Марко й Матфей на початку Чтут бога втілення, те і його мати
Збірник “Млеко…” починається так само із присвяти Марії, а також віршів на герб митрополита В. Ясинского. І якщо в першому збірнику автор порівнював зірки, які на ньому зображені, місяць і стрілу з видом годин, то в другий проводиться паралель із “молочною дорогою”, що в небі. Вдаючись у пояснення причин, які спонукували його до написання віршів, автор підкреслює, що вони створені на зразок іноземних, але в “славу Божу”. На той час серед добутків “Малої Росії”, за словами Величковского, таких віршів не було. Автор нарікає, що написання їх надзвичайно складне й вимагає багато часу. Серед віршів представлена так зване “луна”, у яких останні два склади є начебто луною, відгомоном, тобто дублюються, і є разом з тією відповіддю на поставлене питання:
Що плачеш, Адам: чи земного краю? Раю
Чимала частина збірника відведена різним “Ракам” – “літеральному”, “словному”, “прекословному”, у них відповідно рядка, слова можуть читатися в обох напрямках і виражають при цьому те ж самий або протилежний зміст. Вірші написані так, що в одному вірші є лише однакові голосні або всі слова коштують в одному відмінку. Виражаючи основні ідеї, затверджуючи заповіді, оповідаючи біблійні історії (всі вони так чи інакше пов’язані з образом Діви Марії), автор подає теоретичне визначення кожної з “поетичних штучок” і показує їх практично й при цьому показує гідне спадкування майстерним володінням язиковими засобами, майстерне об’єднання образності, змісти й форми
(2 votes, average: 5.00 out of 5)