Порівняльний аналіз віршів А. С. Пушкіна “Село” і “…знову я відвідав…”
В одному й іншому віршах описується той же пейзаж, і в обох віршах цей пейзаж народжує глибокі міркування в ліричного героя.
Вірш “Село” буяє яскравими епітетами (“пустельний, невидимий, блакитний, вільний”). Зрівняємо їх із численними епітетами з “…Знову я відвідав…” (“лісистий, непомітний, убогий, поритий, похмурий”). Метафори у вірші “Село” також говорять про особливий пафос поета (“ідейні окови”, “оракули століть”, “ниви худі”, “діви юні цвітуть”). Метафори в “…Знову я відвідав…”
Зрівняємо: “Де вітрило рибалки белет іноді” – “Пливе рибалка й тягне за собою // Убогий невід”; “Озер блакитні рівнини” – “я сиживал недвижно й дивився
Уже по варіюванню тих самих образів, що з’являються в різних віршах, видно, як змінилося подання автора про світ.
В “Селі” багато вигуків, звертань, риторичних питань (“Оракули століть, тут вопрошаю вас!”, ” чиЗійде нарешті прекрасна зоря?”). Достаток цих синтаксичних зворотів наближає вірш скоріше до зразків ораторського мистецтва. У ньому чутні відгомони віршованих виршей кінця XVIII століття. Недарма в другій частині вірша звучить чітко викривальний пафос.
У вірші 1835 року перед нами філософське міркування. Тут лише один вигук, але воно не служить для створення у вірші особливого пафосу.
У вірші “…Знову я відвідав…” границі фрази часто не збігаються із границею вірша. Дроблячи рядок, А. С. Пушкін одночасно зберігає цілісність думки. Таким чином, віршоване мовлення в “…Знову я відвідав…” максимально наближена до прозаїчного.
Вірш не можна прочитати без особливого розміщення пауз.
Зелена сім’я; кущі тісняться
Під покровом їх, як діти. А вдалині
Коштує похмурий їхній товариш,
Як старий холостяк, і вкруг його
Як і раніше все пусто.
У вірші “Село” фраза практично завжди збігається із границею вірша, практично відсутні інверсії. Думки поета чіткі, вони випливають один за одним у строгому порядку. От чому “Село” – це, скоріше, мовлення оратора, а не філософські міркування. Цілком ліричний пейзаж народжує в ліричного героя міркування на суспільні Теми.
Безладне вкраплення чотиристопних рядків у рядки із шістьома стопами в “Селі” зайвий раз говорить про пафос вірша. Особливо багато чотиристопних рядків у другій частині вірша.
У вірші “…Знову я відвідав…” лише перша й остання строфи відрізняються розміром.
Так, думка, що перебуває в першій строфі в силу того, що останній рядок розділяється між першою й другою строфами, має логічне продовження в другій строфі.
При порівнянні ритміки двох віршів виявляється, що у вірші 1835 року набагато більше перихиев. У сполученні з білим віршем вони наближають ритм вірша до прозаїчного.
Саме на прикладі цих двох віршів можна простежити рух А. С. Пушкіна як поета від романтичних традицій до реалістичного методу в лірику.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)