Художні особливості віршів Івана Величковського (“Млеко” і “Зегир з полузегарком”)

Іван Величковський рік народження невідомий, помер 1701 року. Український поет епохи бароко. Збереглося мало відомостей про цю особистість. Відомо, що деякий час працював у Чернігові в друкарні Л. Барановича, згодом став священиком в Полтаві. Автор панегіриків, епіграм, курйозних та ліричних віршів релігійного і світського змісту, перекладач. Теоретик фігурного віршування. Най-відоміші твори: “Вірш до Лазаря Барановича” (1683), “Вірш до Івана Самойловича” (1687), збірки “Зегар з полузегарком” (1690), “Млеко” (1691).

Давня література

нерозривно пов’язана з церковною тематикою. Будучи пресвітером полтавської Успенської церкви, тобто людиною глибоко релігійною, Іван Величковський, природно, усіма способами намагається увічнити славу Божу, донести і пояснити біблійні істини про спосіб життя: чому потрібно радіти, чого уникати. Церква мата безпосереднє відношення до освіти, а прикладною частиною до шкільних поетик XVII-XVIII ст. було вчення про курйозний вірш, саме такі вірші і є зразком Творчості Івана Величков-ського: з них складаються дві збірки, об’єднані присвятами – складені у славу Діви Марії та адресовані митрополиту Ясинсько. му.

Спільною

є тематика творів, але відмінні спосіб віршування та структура книжок. Збірка “Зегар…” (у перекладі з польської – “Годинник”) складається з кількох частин. “Зегар” – вірші на кожну з 24 годин доби, в яких автор проводить паралелі між біблійними числами і годинами: Час третій возглашаєт: “Радуйся, невісто, От тройца єдиного родившая чисто”.

У “Полузегарку” поділені години дня і ночі. Основна ідея “Ми-нут” – минущість цього світу і вічність царства Божого: кожен отримає, на що заслуговує:

Минет старчсство Минет багатство Минет мученія

У “Квадрантесі” (кожні п’ятнадцять хвилин, на які поділена година) знову проводяться числові паралелі – з цифрою чотири:

Іоанн, Лука, Марко і Матфей в початку Чтут бога воплощенна, то и єго матку.

Збірка “Млеко, от овцы пастыру належ-ноє” починається так само із посвяти Марії, а також віршів на герб митрополита В. Ясинського. І якщо у першій збірці автор порівнював зірки, що на тому зображені, місяць і стрілу із виглядом годинника, то у другій проводиться паралель із “млєчной дорогой”, що у небі. Вдаючись до пояснення причин, що спонукали його до написання віршів, автор наголошує, що вони створені на зразок іноземних, але у “славу Божу”, на той час серед творів “Малої Росії”, за словами Ве-личковського, таких віршів не було. Автор нарікає, що написання їх надзвичайно складне і потребує багато часу.

Серед віршів представлені так зване “ехо”, в яких останні два склади є ніби луною, відголоском, тобто дублюються, і є водночас відповіддю на поставлене питання:

Что плачеш, Адаме: земного ли края? Рая.

Чимала частина збірки відведена різним “Ракам” – “літеральному”, “словному”, “прекословному”, у них відповідно рядки, слова можуть читатися в обох напрямках і виражають при цьому той самий або протилежний зміст. Анна во дар бо имя ми обрадованна. “Єдиногласний” і “єдинопадежний” вірші написані так, що в одному вірші наявні лише однакові голосні або усі слова стоять в одному відмінку:

Слово полотоносно Многоплотоносно У “азбучному” кожне слово починається з наступної літери алфавіту: Аз Благ Всіх Глубина…

Виражаючи основні ідеї, утверджуючи заповіді, оповідаючи біблійні історії (усі вони так чи інакше пов’язані із образом Діви Маріі), автор подає теоретичне визначення кожної з “поетицьких штучок” і показує їх практично і при цьому виявляє варте наслідування майстерне володіння мовними засобами, майстерне поєднання образності, змісту і форми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Художні особливості віршів Івана Величковського (“Млеко” і “Зегир з полузегарком”)

Categories: Нові твори

Links