Основні теми й ідеї лірики Н. А. Некрасова
Некрасов є спадкоємцем і продовжувачем кращих традицій російської поезії – її патріотизму, гражданственности й гуманності. Тема про призначення поезії – одна з основних у лірику Некрасова. Вірш “Поет і громадянин”- це драматичний роздум поета про співвідношення високої гражданственности з поетичним мистецтвом
Перед нами герої, що перебуває на розпуття і як що б персоніфікує різні
Тенденції в розвитку російської поезії того років, що почуває намічену
Дисгармонію між “цивільною поезією” і “чистим мистецтвом”.
Почуття
Переваги над ним до іронії, образі на самого себе, потім до почуття
Необоротної втрати людських і творчих цінностей і
Далі(в останньому монолозі) до похмурого озлоблення. Рух почуттів в
Громадянина: від вимоги “громити” пороки сміло, “викривати зло” до
Розумінню необхідної для теперішньої поезії активної боротьби, цивільної
Позиції. По суті, перед нами не двобій двох супротивників, а взаємний
Пошук щирої відповіді на питання про ролі поета й призначенні поезії в
Суспільної жиэни. Швидше
Мова йде про зіткнення різних думок і почуттів у душі людини. У суперечці
Немає переможця, а є загальний, єдино вірний висновок: роль художника в
Життя суспільства настільки значна, що жадає від його
Не тільки художнього таланта, але й цивільних переконань
У літературу 19 століття ввійшла Муза Некрасова – сестра страждаючого,
Знівеченого, пригнобленого народу
(“Учорашній день, години в шостому…”). Муза Некрасова не тільки співчуває,
Вона протестує й кличе кборьбе.
Юрбі нагадувати, що бідує народ,
У той час як вона радіє й співає,
До народу збуджувати вниманье сильних миру-
Чому гідніше могла служити б ліра?…
Тема народу традиційно вважається некрасовской темою. Ап. Григор’єв назвав
Його “людиною з народним серцем”. За словами Достоєвського, поети “любив
Всіх тих, хто страждав від насилья”.
Вірш ” Трійка ” написано в улюбленому для Некрасова жанрі пісні
Ритміко-стилістичний лад вірша характеризується особою
Наспівністю, повторами, властивої народної пісні
У центрі вірша образ селянської дівчини, на яку ” задивитися
Не диво”. Вірш має два тимчасових шари: сьогодення й Майбутнє. В
Сьогоденні дівчини живе чекаючи любові: “знати, забило серденько
Тривогу”. Але в майбутньому її чекає важка частка, звичайна для жінки-
Селянки:
“буде бити тебе чоловік-коверзун і свекруха втри погибелі гнути”. Кінець
Вірша повний смутку
( “і схоронять у сиру могилу, як пройдеш ти важкий свій шлях”). Трійка-
Спосіб-символ, що часто з’являється в народних піснях (“От мчиться трійка
Поштова”), це завжди образ волі, волі,
Символ руху, мрії про щастя. В останній строфі чітко звучить
Мотив: щастя – це тільки мрія: “не наздогнати тобі скаженої трійки”.
У вірш “Міркування в парадного під’їзду” переважає епічне
Початок: узагальнена характеристика “парадного під’їзду” і окреслення мужиків-
Прохачів. Поет не наділяє кожного із селян якими-небудь конкретними,
Індивідуальними рисами. Деталі портрета зливають цю групу людей у єдиний
Поетичний образ: “сільські люди” , “армячишко худий на плечах”, “хрест
На шиї й
Кров на ногах”. У другій частині з’являється лірична нота. Це авторське
Звертання до “владельу розкішних палат”, що звучить те схвильовано-
Патетично (“Пробудися… Відвертай їх! У тобі їх спасенье!”), те скорботно й
Гнівно (“Що тобі ця скорбота волаюча, що тобі цей бідний народ?”), те
Зло
И іронічно (“і зійдеш ти в могилу…герой”).
У заключній, третій частині епічн і ліричне зливаються воєдино.
Історія мужиків одержує конкретне завершення (“За заставою, у харчевні
Убогої всі проп’ють мужики до рубля й підуть, жебраючи дорогою…”) .
Завершується вірш питанням, на який у поета не перебуває
Певної відповіді:
Ти прокинешся ль, виконаний сил?
Дуже важлива для розуміння особливостей поезії Некрасова так звана
“покоянная лірика”-
“Умру я незабаром”, “Лицар на годину”, “Я за те глибоко нехтую себе”. Саме
Некрасовский герой виявив зразок мужності й спроби подолання трагічного
Розладу із самим собою, тому що йому все здавалося, що він не відповідає
Високому ідеалу поета й людини
Умру я незабаром…Жалюгідна спадщина,
Про батьківщина, залишу я тобі…
Особливе місце в “покоянной ліриці” займає Теми морального ідеалу, в
Пошуках якого ліричний герой звертається насамперед до тих, хто ніс в
Собі біль про людину, біль про Росію ( “На смерть Шевченко “, “Пам’яті
Добролюбова”, “Пророк”). Народний заступник – страждалець, що йде на жертву
Характерний мотив вибраності, винятковості великих людей, які
Проносяться “зіркою падучої”,
Але без яких “стихла б нива життя”. В образі “народних заступників”
Проявляється їхній глибокий демократизм, органічний зв’язок з народною культурою
Не гірше нас він бачить неможливість
Служити добру, але жертвуючи собою
Але любить він возвишенней і ширше,
У його душі немає помислів мирських
По – новому Некрасов писав про любов. Поетизуючи зльоти любові, він не обійшов
Увагою ту “прозу”,
Яка “у любові неминуча”. У його віршах з’явився образ незалежної
Героїні, часом норовливої й неприступної (“Я не люблю іронії твоєї…”).
Відносини між люблячої сталі в лірику Некрасова
Більше складними: духовна близькість переміняється незлагодою й сварками, герої
Часто не розуміють один одного,
И це нерозуміння затьмарює їх любов
Ми з тобою безглузді люди:
Що хвилина, то спалах готовий!
Облегченье, схвильованої грудей,
Нерозумне, різке слово
Трагічне сприйняття життя, жалю ближньому, нещадна рефлексія й
У той же час невтримна спрага щастя – от відмітні риси поезії
Некрасова
(2 votes, average: 3.50 out of 5)