Основні етапи творчого шляху: М. В. Исаковский (1900 – 1973)
Наприкінці творчого шляху Михайло Васильович Исаковский написав автобіографічну книгу “На ельнинской землі” (1969). У ній розказано про основні етапи його творчого шляху. Майбутній поет народився в бідній селянській сім’ї на Смоленщині. Обставини його життя складалися так, що якби не революція, йому не вдалося б одержати утворення й занароджена ще в дитинстві мрія стати письменником, поетом так і залишилася б нездійсненою. Літературна діяльність Исаковского почалася в газеті невеликого містечка Єльня недалеко від Смоленська. Початком
Перший збірник Исаковского “Проведення в соломі” вийшов в 1927 р. і був замічений М. Горьким: “Вірші в нього прості, гарні, дуже хвилюють своєю щирістю”. У російської поезії Исаковский – один із прямих і послідовних продовжувачів традицій Н. А. Некрасова. Причому справа тут не тільки в тім, що обоє багато писали про Село. Як і Некрасов, Исаковский – поет не селянський, а народний. Як відомо, творча спадщина російського класика дуже багато в жанровому відношенні: він писав поеми, пісні, елегії, сатири й т. д. Исаковский
Важливе зауваження із приводу пісень Исаковского зробив його земляк А. Т. Твардовский: “Слова пісень Исаковского – це, за деякими виключеннями, вірші, що мають самостійний зміст і звучання, живий поетичний організм, сам собою як що б припускає ту мелодію, з якої йому призначено злитися й існувати разом. Исаковский – не “автор текстів” і не “поет-пісняр”, а поет, віршам якого органічно властиве початок пісенності, що, до речі сказати, завжди було однієї з важливих рис російської лірики”.
Секрет найширшої популярності пісень і віршів Исаковского почасти відкривається при знайомстві з його творчою лабораторією. Він уважав, що потрібно “уміти навіть про самі складні речі говорити самими звичайними словами й фразами – звичайними, але в той же час ємними, точними, барвистими, поетично переконливими”. Але головна причина загальної любові до його творчості – у повнім злитті думок і почуттів поета й народу. Щодо цього особливо характерні вірші Исаковского періоду Великої Вітчизняної війни:
И я, як Прапор, підняв це слово, Живе слово серця мого И я кличу, щоб у дні боротьби суворої Ніхто з нас не забував його.
И дійсно, у той час буквально кожне слово поета знаходило відгук у серцях людей – згадаємо “У лісі прифронтовому”, “Російській жінці”, “Ой, тумани мої…” і багато чого іншого. У післявоєнні роки активізувалася діяльність Исаковского-переводчика. Частіше інших він перекладав білоруських і українських поетів – Я. Коласа, Я. Купалу, Т. Шевченко, Л. Українку. Исаковский – автор книги “Про поетичну майстерність” (1969), де він, звертаючись до молодих, розповів про досвід своєї творчої роботи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)