Короткий виклад сюжету – Шляху-Роздоріжжя Роман (1973)

Михайло щадив сестру й ніколи не говорив їй, але сам знав, через що женився на ній Егорша, – щоб звалити на неї, дурепу, свого старого-діда, а самому бути вільним козаком. Але вона-те як його любить – варто заговорити про Егорше, як

Ока заблищать, особа розгориться. Але ж він неї зрадив, пішов в армію відразу після весілля. У нього-де пільга перестала діяти. Сумнівно це.

Черговий лист від чоловіка Ліза села читати, як завжди, намита, гладко причесана, із сином на руці. Чоловік дорогою повідомляв, що залишається на надстрокову службу. Обревелась

Лизавета. Якби не синок Вася, не свекор, порушила б себе

А Анфісі з Іваном задав роботи секретар райкому Підрізів. З ранку завалився в будинок, потім пішли з Лукашиним господарство дивитися. Повернулися, сіли обідати (з обідом Анфіса постаралася – хазяїн району адже), випили, і отут Анфісу як прорвало: після війни шість років пройшло, а баби дотепер досита шматка не видали.

Подрезова цим не дошкулиш. Він і раніше Лукашину говорив, що зняв його дружину з голів за жіночу жалість. За кожний вона заступається, а хто буде план давати? Ми солдати, а не жалельщики.

Міг Підрізів переконувати людей, тим

більше що все вмів робити сам: орати, сіяти, будувати, невід закидати. Крутий, але хазяїн

У Лізки нове лихо – свекра привезли з косовиці при смерті. Той відразу, як зміг заговорити, попросив влади покликати. І коли прийшла Анфіса, велів скласти папір: весь будинок і всі будівлі – Лізі. Любив Степан Андреянович її як рідну

На дідові похорони Егорша приїхав пьянешенек: загодя почав поминати. Але, як протверезів і награвся із сином Васею, зайнявся справами. Сходи замінив, омолодив ганок, лазню, воротца. Однак найбільше ахов і охов було в пекашинцев, коли він підняв додому охлупень із конем – дідову витівку. А на сьомий день занудився

Новий корівник у Пекашине заклали швидко, а далі як заколодило. Лукашин розумів, що головна заковика отут у мужиках. Коли, з якого часу затупилися в них сокири?

Лукашин пішов по будинках умовляти тесль вийти на корівник. Ті – ні в яку. Підрядилися Орсу вантажі тягати – і хлібно, і денежно. А в колгоспі що? Але адже поколеет узимку худобина. І зважився Лукашин виписати їм по п’ятнадцяти кілограмів жита. Тільки попросив, щоб тихо. Так адже в селі всі довідаються. Баби кинулися до хлібного складу, підняли ор, а отут, на лихо, принесло вповноваженого Ганичева. Лукашина заарештували за розбазарювання колгоспного хліба в період хлібозаготівель

Михайло Пряслин затіяв писати лист у захист голови. Але дорогі земляки хоч голови й хвалили, а підписався тільки сам Ведмедик так ще одна людина із усього Пекашина. Так сестра Ліза, хоч чоловік їй і заборонив. Отут Егорша показав себе: раз тобі брат дорожче чоловіка, щасливо залишатися. Иушел.

Так ще ранком прийшла Раечка Клевакина й теж поставила свій підпис. От і скінчилося Мишкино холостяцьке життя. Довго не прошибала Раїса його серце – усе не міг забути Варвару. А тепер за п’ять місяців усе зважилося назавжди.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Короткий виклад сюжету – Шляху-Роздоріжжя Роман (1973)