Образ України в поезії “Варязька балада”

“Варязьку баладу” Євген Маланюк написав 1925 року усього лише за два дні. На це його надихнула наречена Зосю Равич. Найбільша життєва драма Маланюка – втрата Батьківщини – змусила його глибоко осмислити історію України, збагнути причини трагедії рідного народу. Одна з них та, вважає автор, що коли чужинці “тяжко гупають у древні груди України”, вона “лежить – замріяно-безсила”.

Україна постає в авторській уяві в образі жінки чарівної краси: згадаймо оригінальні метафори “лиш чорними очима хитрих вікон всміхнуться

молодицями хати”, “лиш, як крізь сон, майнуть крилаті вії і ніч очей з-під п’явок гострих брів”. Разом з тим читач зустрічає Україну в образі розпусної жінки. Відчувається одночасно і любов, і біль, і розпач, і гнів, і сором автор за зганьблену честь, за безсилля, рабську покору українців.

Віддаючи належне ролі Ярослава Мудрого в нашій історії. Маланюк не може залишити поза увагою історичний факт, що той не зміг запобігти міжусобній боротьбі. Згодом вона призвела до руйнування Києва монголо-татарами, а це ознаменувало трагічний кінець Київського періоду історії України.

Линучи думкою в добу

козаччини, поет усвідомлює значення таких історичних постатей, як Хмельницький і Мазепа (хоч він їх і не називає). І все ж натякає на невдачі Хмельницького. Можливо, поет дорікає гетьманові зате, що той віддав Україну Росії.

Гострими словами згадує поет Виговського, генерального писаря Хмельницького. Він його “проклина…всю ніч”, очевидно, за зміцнення зв’язків з Польщею, що призвело до братовбивчої війни. А Пилипа Орлика Маланюк називає “гарячою головою”.

Заради щастя рідної землі він готовий віддати життя. Це був перший гетьман, обраний у вигнанні, який склав проект Конституції, однією із статей якої зобов’язувалося боротися за відокремлення України від Росії. У союзі з кримськими татарами він очолив похід проти росіян в Україні, який закінчився поразкою.

Образним уявленням поета створена багатопланова трагічна картина історії України. Контрастним зображенням, експресивно-емоційною мовою автор передає свої почуття любові й ненависті до рідного краю, будить національну свідомість своїх земляків.

Нині, коли здійснилася мрія поета, нам украй потрібне глибоке почуття національної свідомості й гідності. Пам’ятаймо, що від нашого покоління залежить доля Батьківщини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Образ України в поезії “Варязька балада”