Образ Меланки в драмі И. Кочерги “Свечкина весілля”
Багато в українській літературі є чудових жіночих образів, які зачаровують нас своїм ліризмом, красою, чистою любов’ю. Одним з таким образів є образ Меланки із драми И. Кочерги “Свечкина весілля”. На це вказує й сам автор у передмові до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, що проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь буру й терни своєї весільної ночі, є поетичним символом України, що з тьми століть і через стільки бур пронесла незгасний вогник своєї волі й культури…” Меланка для дівчин, для своїх подруг – красуня, свічка,
Як і для свого улюбленого, Івана Свічки, багато вона значить і для них, оскільки всі віддають належне і її красу, і її розуму, рішучості й вірності в любові. А яке искреннее, чуйне в неї серце, як вона любить свою матір, заради якої порушує страшна заборона світити світло! Начебто промінь сонця, Меланка зачаровує всіх – від подруг до свавільного князя Ольшанского. Один раз її побачивши, хоче цей підступний і жорстокий князь володіти тим, що сподобалося. Але не така Меланка, щоб проміняти щиру любов на дзенькіт золота. Відповідає вона на залицяння Ольшанского:
Гине через ненависного князя Ольшанского, що хотів силою домогтися любові Меланки. Не пішла на це вірна дівчина, тому що честь для неї – саме головне, як і любов. Її смерть запалила на боротьбу весь народ, смерть її обурює киян, і вони на чолі з Іваном Свічкою починають боротьбу за волю: “До помсти всі! До волі! До боротьби! У її честь у цілому місті засвітимо весільні ми вогні!”.
Образ Меланки – це символ світла, любові, вірності. Цей образ ніжності й життєвої стійкості надає добутку глибоко оптимістичне звучання. Ми захоплюємося її вірною любов’ю, її рішучістю, її любов’ю до матері, до людей. Цей образ хвилює й зачаровує нас, будить у душі щирі почуття. Образ Меланки – це образ України, що через негоди й бури пронесла невгасиме прагнення до волі, до незалежності, як пронесла Меланка непомітний вогник свічі