Трагедія героїв у драмі Лорки “Криваве весілля”

Своєрідність трагедії Лорки полягає насамперед у тім, що соціальний підтекст майже не одержав вираження безпосередньо в сюжеті й тому визначає поводження героїв лише опосередковано. Справді, до чого зводиться, якщо викладати коротко, зовнішня дія п’єси? Юнак (Наречений) збирається женитися на приглянувшейся йому дівчині (Нареченій). У день весілля Леонардо й Наречена біжать, а Наречений кидається за ними в погоню; у сутичці в лісі чоловіка гинуть. На перший погляд – це Історія зіткнення споконвічних людських страстей, незмінних за всіх

часів і у всіх народів. Насправді Лорка зумів розкрити суспільні джерела цієї трагедії, визначеної всім ладом відносин, що панували в Іспанії.

Художник-Гуманіст, Лорка виділяв любов як найвище й прекрасне людське почуття, у якому з найбільшою повнотою виражається людське в людині. Проходження законам природи, по думці Лорки,- вищий моральний принцип. Однак сучасне суспільство не тільки зрадило забуттю природні підстави людських відносин, але, більше того,- висунуло нові критерії людських учинків, що спотворюють природу людини й рішуче їй суперечні. Спонукувані цими нормами моральності люди з неминучістю приходять

до перекручування й порушення законів природи, а це спричиняє трагедію.

Найбільше обнаженно соціальні джерела трагедії розкриваються в історії взаємин Нареченої й Леонардо. Справді, вони любили один одного. У другому акті Леонардо вказує на причину розриву: “Скажи мені: ким я був для тебе? Згадай всі, як було. Два бики й убога халупа – це майже нічого! Але ж через це всі й вийшло”. Леонардо був бідний і Наречена, злякавшись убогості, поступилася своїми почуттями. Отже, винувата Наречена, у почуття якої вторгся корисливий розрахунок. Але тією чи іншою мірою всі герої винні в трагедії, що происшли. А коли всі винуваті, це значить, що причина їхньої провини лежить якоюсь мірою поза ними, у суспільстві, їх що воспитали.

Те, що кінцева причина трагедії лежить поза особистими спонуканнями героїв, не звільняє, однак, від відповідальності кожного з них. Саме тому щастя Леонардо й Наречені неможливо навіть тоді, коли зрештою вони підкоряються велінню Природи, або/як говорить Лорка, “голосу крові”. Раз змінивши цьому голосу, вони вже несуть на собі печатка трагічної приреченості. Саме ця думка – центральна в бесіді дроворубів у лісі (початок 3-го акти), у якій концентрується авторська оцінка всієї трагедії.

Складний мир людських страстей, що несуться бурхливим потоком, одержує в “Кривавому весіллі” відповідну динамічну форму. Якщо в “Мариане Пинеде” ліричний початок явно переважало над драматичним, то в “Кривавому весіллі” панує драматичний початок. Це не виходить, що п’єса позбавлена характерного для Лорки ліризму, тільки останній одержав тепер інші форми вираження. Драматург писав: “Відтепер стих не буде бити молотом по ковадлу в моїх драматичних творах з першої до останньої сцени. Вільна й стримана проза може бути гранично выра* зительной, надаючи разом з тим нам волю, немислиму в межах суворих законів метрики. Нехай є поезія в добру годину в тих місцях, у яких того вимагає вибух і напруга почуттів. Але тільки в цих місцях. У відповідності с. цим принципом в “Кривавому весіллі” стих з’являється вперше з належною інтенсивністю й розмахом лише в сцені весілля, запановує майже безроздільно в сцені в лісі й у заключній сцені трагедії”. Помітимо, що в наступних п’єсах паралельно з посиленням внутрішнього драматизму й ліричної напруженості прози усе більше зменшується питома вага віршованої частини.

Наступна трагедія Лорки -^- “Йерма” (1934). Иерма (у перекладі з іспанського це слово означає “марна”, а стосовно до землі також і “пустище”) вийшла заміж за заможного селянина Хуана, вийшла без1 любові, але мріючи про материнство. Однак дитина народжується тільки в любові, говорив Лорка в п’єсі “Коли пройде п’ять років…”.А саме любові й немає! Правда, Йерму любить простий і веселий пастух Віктор, та й неї тягне до нього, але вона не може й не хоче переступати закони честі, що вимагають від її подружньої вірності; вона відрікається від цієї любові “у гріху”. У пориві розпачу героїня вбиває чоловіка.

Снову, як і в “Кривавому весіллі”, під поверхнею бурхливих у трагедії страстей драматург виявляє соціальний фундамент; знову джерелом трагедії героїв виявляється порушення ними закону природи. Протиприродним, по думці Лорки, є вже самий шлюб, заснований не на любові, а на розрахунку, нехай навіть цей розрахунок і позбавлений користі. У цьому трагічна провина Йермы. Але Йерму ще можна якщо не виправдати, то, принаймні, зрозуміти. Уклад же сім’ї Хуана перебуває – у волаючому – протиріччі із законами природи, тому що все тут підпорядковано прагненню до наживи, збагаченню, приобретательству; немає в цій сім’ї місця не тільки любові, але навіть простій людській довірі друг до Друга. Пристрасть до накопичення споруджує між Хуаном і Йермой стіну, що ніщо, крім смерті, не може зруйнувати.

Свою трагедію Лорка наділив у форми древньої грецької трагедії, класично строгі й прості. Із цією метою він увів, наприклад, хор, роль якого, як і в античній трагедії,- давати оцінку происходящего на сцені. У п’єсі Лорки таким. хором виявляються сільські пралі. Ще більш рішуче, ніж в “Кривавому весіллі”, Лорка насичує “Йерму” деталями побуту, селянської психології, стримуючи романтичний пафос протиборчих страстей


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Трагедія героїв у драмі Лорки “Криваве весілля”

Categories: Нові твори

Links