Образ головного героя в романі И. А. Гончарова “Обломів”
1. Спосіб життя Іллі Ілліча, 2. Штольц як антипод Обломова. 3. Що таке обломовщина? Слово це – обломовщина; воно служить ключем до розгадки багатьох явищ російського життя… Н. А. Добролюбов Герой роману И. А. Гончарова “Обломів” – тридцатидвухлетний поміщик Ілля Ілліч Обломів, “середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи…
“. Як не було ідеї в його рисах особи, так і не було її в його житті. Колись він щодня ходив на службу, але після
Він жорстоко обманулся, а писати на службі нескінченні папери йому набридло. Після звільнення він спочатку перестав надягати фрак замість халата, а потім і голитися. Поступове лежання на дивані стало для цього парубка необхідністю, іноді він не вставав з дивана навіть для того, щоб умитися. Навколо Обломова кипить життя – приходять колишні колеги, приятелі, люди женяться, ходять у гості, працюють,
Обломів “пишався, що не треба йти з доповіддю, писати паперів, що є простір його почуттям, його уяві”. Але цей простір для уяви Ілля Ілліч теж ніяк не використовує. Як тільки займеться чимсь, миттєво байдужіє.
Поки він мріє, його можна хоч обікрасти, що й робить ушлий Тарантьев. Своє призначення Обломів бачить у сімейному щасті й турботах про маєток. Як багато планів було побудовано їм лежачи на дивані! І як повітряні замки, вони валили, не втілившись у життя. Ілля Ілліч уважає, що його внутрішнє життя дуже багате, але ніхто цього не бачить, лише друг Андрій Штольц і слуга Захар, що ледачий так само, як і його пан, і до того ж брехун.
Герой не має сил вирішити своїх проблем, а всі “приятелі” пропускають його прохання мимо вух, поспішаючи кудись. Одна надія в Іллі Ілліча – стародавній друг Штольц – він може все влагодити. Штольц, ровесник і друг Обломова, наполовину німець, наполовину – росіянин, “добрий бурш”, як називав його батько, був енергійним і діяльним із самого дитинства.
Це повний антипод головного героя. Вивчившись, він працював у батька в пансіоні репетитором за платню. До тридцяти двох років Андрій встиг вийти у відставку, обзавестися будинком, заробити капітал. Цій людині не потрібні порадники, вона сам все розрахує, по-німецькому педантично.
Тому для Обломова він – рішення багатьох проблем. Іноді друг навіть може подвигнуть Обломова вийти з будинку й роз’їжджати по гостях целую тиждень. Візит лікаря до Обломову приносить неприємні звістки: при такому способі життя він умре від удару року через два-три.
Штольц будить в Обломова думки об’їхати мир, Ілля Ілліч повний рішучості й сил, натхнений як ніколи. Але тільки варто виїхати Андрію, його знову долає апатія. Він не виїхав за кордон, але ще по інерції встає в сім ранків, надягає фрак, пише й читає. Познайомившись через Штольца з Ольгою Іллінською, Ілля Ілліч закохується. Але після пояснення він вирішує, що зробив помилку.
Хоча Ольга переконує його в цьому, рівновага вже порушена. Незабаром Обломів знову вертається до колишнього способу життя. Він відкладає весілля на рік, переїжджає у квартиру. Ольга бачить, що з ним відбувається, і вони розстаються. Від потрясіння в Обломова починається гарячка, і через кілька років ми бачимо Іллю Ілліча в колишнім положенні – він улаштовує Обломовку в себе у квартирі.
Господарка Гафія Матвіївна Пшеницина стає його дружиною. Ольга ж виходить за Штольца. Через два роки Обломів умирає від свого способу життя. Так що ж таке обломовщина?
Ключ до характеру героя нам дає його сон. Йому сниться село Обломовка, де навіть грози йдуть за розкладом, а всі родичі пригощають його, семирічного, насолодами. Загальний пообідній сон валить усіх, як хвороба. Нікого в Обломовке не тривожать страсті. Жити так затишно.
Її хазяї не обтяжені нічим. Навіть чотирнадцятилітньому барчуку надягає панчохи Захар. Обломовка – ідеал і норма для Іллі Ілліча.
І він вертається до неї. З нею простіше, ніж з Ольгою – вона не жадає від Обломова змінитися. Н. А. Добролюбов у статті “Що таке обломовщина” (1859) назвав головного героя символом кріпосницької Росії.
Саме в кріпосницькому укладі криються джерела цієї хвороби, у відсталому технічно дворянському господарстві, в експлуатації селян. Цей уклад вступає в конфлікт із новим обуржуазненим дворянством. Добролюбов говорить про такі характерні риси цього явища, як моральне рабство, барство, неробство, дармоїдство, суспільна марність. На думку критика, Обломів – цей той же “зайва людина”, тільки іншого віку й темпераменту, останній з них. Автор показав нам еволюцію й деградацію Іллі Ілліча, і можна назвати це явище національним.
Добролюбов визначив його як “корінний народний наш тип”. Як ні сумно, це шлях більшості людей, що не має мети в житті. Іван Олександрович Гончарів уважає свого героя “втіленням сну, застою, нерухомості, мертвому життю, – переповзання день у день, в одній особі й одній обстановці, і при цьому Обломів увібрав головні риси національного характеру, не можна ставитися однозначно до Обломову, у якому втілилися як кращі, так і гірші сторони національного характеру, ми призираем, не прийнятний обломовщину (лінь, апатія, бездіяльність), але бачимо в ньому й великодушність, і шляхетність, і чесність, і чистоту”.
Обломова погубила звичка одержувати бажане без праці, і він став більше залежний від Захара, чим сам слуга від нього, хазяїна. У Штольца Обломів просить допомоги навіть у дрібних справах, тому що нічого не може вирішити самостійно. В Обломова споконвічно було всі, чого не було в Штольца, тому йому не потрібно трудитися, добуваючи положення в суспільстві.
У цьому герої, на думку Добролюбова, відбитий розпад кріпосництва
(2 votes, average: 5.00 out of 5)