Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Новаторство Чехова-Драматурга в п’єсі “Вишневий сад”

Новаторство Чехова-Драматурга в п’єсі “Вишневий сад”

Лірична комедія А. П. Чехова ” Вишневий сад “, написана в 1902 році й поставлена на сцені Московського Художнього театру трупою К. С. Станіславського, відразу привернула увагу глядачів своєю неординарністю. Театральний мир Чехова – це зовсім новий, особливий мир. У його п’єсі немає звичного соціального конфлікту, немає інтриги. Ми звикли до традиційного зіткнення Чацкого й фамусовского суспільства, Хлестакова й чиновників міста N, самодурів і їхніх жертв у драмах А. Н. Островського. В “Вишневому саду” представлені герої, що живуть

в одному будинку, у близьких взаєминах друг сдругом.

Систему образів комедії можна представити умовно як дворян і “нових людей”, людей минулого, сьогодення й майбутнього, але вони не протиставляються, а зіставляються один з одним, маючи кожного свої індивідуальні особливості. Основна подія – продаж маєтку й вишневого саду – відбувається за сценою, а в комедії ми бачимо тільки обговорення, реакцію персонажів на майбутню подію й після нього. Відмовившись від застарілих трьох єдностей – місця, часу й дії, Чехов навмисно малює своїх героїв у контексті події, про яке тільки говориться, тому що

відношення кожного героя до цієї події пояснює відношення героя кжизни.

Оцінка А. П. Чеховим кожного персонажа неоднозначна, вона містить у собі й самооцінку кожного героя і їхню взаємну оцінку. “Вічний студент” Петя Трофимов в іншій ситуації одержує назву “облізлого пана”, у його бесідах з Лопахиным проявляється реалістичне, критичне розуміння життя, у розмовах з Анею – пафос піднесеної віри в Майбутнє, у взаєминах з Варей ми бачимо глузливе до героя відношення, а в суперечці з Любов’ю Андріївною (“Ми вище любові”) він здається те розгубленим теоретиком, те безтактним моралістом. Додаткові образи – Шарлотта, Епиходов, Симеонов-Пищик – теж вносять свої відтінки в атмосферу що відбувається. А атмосфера ця така, що читача не залишає відчуття загального неблагополуччя, плутанини життя, “недотепства”. Епихо-Дова, з яким постійно трапляються якісь неприємності, прозвали “двадцять два нещастя”, але відчуття якоїсь розгубленості перед життям, невміння володіти ситуацією не залишає навіть благополучного Лопахина, якому тільки в праці бачиться можливість збагнення сенсу життя, можливість примарна, невловима, у якій він не може бути повністю впевнений

А в викривальних монологах Пети або в спокійних, для себе самої, міркуваннях Шарлотты відчувається безсилля людини перед життям, нерозуміння її, нездатність що-небудь змінити. Найтрагічніше в п’єсі – це те, що герої – люди, близькі один одному, зв’язані довгими, міцними узами споріднення, дружби, взаємних зобов’язань, – роз’єднані й самотні. Люди не чують один одного. “Так хочеться поговорити, а не з ким… Нікого в мене ні”, – горестно міркує Шарлотта. А у відповідь їй Епиходов галасливо радується: “Як приємно грати на мандоліні!

” Така психологічна глухота – страшний показник роз’єднаності, роз’єднаності людей. І головне в п’єсі Чехова – не боротьба героїв із зовнішніми обставинами життя, а їхні щиросердечні переживання. Щоб глибше показати це, Чехов уводить у свої драматичні добутки зовсім особливий прийом – психологічний підтекст, названий критикою “підводним плином” п’єси. Так, у сцені пояснення, що не відбулося, Вари й Лопахина герої розмовляють про зовсім повсякденні речі, про те, що підморожує, що градусник розбитий, про те, куди поїде Варячи

Але головне тут не тема їхньої бесіди, а те, що коштує за нею, що відчувається в напруженості атмосфери – очікування Вари, нерішучість Лопахина, його радість при можливості піти від нелегкого пояснення. Драматизм ситуації підкреслює драматизм життя, розгубленість героїв перед часом: адже час іде невблаганно, а вони відчувають себе все тими ж дітьми, які не вміють пристосовуватися до змін, що відбуваються. Не хоче зрозуміти своє положення Раневская, відмовляючись бачити ту грубу правду, про яку їй говорять навколишні. Як дитина, безтурботний Гаїв, що продовжує сподіватися на чудо: “Добре б одержати від кого-небудь спадщина, добре б видати нашу Аню за дуже багату людину…

” Фірс взагалі не розуміє теперішнього життя, що звалився старий порядок йому здається єдино правильним: “Мужики при панах, добродії при мужиках, а тепер всі враздробь, не зрозумієш нічого”. Навіть Епиходов не може усвідомити свого місця в цьому житті: “…Ніяк не можу зрозуміти напрямки, чого мені властиво хочеться, жити мені або застрелитися…” І немає відповіді на питання, хто винуватий у цій безглуздості, плутанині життя, немає рішення проблеми

Минуле, сьогодення й майбутнє в комедії показано на прикладі декількох поколінь і тісно пов’язане з долею вишневого саду – маєтку Раневской, приреченого на загибель, а також і з долею Росії. Вишневий сад – уособлення краси, піднесених людських почуттів і найдорожчих для людей спогадів юності. Яка подальша доля Росії на рубежі століть? Що буде з вишневим садом?

Його вирубують за вказівкою нового хазяїна, переконаного в його непотрібності: “Настроїмо ми дач, і наші онуки й правнуки побачать отут нове життя…” Який буде це нове життя без вишневого саду? А юна Аня наївно вірить, що усе ще можливо відродити заново: “Ми насадимо новий сад, роскошнее цього, ти побачиш його, зрозумієш, і радість, тиха глибока радість опуститься на твою душу, як сонце у вечірню годину…” Символіка грає в п’єсі величезну роль, надаючи нове, більше глибоке звучання проблемі взаємозв’язку поколінь, чиє минуле, сьогодення й майбутнє невіддільно від долі Росії

Символом є не тільки образ вишневого саду, символичны також і звук струни, що лопнула, “завмираючий, сумний”, і стукіт сокири, возвещающий про загибель саду. Але ці символи не містичні, вони мають реальне, земне пояснення. Крім особливої драматургічної мови Чехова, принципово новим є й сам жанр п’єси – лірична комедія

У п’єсі багато комічного в буквальному значенні: фокуси Шарлотты, падіння зі сходів, п’яний перехожий з дурними мовленнями, удари ціпком по голові, що дістаються одному героєві замість іншого. Герої комічні у своїх мовленнях, звернених друг із другові, але немов повисають у порожнечі, комічні в пародійності своєї подібності, якого вони не зауважують. П’єса сполучить у собі драматичн і комічне, не обмежуючись яким-небудь однозначним визначенням. Сумно-поетичний характер піднесеної Теми саду, що гине, що несостоялись життю, непоміченій любові набудовують глядача на ліричний лад, але, по думці самого автора, їм створена не Драма, а комедія, і знайдена їм зовсім особлива жанрова форма повністю підтверджує цю думку, залишаючи в глядача не забувши!

Аемые враження


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Новаторство Антона Чехова-драматурга Відомий російський письменник і драматург Антон Павлович Чехов звертався у своїх творах до різних хвилюючих тем тогочасного життя. Та класика є класика, вона хвилює почуття людини і змушує розмірковувати над важливими питаннями життя і сьогодні, і майже століття назад. Так, багато життєвих проблем порушує п’єса “Чайка”, яка з першого разу...
  2. Новаторство Чехова-драматурга (За п’єсою “Чайка”) 17 жовтня 1896 року на сцені імператорського Олександрійського театру в Петербурзі відбулася прем’єра вистави “Чайка” за п’єсою А. Чехова. У головних ролях були зайняті провідні актори, а Ніну грала сама В. Коміссаржевська. А. П. Чехов, на той час уже відомий і визнаний прозаїк, був незадоволений тим, що він бачив на...
  3. Традиції і новаторство Чехова – драматурга А. П. Чехов народився у 1860 році у Таганрозі. Його прадід був кріпаком, а батько-дрібним торговцем. Батько був надзвичайно талановитою людиною, захоплювався співом, залучав до цієї діяльності дітей. А. Чехов спочатку навчався в грецькій школі, а потім – у гімназії. Перші спектаклі влаштовував удома. Перші літературні проби – драма “Безбатьківщина”,...
  4. Новаторство Антона Чехова драматурга (за п’єсою “Чайка”) Відомий російський письменник і драматург Антон Павлович Чехов Звертався у своїх творах до різних хвилюючих тем тогочасного життя. Та класика є класика, вона хвилює почуття людини і змушує розмірковувати над важливими питаннями життя і сьогодні, і майже століття тому. Так, багато життєвих проблем порушує п’єса “Чайка”, яка з першого разу...
  5. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав...
  6. Дворянство у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, що написана у 1904 році, є загибель “дворянського гнізда”, перемога заповзятливого купця-промисловця над відживаючими своє століття Раневською і Гаєвим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Петі Трофімова і Ані. Прощання нової, молодої Росії з минулим, з відживаючим, спрямованість до завтрашнього дня...
  7. Дворянство в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Основними темами п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад”, написаної в 1904 році, є загибель “дворянского гнізда”, перемога предприимчивого купця-промисловця над відживаюче своє століття Раневской і Гаевим і тема майбутнього Росії, пов’язана з образами Пети Трофимова й Ані. Прощання нової, молодой Росії з минулим, з відживающим, спрямованість до завтрашнього дня –...
  8. Символічність образу вишневого саду у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Свою останню п’єсу “Вишневий сад” Чехов написав 1904 року. Щось дуже надзвичайне має місце в самій назві твору – “Вишневий сад”. Перші сторінки п’єси наповнені очікуванням. Чекають хазяйку дому Любов Андріївну Ранєвську, яка повертається з Парижа, тому що через відсутність коштів будинок продають. Саме тут вона виросла, тут “щастя прокидалося”...
  9. Героїня комедії А. П. Чехова “Вишневий сад” Образ Раневской невловимий у своїй принадності, увібрав у себе родові риси російської дворянської культури, що знайшли своє літературне вираження в Ларіних і Ростових, Кірсанових і Лаврецких, Обломових і Левиних. Поезія образа Раневской – у її нерозривному зв’язку з 337 садибою, стародавнім будинком, вишневим садом. Р. не представляє свого життя без...
  10. П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю...
  11. Зміст назви п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Вишневий сад як місце дії й основа сюжету п’єси. 2. Значення вишневого саду в сьогоденні, минулому й майбутньому персонажів п’єси. 3. Зіставлення вишневого саду Сроссией. Назва п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” представляється цілком закономірним. Дія відбувається в старому дворянському маєтку. Будинок оточений більшим вишневим садом. Більше того, розвиток...
  12. Символічний зв’язок образів п’єси Чехова “Вишневий сад” з різними часовими шарами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Чехова. Він написав її незадовго до смерті, і 904 року, на переломному стику епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він, як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу...
  13. Образ вишневого саду у свідомості героїв п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад” Вишневий сад – образ складний і неоднозначний. Це не тільки конкретний сад, що є частиною садиби Гаева й Раневской, але й образ-символ. Він символізує не тільки красу російської природи, але, головне, красу життя людей, що зростили цей сад і восторгавшихся їм, тої життя, що гине разом із загибеллю саду. Образ...
  14. Пане Лопахін, адже ви неправі (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) Сидячи за письмовим столом і розмірковуючи над твором, я в думках опинилася на лаві в пустинному харківському парку. Саме в Харків збирався їхати Лопахін після купівлі вишневого саду. І, от чудо, поруч зі мною стоїть саме він – той Лопахін, котрого я собі уявила під час читання “Вишневого саду” А....
  15. Ліричн і трагічне качала в п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” 1. Остання п’єса Чехова. 2. Суперечки навколо добутку. 3. Символи й жанрова приналежність. Вийшла в мене не драма, а комедія, місцями навіть фарс. А. П. Чехов В 1901 році А. П. Чехов обмірковує свою нову п’єсу, за планом – водевіль або комедію: “Наступна п’єса, що я напишу, буде неодмінно смішна,...
  16. Вишневий сад як символ духовної пам’яті (за п’єсою А. П. Чехова “Вишневий сад”) У 1903 році Антон Павлович Чехов написав останню свою п’єсу, якій дав напрочуд точну ласкаву назву “Вишневий сад”. Почуєш це словосполучення – і відразу захочеться зануритися в тепло і затишок дворянського гнізда, що століття тому прикрашало нашу землю. Воно створювалося працею і потом кріпаків для життя і радощів поколінь роду...
  17. “ВИШНЕВИЙ САД” А. П. ЧЕХОВА ЯК П’ЄСА ПРО МИНУЛЕ, СЬОГОДЕННЯ Й МАЙБУТНЄ П’єса “Вишневий сад” займає особливе місце у Творчості А. П. Чехова. До її думка про необхідність зміни дійсності він будив, показуючи ворожість людині життєвих умов, виділяючи ті риси своїх персонажів, які прирекли їх на положення жертви. В “Вишневому саду” дійсність виражається в її історичному розвитку. Широко розробляється тема зміни соціальних...
  18. Старі й нові хазяї вишневого саду (По п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад”) Розпався зв’язок часів… В. Шекспір В одній із книг, присвячених Творчості А. П. Чехова, я прочитала про те, що образ Гамлета допомагав йому багато чого зрозуміти у вигляді його сучасників. Літературознавці багато уваги приділили цьому питанню, я ж відзначу те, що вразило мене в п’єсі “Вишневий сад”, цій “лебединій пісні”...
  19. Символічний зв’язок образів п’єси Антона Чехова “Вишневий сад” з різними часовими верствами “Вишневий сад” була останньою і, можна сказати, підсумковою п’єсою Антона Чехова. Він написав її незадовго до смерті, 1904 року, на стикові епох, коли передчуття змін в суспільстві було особливо помітним. Напередодні соціального вибуху він як творча людина, не міг не відчувати загального настрою, непевність моменту майже мимоволі викликала потребу осмислити...
  20. У чому полягає оптимізм п’єси А. П. Чехова “Вишневий сад ” Вишневий сад ” – одна з найбільш багатозначних п’єс Чехова. Тут варто підзаголовок “комедія”, але під час вистави глядачі майже не сміються. І рецензенти після першої постановки “Вишневого саду” в Московському Художньому театрі відзначали, що в п’єсі поставлений “пам’ятник над могилою симпатичних білоручок, орхідей, відцвілих за чужим труною… Мляве...
Новаторство Чехова-Драматурга в п’єсі “Вишневий сад”
«
»