Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ
ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ
Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”)
У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було.
Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди віддавали за Україну власні життя. Козацькі гетьмани були дуже шанованими,
Є одна історія, як душі козаків все-таки нагадали про себе, але дуже несподівано.
Над Дніпром жив хлопець, який за покликанням був лоцманом, провідником суден. Звали юнака Карпо Летючий – нащадок славних запорожців-козаків. Молодий лоцман знав увесь Дніпро, усі пороги та камінці, тому і був головним керманичем за отамановим призначенням. “Отаман вірив йому, як самому собі”.
Одного разу Карпа найняв купець, який бажав переправитись через Дніпро. Довго долав молодий лоцман Дніпрові пороги, але не здужав. Човен затонув, розвившись об страшний камінь Крутько. Карпо