Народна творчість Слово про закон і благодать (скорочено)
СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
Твір оспівує діяння великого князя Київського Володимира, онука Ігоря, сина Святослава, “про мужність і хоробрість якого… слух пройшов по багатьох сторонах…” Володарював він у Руській землі, що відома в усьому світі.
Князь Володимир народився “славним од славних, благородним од благородних” і, “дійшовши літ і снаги”, став єдинодержцем своєї землі та підкорив собі сусідні землі. Коли Володимир мудро і справедливо правив у Києві, “глянуло на нього всемилостиве око благого Бога” і
Невдовзі відбулося хрещення всієї Київської держави і “слово євангельське землю осіяло”. Рушились ідольські капища, крушились ідоли, з’явилися замість них ікони святих.
У всій своїй пишноті постали святі церкви, де славословили Господа пастирі духовні – єпископи, священики та диякони. Усі люди, малі й великі, наповнили храми, проголошуючи хвалу Ісусу Христу: “Великий єси, Господи, і чудесні діла твої, Боже наш! Слава тобі!”
Як же не похвалити за все це чесного
Подібний він до імператора Константина Великого. Той утвердив християнську віру серед еллінів і римлян, Володимир же – по всій Київській Русі. Отже він “однакової слави і честі достойний”.
Добрим свідком благочестя великого князя Київського є зведена ним церква Святої Богородиці Марії, де згодом його самого було поховано. Вельми добрим свідком став також син Володимира Георгій [християнське ім’я великого князя Київського Ярослава Мудрого], який довершив незакінчене батьком. Він збудував святий Храм Божій Премудрості [Софійський Собор], прикрасивши його “золотом, і сріблом, і камінням дорогим…” Храм цей став “дивом і славою на всі навколишні країни”. Немає рівного йому “по всій півночі земній од сходу до заходу”.
Ярослав Мудрий звеличив славний Київ і доручив його Святій Богородиці. Матері Божій звів він Церкву Благовіщення на великих [Золотих] воротах, аби “благословлення… було і городу сьому”.