Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взаємодія і взаємовпливи. Веди як пам’ятка світової літератури
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС
І семестр
ВСТУП
УРОК № 2
Тема. Місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі, їх взаємодія і взаємовпливи. Веди як пам’ятка світової літератури
Мета: ознайомити з поняттями “всесвітня література”, “всесвітній літературний процес”; повідомити про Веди як найдавнішу книгу людства, прочитати гімни з “Рігведи”; розвивати уміння навчаючи інших, навчатися самому; виховувати шанобливе ставлення до давніх культур.
Обладнання: словник-довідник
Столетия – фонарики! О, сколько вас во тьме,
На прочной нити времени, протянутой в уме!
В. Брюсов
Где вы, о древние народы!
Ваш мир был храмом всех богов,
Вы книгу Матери-природы
Читали ясно без очков!
Ф. Тютчев
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності
– Український письменник Іван Франко вважав: “Кожен чільний сучасний письменник – чи він слов’янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець – являється неначе дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше
– Як ви розумієте вислів І. Франка?
– Який образ використав письменник, щоб донести свою думку до читача?
II. Вивчення нового матеріалу
1. Робота з літературно-критичними матеріалами
Засвоєння літературознавчих понять.
“Броунівський рух”
Учні отримують картки з уривками з літературознавчих статей. Завдання учнів: засвоїти зміст своєї картки та передати його однокласникам, а також сприйняти інформацію від інших учнів. Під час виконання завдання діти вільно переміщаються по класу, самостійно обираючи собі партнерів. Одночасно можна спілкуватися лише з одним учнем.
Картка № 1
…поняття всесвітньої літератури було сформульовано Гете.
І.-Р. Бехер
(О литературе и искусстве.- М., 1981.- С. 103).
Картка № 2
У 1827 р. секретар Гете Еккерман записав висловлювання великого німецького письменника про те, що “народжується всесвітня література” (Wеltliteratur). Гете не говорив про те, що вона вже існує, він відмічав тільки момент початку її формування. Це було глибоке провидіння. В XIX ст. літератури втрачають регіональність, починають тісніше взаємодіяти одна з одною. Під впливом європейської літератури в попередньому столітті почала бурхливо розвиватись російська література, а в ХІХ ст. вона поступово входить у коло світових лідерів.
В. А. Луков
(Луков В. А. История литературы.- М., 2003.- С. 257).
Картка № 3
Європейці починають знайомитись зі скарбами східної класичної поезії і прози. У свою чергу твори європейських письменників набувають дедалі ширшої читацької аудиторії в Азії, латинській Америці, Австралії. Складається ситуація, яка визначається терміном “всесвітність”.
В. А. Луков
(Луков В. А. История литературы.- М., 2003.- С. 257).
Картка № 4
Якщо справді створиться найближчим часом всесвітня література,- а це неминуче, бо постійно збільшується швидкість засобів пересування,- то ми не повинні від неї чекати нічого більшого і нічого більше, ніж те, що вона насправді може нам дати і вже дає.
Весь світ, хоч яким би просторим він був, все ж тільки розширена батьківщина…
Й. В. Гете
(Гете И. В. Собрание соч.: В 10-ти т.- М., 1980.- Т. 10.- С. 415).
Картка № 5
…Ось уже півтораста років минуло відтоді, як Гете висунув у 1827 році своє відоме визначення світової літератури (Wеltliteratur) як єдиної всесвітньої літератури, в якій об’єднаються колись і, наче в дружньому хорі, зіллються голоси усіх національних літератур…
Альгімантас Бучіс
(Бучис А. Национальная самобытность и мировой контекст // Литература. Творческое содружество.- М., 1985.- С. 42).
Картка № 6
…Ми підходимо до ще одного важливого висновку щодо поезії у Європі. Жоден народ, жодна мова не досягли б того, що досягли, коли б те саме мистецтво не плекалося в різних країнах різними мовами. Ми не зможемо зрозуміти жодної європейської літератури, не пізнавши достатньо іншої. Глянувши на історію поезії у Європі, ми побачимо щонайгустіше мереживо взаємовпливів. Навіть ті визначні поети, котрі не знали жодної іншої мови, крім власної, впливали на інших письменників свого краю й зазнавали зворотного впливу.
Т. С. Еліот
(Еліот Т. С. Єдність європейської культури // Всесвіт. – 2003.- № 1-2.- С. 143-150).
Картка № 7
Ми завдячуємо християнській спадщині безліччю речей, окрім суто релігійної віри. Крізь її призму ми простежуємо еволюцію наших мистецтв, завдяки їй маємо концепцію римського права, що значною мірою сформувала весь західний світ, з неї походять наші концепції приватної й громадської моралі. Через неї передалися нам спільні стандарти літератури – зі Стародавньої Греції й Риму. Єдність західного світу закорінена у цій спадщині, в християнстві та в стародавніх цивілізаціях Греції, Риму й Ізраїлю, з яких, завдяки двом тисячоліттям християнства, ми виводимо свій родовід.
Т. С. Еліот
(Еліот Т. С. Єдність європейської культури // Всесвіт. – 2003.- № 1-2.- С. 143-150).
Учитель перевіряє засвоєний матеріал, звертає увагу на те, що зміст власної картки, який учень прагнув передати іншим, запам’ятовується якнайкраще, звідси назва прийому – “Навчаючи інших, навчаюся сам”.
Висновки
– Поняття всесвітньої літератури було сформульовано Й.-В. Гете в 1827 р. Він наголошував на тому, що за нових історичних обставин народи вступають у тісний взаємний обмін і відбувається взаємопроникнення культур, а час національної обмеженості йде в минуле.
– У сучасному літературознавстві всесвітньою (світовою) літературою називають сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Література кожного народу має свою національну і художню своєрідність, але вона сприймає досягнення літератур інших країн у взаємодії з ними, запозичуючи окремі елементи (факти, ідеї, поетичні форми).
– Всесвітнім літературним процесом називають історичне існування, функціонування та поступальний розвиток літератури протягом як певної доби, так і всієї історії нації, країни, регіону, всього світу. Термін “літературознавчий процес” виник у 20-30-х рр. ХХ ст.
2. Слово вчителя
– Сьогодні ми розпочнемо знайомство з найдавнішими книгами, що створені людством. Щоб не розгубитися в плині тисячоліть і століть, пригадаємо рядки з поезії В. Брюсова: “Столетия – фонарики! О, сколько вас во тьме На прочной нити времени, протянутой в уме!” – та намалюємо у своїй уяві (і не тільки) лінію часу.
– На цій лінії часу позначимо головну відмітку – час Різдва Христового – та рисочками помітимо століття. Тепер ми наочно бачимо, коли були складені книги Вед та можемо легко це запам’ятати.
3. Виступ учня із повідомленням про Веди
Орієнтовна відповідь
Веди – найдавніші пам’ятки індійської літератури. Протягом багатьох століть вони існували тільки в усній формі. Слово “веда” означає “знання”, точніше, вище духовне знання, і тому пам’ятки вед прихильниками індуїстської релігії вважаються вічно існуючим і безсмертним божественним одкровенням.
Поряд з тим веди мають неперехідну літературну цінність. До їх складу входять твори у віршах і прозі, гімни богам і фольклорні пісні, героїчні легенди і притчі, дидактичні настанови і філософські коментарі.
У ведах відбилися уявлення давніх індійців про довкілля, космос, ритуал, соціальний устрій, етичні цінності і мораль.
Всього відомо чотири веди: Рігведа – веда гімнів, Самаведа – веда наспівів, Яджурведа – веда жертвенних висловів та Атхарваведа – веда заклинань. Вони були створені для чотирьох груп жерців, які виконують певні дії під час жертвоприношення: Рігведа адресована головному жерцю, який співає гімни і спілкується з богами, Самаведа – знавцю мелодій, Яджурведа – організатору жертвоприношень, Атхарваведа – брахману, що керує всім процесом.
Рігведа – найдавніша частина вед. Вона складається з 1028 гімнів різного обсягу і змісту. Вони згруповані в книги, або мандали, і зосереджені навколо декількох міфів, що складають ядро збірки і слугують певним взірцем.
Зміст більшості гімнів складає прославлення богів і прохання жертвувачів.
Культ ведійських богів має в основі уявлення про своєрідний кругообіг жертвенних дарів. Віруючий приносить жертву і вихваляє чесноти богів: військові подвиги Індри – бога грому і блискавки, головного бога Рігведи; Агні – бога священного вогню і домашнього вогнища, другого за значенням бога вед; Сурії – бога Сонця, всевидяче око богів. На подяку віруючий отримує те, чого бажав,- багатство, нащадків, прощення.
Серед гімнів Рігведи виділяються космогонічні гімни про виникнення світу та гімни-замовляння, хоча останні були характерні для Атхарваведи, тісно пов’язаної з народною містичною поезією. В Атхарваведі відбилися давні уявлення людини про сили зла, що викликають хвороби та нещастя. її гімни – це своєрідні замовляння, що звернені не тільки до богів, а й до злих сил з проханням позбавити хвороб, навести лад у сім’ї і т. ін.
4. Складання схеми “Веди – найдавніші пам’ятки індійської літератури”
5. Знайомство з текстами рігведи
Читання 129-го гімну (з мандали)
И того, чего нет, – не было,
И не было того, что есть.
Ни воздуха, ни вечного неба,
Ни понятий ТАМ или ЗДЕСЬ.
Было только само движенье –
Безначально туда и сюда,
Было только тьмы напряженье,
И глубже глубин вода.
Ни смерти, ни бессмертия не было,
Как не было ни ночи, ни дня,
Только не задевавшее небо
Единое дыхание огня,
Ибо мрак в пучине таился,
В пучине безвидных вод,
И вот из огня явился
Мир жизни в безднах пустот.
Кто владеет тайной рожденья?
Кто в силах силою слов
Представить нам ход сотворенья
Сотворивших миры богов,
Что себя же создали сами?
Кто на это найдет ответ?
Даже Тот, Кто свыше следит за мирами,-
Может быть, знает, а может – нет…
(Переклад В. П. Бетаки)
Бесіда
– Про що йдеться у гімні? (Про початок творення світу)
– Що хвилює автора гімну? (Хто ж знає все про створення світу і може це розповісти?)
– Чим здатний здивувати зміст цього гімну? (Автор не впевнений, що навіть Всевишній знає напевно, як утворився світ.)
– Чи можна назвати цей гімн космогонічним? (Так, бо в ньому робиться спроба осягнути й зобразити шлях створення світу.)
Читання гімну до Сонця (у перекладі Лесі Українки).
ГІМН ДО СОНЦЯ
Сонце святе, що все віда, встає перед поглядом світу,
Коні блискучі несуть його. І перед сонцем,
Оком світовим, зникають, як злодії, темрява й зорі.
Промені, наче палкії вогні, освітили живучих.
Сурія, прудкий їздець! Ти нам світло приносиш,
Сяєвом небо сповняєш! Перед богами ти сходиш,
Ти очищаєш, од лиха борониш! Ти світлом вкриваєш
Землю і люди, а небо й повітря ти нам заливаєш.
Міряєш ночі і дні, споглядаєш створіння наземні.
Сім ясних коней твій повіз везуть, о Сурія, боже!
Боже-споглядачу, маєш вінець ти з проміння над чолом.
Їде твій повіз, сім коней упряг у ярма окремі.
Вглядівши сяйво твоє, що блищить після темряви ночі,
Падаєм ниць: ти найвищий з богів! Ти Найкращєє світло!
О доброчинець, зійшовши сьогодні високо на небо,
Тугу з серденька мого прожени, а з лиця мого блідість.
Кидаю блідість пташкам лісовим, щоб мені не марніти,
А жовтяницю на жовтії квіти я кину
Син Адіти1 встав потужний,- він ворога мого поборе!
Сам же не маю я сили змагатися з лихом жерущим.
Бесіда
– Кому присвячений гімн? (Богу Сонця)
– Чому автор звертається за захистом і допомогою до Сурії? (Автор уславлює всемогутнього Сурію і просить його про допомогу, тому що сам не має сил змагатися із лихим ворогом.)
Словесне малювання
– Як виглядає Сурія? Опиши його зовнішній вигляд, користуючись описом бога у прочитаному гімні (вінець з проміння над чолом, сім коней у колісниці…)
III. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу
Чи знаєте ви…
– Хто і коли вперше використав термін “всесвітня література”?
– Що називають всесвітньою літературою?
– Яке місце національних літератур у всесвітньому літературному процесі?
– Що означає слово “веди”?
– Коли були створені веди?
– З яких частин вони складаються?
– Який з гімнів більше сподобався і чому?
IV. Домашнє завдання
Вивчити визначення всесвітньої літератури, всесвітнього літературного процесу.
Принести Біблію.
Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про Біблію.
_____________________________________________________
1 Адіта – матір Сурії.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)