Використання електронних енциклопедій у процесі вивчення художніх творів зарубіжної літератури

У сучасних умовах розвитку національної освіти вимоги до вивчення творів зарубіжних письменників змінюються, оскільки реформування сучасної літературної освіти вимагає нарівні з оволодінням скарбами українського письменництва залучення школярів до цінностей “інонаціональної” літератури (Л. Мірошниченко) і формування здатності читачівінофонів (0. Ісаєва) сприймати втілені в перекладних художніх творах (Ж. Клименко) естетичні й духовні цінності. Виникає необхідність використання новітніх технологій навчання у процесі вивчення

зарубіжної літератури. Прикладом таких технологій є електронні енциклопедії. Енциклопедія – це наукове чи науковопопулярне видання, яке містить систематизоване зведення знань.

Гіпертекстова модель енциклопедії передбачає певні особливості. Наприклад, це нелінійність тексту, обумовлена тим, що гіпертекст представляє інформацію як пов’язану сітку гнізд, робить необов’язковим повне прочитання тексту та дає можливість входити в гіпертекст з будьякого ланцюга. Нелінійність тексту передбачає велику кількість гіпертекстових посилань.

У процесі вивчення творів зарубіжної літератури така енциклопедія

є додатковим довідковим матеріалом, який може бути використаний на різних етапах вивчення творів інонаціональної літератури. Як приклад комплексного використання електронних енциклопедій наводимо систему уроків за твором А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер”. Вивчення твору проводилося на чотирьох уроках, один із них було відведено на вивчення теми “З літератури романтизму”, другий, третій, четвертий уроки – вивченню казкиновели А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер”. Третій і четвертий уроки були спареними. Додаткові матеріали для занять узято з Електронної енциклопедії Кирила й Мефодія.

Перший урок: Із літератури романтизму. Творчий шлях Ернста Теодора Амадел Гофмана.

Другий урок: “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” – шедевр романтичної казкиновели.
Третій і четвертий уроки: “Маленький виродок великого світу”, чи “Звідкіля беруться Цахеси?”.

На першому уроці романтизм вивчається як художній напрям, який виник у Європі та США на межі XVІІІ-XІX ст., розглядаються його особливості як художнього напряму, естетичні принципи, вивчається специфіка романтичного світосприймання, обговорюється багатство і розмаїття Літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники. Вчитель використовує матеріали енциклопедії Кирила й Мефодія.

На підготовчому етапі уроку між учнями було розподілено проекти з таких тем: “Історичне підгрунтя романтизму”, “Специфіка романтичного світосприймання”, “Естетичні принципи романтизму”, “Література доби романтизму”. Використання “проектної методики” дає змогу самостійно працювати над будьякою проблемою, для вирішення якої потрібні не тільки знання із зарубіжної літератури, але й додаткові знання, вміння і навички. Робота над проектами відбувалась чотирма етапами: підготовчий, виконавчий, презєнтаційний та підсумковий. На кожному етапі старшокласники використовували ресурси електронної енциклопедії Кирила й Мефодія.
У вступному слові вчитель ознайомив з добою романтизму. Під час розповіді було розглянуто літературу XІX ст. – чудовий, плідний етап в історії світової літератури, позначені’й дивною різнобарвністю літературних талантів, розсипом великих імен письменниківкласиків, духовних супутників кожного нового читацького покоління: Гофман і Байрон, Шеллі і Вальтер Скотт, Гюго і Жорж Санд, Бальзак і Стендаль та інші.

Склалися навіть цілі галузі літературознавства: байронознавство, гейнезнавство, діккенсіана. Літературний процес XІX ст. проходить під знаком двох головних напрямів – романтизму і класичного (критичного) реалізму. Термін “романтизм” уперше з’явився в XVІІІ ст. і означав усе фантастичне, незвичайне, дивне. Пізніше він став уживатися для позначення літературного напрямку. Вчитель дає визначення терміну “романтизм” як напряму в європейському мистецтві, для якого характерна спрямованість до безмежної волі, спрага досконалості, особиста незалежність, протиріччя ідеалу й соціальної дійсності. Відбувається обговорення рефератів старшокласників. Під час бесіди названо характерні ознаки романтизму:
1) заперечення раціоналізму,
2) увага до особистості, її індивідуальних рис,
3) неприйняття буденності і звеличення “життя духу”,
4) провідні мотиви самотності, світової скорботи (національної туги) і романтичного бунту, нескореності, 5) історизм творів і захоплення фольклором. Таким чином, було використано такі прийоми оглядового вивчення, як розповідь, реферати та бесіда.

Після того, як старшокласники отримали достатньо чітке уявлення про добу романтизму, вчитель наголосив, що одним із відомих німецьких романтиків є Ернст Теодор Амадей гофман – гуморист і сатирик, майстер казки і фантастичної новели. Його справедливо можна назвати найбільш яскравою і характерною постаттю німецького романтизму. Характер конфліктів, що лежать в основі творів Гофмана, їх проблематика і система образів, художнє бачення світу залишаються у нього в рамках романтизму. Це і незадоволеність суспільством, суспільними змінами, і полеміка з ідеями і художніми принципами просвітителів, і неприйняття буржуазної дійсності. Однак основний романтичний конфлікт – розбіжність між мрією і дійсністю, поезією і правдою – у письменника набуває безвихідно трагічного характеру. В уявленні Т. Гофмана зовнішній світ фатальним чином тяжіє над світом внутрішнім, духовним, перетворюючи життя в трагікомедію, у якій таємничі сили грають людиною, прирікаючи її на самотність і страждання.

Прагнення примирити ці два ворогуючих начала – ідеал і реальність, усвідомлення їх непримиренності, непохитної влади життя над поетичною мрією надає творчості Гофмана песимістичних тонів. Гофманписьменник прославився своїми вигадливими фантастичними новеламиказками. Жанр цих новел можна визначити, використовуючи вираз самого автора, – “казка про реальне” чи “казка з нових часів”. Також ці твори є “фантазіями про сучасну Німеччину”. До речі, свою першу новелістичну збірку Гофман так і назвав – “Фантазії в манері Калло”. Дійсно, у гофманівських творах перетинаються два світи – реальності й фантастики.

Під час ознайомлення з біографією письменника вчитель може використовувати традиційну лекцію, текстуальний аналіз, а може звернутися до можливостей інноваційних технологій навчання, наприклад, використати мультимедійну презентацію, яка створена за допомогою програми Ро\л/ег Роіпт. Такий прийом може бути використаним під час текстуального, оглядового і ознайомлювального типів аналізу. Презентація є елементом оглядового аналізу. Вона, складається з чотирьох слайдів і створена на матеріалах енциклопедії Кирила та Мефодія. Два слайди містять матеріали до вивчення біографії письменника у тезисній формі. Учитель коментує перший і другий слайди мультимедійної презентації. Третій слайд презентації містить перелік творів Гофмана, які створюють майже повну картину творчих надбань письменника і знайомлять учнів із його творчим шляхом. Твори в цьому переліку розташовано за хронологічним принципом. Учитель, розкриваючи творчий шлях письменника, акцентує увагу на етапах становлення Гофмана як яскравого представника доби німецького романтизму. Під час огляду творів учитель виділяє казкуновелу “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” (1819).

На четвертому слайді подано бібліографічні джерела, які були використані під час створення мультимедійної презентації. Деякі старшокласники підготували анотації до творів “Золотий горщик” і “Життєві погляди кота Мурра”. Такий прийом під час текстуального аналізу дає змогу ознайомитись із творами письменника, які за навчальною програмою не є обов’язковими для читання старшокласниками. Підчас оглядового аналізу передбачається більша, ніж у процесі використання текстуального й ознайомлювального вивчення, самостійність учнів в експериментальних класах.

На другому уроці було розглянуто тему: “Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер” – шедевр романтичної казкиновели”. З метою активізації художнього сприймання літературного твору учнями вчитель застосовує прийоми відеоперегляду та “розкадрування” під час організації текстуального і оглядового вивчення твору. Дев’ятикласникам запропоновано переглянути відеозапис фрагментів вистави за твором Гофмана “Крихітка Цахес” у виконанні акторів Художнього академічного театру (МХАТ). Перед презентацією фрагментів вчитель проводить вступну бесіду, під час якої орієнтує учнів на окремі важливі моменти, а також звертає увагу старшокласників на те, що після перегляду їм буде необхідно відновити послідовність основних подій твору за допомогою окремих кадрів з вистави, наприклад, розташувати їх у послідовності до сюжетної лінії твору.

Учні складають план основних подій твору за допомогою кадрів. Під час текстуального вивчення вчитель пропонує переказати фрагменти твору, які зображено на кадрах. Старшокласники прочитали твір удома, і в них склалось власне уявлення про зовнішній вигляд головних персонажів. Але після того, як був переглянутий відеозапис і окремі кадри, ЗОЕНІШНІЙ ВИГЛЯД головних персонажів казкиновели в уявленні читачів став більше відповідати авторському замислу. Переглянувши відеозапис і кадри, старшокласники відчули насиченість песимістичних і гнітючих мотивів у творі. Учні за допомогою словесного малювання описують головних персонажів. Під час текстуального аналізу можуть бути використані такі прийоми, як написання кіносценарію, інсценування і т. д.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Використання електронних енциклопедій у процесі вивчення художніх творів зарубіжної літератури

Categories: Шкільні твори

Links