“Місце, котре мене манить”
Я живу у надзвичайно красивому селищі, назва якого Залізці. За своїми розмірами воно є одним з найбільших в районі. Засноване в 1814 році, воно уже понад два століття милує око відвідувачів неймовірна краса Залізців. Та це і не дивно, адже селище чудове у всі пори року.
Нашою окрасою є старий замок, де цьогоріч залозеччани відзначали свято Петра і Павла. Крім цієї пам’ятки історії жителям селища є чим пишатися: спеціалізована загальноосвітня та музична школи, дитячий садок, бібліотека, лікарня, поліклініка, завод, фабрика, будинок культури,
На почесному місці, в центрі селища стоїть пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, де викарбовані слова Велико Кобзаря про боротьбу. Кожен, хто хоче полюбуватися красою квітів, зануритися в різноманіття трав чи просто відпочити від одноманітної буденності, може пройтися алеями парку, де в його центрі, у 2001 році, було споруджено фігуру Божої Матері.
Славляться Залізці й спеціалізованою загальноосвітньою школою з поглибленим вивченням іноземних мов, з якої щороку “вилітають” в світ понад 50 випускників. Побіля школи знаходиться
Жителі селища відносяться до трьох конфесій: православної, греко – та римокатолицької. Відповідно в Залізцях є три церкви. Восени, влітку та осінню бурхливий Серет несе свої води у Дністер, а зимою, зимою він затихає, відпочиває.
Залізці – це моя земля, де я народився, виріс, живу, тому це селище я любитиму вічно.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)