Мир і спокій у сім’ї (твір-роздум)
ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Мир і спокій у сім’ї (твір-роздум)
Усе життя я вважав, що мама і сестричка – мої найкращі друзі. Це їм я міг розповісти про всі свої неприємності, з ними я міг порадитися, і вони завжди з розумінням ставилися до всіх моїх вибриків. А цього року все йде зовсім не так, як раніше, і найрідніші люди чомусь стали зовсім іншими. Ось мама приходитьзроботи, несе важкі сумки з продуктами в кухню – і раптом вибухає роздратуванням. Це я не помив за собою посуд, не поставив масло в холодильник – і воно розтеклося по
Хіба я винен, що в мами важка робота, на яку вона добирається маршруткою понад годину, і начальник її – тиран, а в сестри багато лекцій в інституті і важкі екзамени? Чому мама і сестра не бачать, що я вже дорослий? Чому вони ставляться до мене, ніби я нерозумне маля? Я вирішив, що не буду терпіти їхніх повчань, а на грубість відповідатиму грубістю.
Коли стосунки в сім’ї зайшли в глухий кут, до нас у гості приїхав дідусь. Деякий час ми стримувалися, а потім сварки розгорілися з новою силою.
Одного дня, прийшовши зі школи, я побачив, що дідусь перемив посуд, поскладав мої речі в шафу, виніс сміття, яке я забув на порозі. Увечері прийшла додому мама, Дідусь зустрів її, забрав важкі сумки, напоїв чаєм і почав розпитувати, як пройшов день. Мама поскаржилася, що на роботі не встигла навіть перекусити, довго чекала автобуса, у маршрутці стояла ледь не на одній нозі, бо було багато пасажирів, у супермаркеті вистояла чергу до каси, а потім з важкою сумкою йшла через увесь мікрорайон.
-Добре, хоч дома порядок і затишок, – з тихою посмішкою промовила мама і ласкаво подивилася на дідуся.
-Що ти дивишся тільки на мене? Це ми з Дмитриком чекали на тебе, усе поприбирали і вимили, – упевнено обманював дід маму. – Подивись, який він у тебе дорослий і самостійний виріс. Справжній чоловік і помічник.
Мама перевела на мене здивований і радісний погляд, а я, щоб не виказати себе, послався на зайнятість і зачинився в кімнаті.
Наступного дня дідусь поїхав додому, а я хутко взявся до діла. Увечері повернулася з роботи втомлена мама. Удома було чисто, кожна річ лежала на своєму місці, а портфель з вивченими уроками був готовий до завтрашніх випробувань школою. Мама ласкаво обняла мене, і раптом я відчув на її щоці теплу сльозинку. Відтоді у нашій сім’ї запанували тиша, спокій і злагода. Я зрозумів, що дорослим чоловік стає не тоді, коли може різко відповісти на зауваження чи дозволяє собі грубість і неповагу, а тоді, коли здатен піклуватися про найдорожчих людей.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)