Тема батьківщини й природи у творчості С. А. Єсеніна
С. Єсенін – видатний російський поет, неповторний талант якого визнаний усіма. Поет знав Росію з тієї сторони, з який бачив її народ, створив барвистий і багатоликий образ природи, оспівав високе почуття любові. Глибока внутрішня сила його поезії, збіг шляху з життям народу, з життям країни дозволили Єсеніну стати по-справжньому народним поетом. “Мистецтво для мене не вигадливість візерунків, а саме необхідне слово тієї мови, яким я хочу себе виразити”, – писав Єсенін. Більша частина творів Єсеніна присвячена Росії. Сергій Єсенін народився
Об Русь – малинове поле
И синь, що впала в ріку.
Люблю до радості й болю
Твою озерну тугу.
У серце Єсеніна з юного років запала Росія, її смутні й роздольні пісні, світлий сум, сільська тиша, дівочий сміх, горе матерів, що втратили на війні синів.
У ньому вже чітко переглядає чисто розмашистість, невгамовне бешкетництво, ніжна й пронизлива любов до батьківщини. Ранні вірші Єсеніна повні звуків, заходів, фарб, поет оспівує батьківщину, що дуже сильно любить. Разом з тим уже в ранніх віршах Єсеніна багато туги й суму, передчуття майбутніх лих Росії:
? Але найбільше любов до рідного краю
? Мене млоїла, мучила й палила.
Час Єсеніна – час великих поворотів в історії Росії. Від Русі, утягненої царатом у безодню світової війни, – до Русі, перетвореною революцією, – такий шлях, пройдений поетом разом зі своєю Руссю, своїм народом. Поет переживає разом із країною всі історичні зміни. Після революції 1917 р. його поезія наповнилася новим світлом – Єсенін бачить майбутнє Росії у вигляді утопічних картин раю на землі, романтичного “граду Інонии”, поет усвідомлює ту силу й волю, що йому й народу принесли жовтневі події. Але потім поет розуміє, що утопічний рай – це не реальність, йому хочеться зрозуміти що відбувається, його мучить питання: “Куди несе нас доля подій?” Але знайти відповідь на це питання дуже важко, поет прагне пізнати зміст що відбувається. Подорожуючи й живучи за кордоном, поет не забуває свою батьківщину, стежить за всіма подіями, що відбуваються в Росії. Він пише вірші – враження про ці зміни, переживає за свій народ. У віршах Єсеніна про село нас залучає тривога за її долю, вірно показана сільське життя, безмежна любов поета до села – невід’ємній і важливій часточці батьківщини. Він знав і вбогість сільського життя, і непосильні тяготи сільської праці. Про те, що Єсенін бачив кричущі соціальні протиріччя села, що він хворів на цей віковий біль російського селянського життя, свідчать такі вірші, як “Заглушила посуха засувки!”, “Край ти мій занедбаний” і інші. Але в його віршах незрівнянно більше сільських свят і гулянок, картин сільського привілля, чим картин важкої селянської праці. Сільське життя з’являється у світлому й радісному ореолі, з нею зв’язуються самі таємні вірування й почуття поета. Сільська хата, рідні простори знаходять майже казкову барвистість:
Палахкочуть Зорі, киплять із я тумани..
Над різьбленим віконцем завіса багряний.
Але зовсім інший з’являється перед нами село в суворі роки війни. Як проникливо, з яким болем описав поет сільську тишу, порожнечу, страх перед війною. Поля порожні, хати замкнені, лише зрідка досягне села солдатська звісточка. Раніше співали селяни веселі пісні, безтурботні, зараз же “усі співають про горе, про важкий гніт, про нестаток лиху й голодний рік”. Уже немає тих веселих пісень, не ллється радісна мелодія з вікон сільської хати, “тому що горі “заглушає” їх. Якщо раніше поет вихваляв “польову Русь”, то тепер поет хоче “сталевий бачити бідну, жебрачку Русь”.
Вся творчість Єсеніна перейнято ліризмом: його роздуму про долі батьківщини, вірші об улюбленої, хвилюючі оповідання про тварин. Улюблені образи поета пов’язані із природою: біла берізка, його старий клен “на одній нозі”, що “блакитна Русь”. У віршах Єсеніна природа живе неповторним поетичним життям. Вона вся у вічному русі, у нескінченному розвитку й зміні. Подібно людині вона співає й шепотить, сумує й радується. У зображенні природи Єсенін використає образи народної поезії, часто прибігає до прийому уособлення. Черемшина в нього “спить у білій накидці”, верби плачуть, тополі шепотять, дівчина-їли”, “зоря окликає іншу”, “берези в білому плачуть по лісах”.
Природа в Єсеніна багатобарвна, багатоколірна. Улюблені його кольори – синій і голубий. Ці колірні тони підсилюють відчуття неосяжності степових просторів Росії (“тільки синь ссе очі”, “синь, що впала в ріку”, “у літній вечір голубий”), виражають почуття любові й ніжності (“хлопець синьоокий”, “блакитна кофта, сині очі”). Поезія Єсеніна близька й дорога багатьом народам, його вірші звучать на різних мовах. Заслуга поета велика. Добутку його зачіпають найбільш важливі аспекти життя, теми, близькі народу, актуальні. Мова Єсеніна простий і доступний, порівняння підібрані з поетичною точністю, образи багатоликі й барвисті. Поезія хвилює серце, притягає своєю оригінальністю й поетичною красою. Єсенін – життєлюб. І ця якість він втілює у своїх віршах, читаючи які, мимоволі починаєш дивитися на життя з іншого боку, ставишся до всього простіше, учишся любити свій край, розумієш, як Єсенін, що “тому й дороги мені люди, що живуть із мною на землі”. Мені дуже подобається поезія Єсеніна.





Схожі твори:
- Завдання по темі “Телефонна розмова” Ціль практичних занять – обговорити особливості телефонної комунікації; відробити навички використання этикетно-речевих формул спілкування по телефоні. У завданнях по темі “Телефонна розмова” використаються наступні терміни: Телефонна розмова – контактне за часом, але дистантное в просторі й опосередковане спеціальними технічними засобами спілкування співрозмовників, при якому відсутність візуального контакту збільшує навантаження на...
- Красиве й потворне в романі О. Гончара “Людина і зброя” Творчість Олеся Гончара відзначається різко індивідуальним колоритом, він цілком органічний, його ніколи не сплутаєш з іншим. М’яка задушевність, тонке ліричне почуття, ненав’язливий романтичний аромат, на яких лежить печать самобутньої письменницької особистості”, – так сказав Євген Гуцало. І дійсно, ці риси властиві чи не кожному рядку роману “Людина і зброя”. Це...
- Джеймс Олдрідж Хлопчик з лісового берега Джеймс Олдрідж Хлопчик з лісового берега (Хлопчик з лісового берега – 1) Переклад з англійської В. Гнатовського Видавництво ЦК ЛКСМУ “МОЛОДЬ”, Київ, 1974 OCR і редакція Dauphin, 31 жовтня 2004 р. Вперше цей твір було опубліковано на http://www. ukrcenter. com Було в мене два заповітних бажання: вбити лисицю і піймати...
- Народ України в романі “Чорна рада” Народ України в романі “Чорна рада” загалом знаходиться на задньому плані, але в окремі моменти ніби проривається наперед і постає перед читачем. Особливо важливий для розкриття авторського задуму є образ Божого чоловіка – кобзаря. Це не старець і не жебрак, а патріот, воїн Божий, ходяча совість народу. Мирське життя для...
- Робінзонада головного героя роману Даніеля Дефо “Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо” Для багатьох поколінь юних читачів цей роман став настільною книгою, його екранізовували багато разів, а діти і зараз продовжують грати “в робінзона”, бо не вичерпується бажання випробувати свої сили в екстремальних ситуаціях, перевірити їх, залишившись наодинці з природою. Пройти і повторити,; самостійно весь шлях людства від мисливця до землероба, не...
- Тютюнник – Оповідання “Син приїхав” (скорочено) На початку серпня, коли в Ковбиші, велике село по обидва боки вузенької річки в очереті та верболозах, з’їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці, що отам по війні подалися з дому шукати постійного заробітку і щонедільного вихідного, коли по дворах тільки й чути: “Папа, а как зараз навпростець дійти до лавки?”,...
- Антоненко-Давидович Борис Дмитрович Кінний міліціонер Це тільки з першого погляду Беймбет Кунанбаєв видасться дикуном і відлюдьком, але досить придивитись до нього пильніше, спробувати поговорити з ним, як побачиш, що цей літній казах, якому перейшло вже за п’ятдесят, є добродушна, але вельми скривджена в житті людина. Так скривджена, що й досі не може очуматись, дарма що...
- Організація часу в романі И. А. Гончарова “Звичайна історія”: як час змінює героїв добутку? Незважаючи на те, що перша зустріч із ним відбувається в середині першого розділу, перша думка про нього складається вже на самому початку: єдиний син своєї матері, вихований майже без батька, коли він спав, “люди ходили навшпиньках, щоб не розбудити молодого пана”, явно видно, що дитина розпещена. І це правда, далі...
- Твір Салтикова-Щедрина “Добродії Головлеви” як спроба створення “сімейного” роману Критики називали Салтикова-Щедрина “великим майстром сміху”, але, читаючи його хроніку-роману-хронікові “Добродії Головлеви”, ми не сміємося, тому що важке, гнітюче почуття пронизує цей добуток від початку й до кінця. Чимсь лиховісним, недобрим віє навіть від картин весняного відродження. У романі немає жодного натяку на поезію дворянського гнізда, стародавніх липових алей, благоухающего...
- Жорстокість і віра в добро Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами...
- БАЛАДА ПРО РОБІН ГУДА – Фольклорні балади Фольклорні балади БАЛАДА ПРО РОБІН ГУДА Розділ перший ЯК РОБІН ГУД СТАВ РОЗБІЙНИКОМ Хто щастя зичить бідакам І волелюбний сам, Сідайте в коло – розповім Про Робіна Гуда вам. Він за найкращих друзів мав Знедолених усіх, А багачів на смерть лякав Його мисливський ріг. Тринадцять літ Роб славно жив У...
- Зображення робочого страйку в повісті Івана Франко “Борислав сміється” Славний український письменник Іван Якович Франко – син свого знедоленого народу. Він пройшов тернистими шляхами й був щирим радником робочого люду. Саме в повісті “Борислав сміється” відобразився часовий шар, коли письменника зацікавила ідея марксизму, коли він ознайомився з добутками К. Маркса й Ф. Энгельса. Спостерігаючи за життям робітників у світлі...
- Матеріал для з’ясування авторської позиції в повісті “Капітанська дочка” Ні, тема селянської війни найтіснішим образом пов’язана із сучасністю Пушкіна, з епохою підйому селянських повстань, бунтів, з роздумами Пушкіна про долі Росії. Більш того. “Минуле й сьогодення зв’язані міцними узами, а у великих подіях минулого можна знайти дуже багато аналогічного, котре буде співзвучно нинішній величній епосі”, – писав В. Ян....
- Бій добра і зла у трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Фауст” Великий німецький письменник Йоганн Вольфганг Гете написав трагедію “Фауст”, над якою працював понад 60 років. Образ великого шукача істини хвилював його все життя. У трагедії він показав двобій добра і зла як рушійну силу розвитку, змін, динаміки буття. У пролозі автор ставить питання: що є Людина в цьому величному, гармонійному...
- Мета. Вчити учнів передавати особливості портрету клоуна Мета. Вчити учнів передавати особливості портрету клоуна, правильно зображати його в русі, доцільно використовувати кольори веселки для передачі настрою і характеру. Закріпити основні поняття з теми кольорознавства про яскраві та святкові кольори. Розвивати навички побудови композиції, почуття ритму. Виховувати в учнів любов до прекрасного. Завдання, що закладені в основний зміст...
- Зародження драми. Творчість есхила Драма ділиться на трагедію, комедію й драматичну сатиру. Трагедія в перекладі із грецької мови “цапина пісня”. Всі учасники постановок були в масках, жінки не допускалися до участі. Технічне оснащення постановок було примітивним. У трагедіях брав участь хор і всього один актор. У хорі брали участь 12-15 чоловік. Постановку здійснював харег...
- Людвіг Тік й Вільгельм Вакенродер Важливе місце в становленні й розвитку німецького романтизму належить Людвігу Тіку й Вільгельму Вакенродеру, передусім творам, які були написані ними в співавторстві. В них знайшли яскраве вираження деякі тенденції, які слід віднести до найхарактерніших у німецькій романтичній літературі,- тих, що неабиякою мірою визначають її фізіогноміку. Тому творчість названих письменників доцільно...
- Олесь Олександр Микита Кожум’яка Олесь О. Княжа Україна. – К.: Веселка, 1991. Убивши князя Святослава. Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас. І тепер їх шатра сірі Вкрили луг над Трубежем, Печеніги знов з’явились І погрожують мечем. Наші ждуть. Але боїться Печенізький хан іти, Йому хочеться без бою...
- Індивідуалізм і його подолання в “Війні й світі” А. П. Скафтьшов звернув увагу на провідну думку Толстого про те, що історична подія – стихійно складний, непередбачений результат свідомої діяльності всіх людей, рядових учасників історії. “По Толстому, в історичному процесі здійснюється схована провідна доцільність. Для кожної людини діяльність у її суб’єктивних цілях є свідомою й вільної, але в додаванні...
- Моя улюблена історична пісня Багато чого ми сприймаємо, але не розуміємо по-справжньому: минули часи національного пригноблення, відтепер наш народ вільний і сам обирає свій шлях, ніхто вже не зазіхає на незалежність українців, минулися міжконфесійні конфлікти, – тепер кожен сам обирає собі віру й носить її в своєму серці… Але історичні пісні все одно не...