Міф як основа і джерело сюжетів, тем, образів і мотивів античної літератури

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС

І семестр

ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ

УРОК № 9

Тема. Міф як основа і джерело сюжетів, тем, образів і мотивів античної літератури

Мета: повторити визначення термінів “міф”, “міфологія”; повідомити про основні цикли давньогрецьких міфів; з’ясувати, що міф є основою і джерелом сюжетів, тем і образів античної літератури; переказувати прочитані міфи; засвоїти, що міфологічне світосприйняття є особливою стадією в розвитку художнього пізнання людиною дійсності; розвивати

зв’язне мовлення; виховувати прагнення вчитися на чужих помилках.

Обладнання: п’єса Б. Шоу “Пігмаліон”, есе А. Камю “Міф про Сізіфа”, картина Тиціана “Сізіф”, Пікассо “Пігмаліон”.

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

Читання вчителем вірша М. Гумільова “Канцона”.

КАНЦОНА1

Об Адонисе с лунной красотой,

О Гиацинте тонком, о Нарциссе

И о Данае, туче золотой,

Еще грустят Аттические2 выси.

Грустят валы ямбических морей,

И журавлей кочующие стаи,

И пальма, о которой Одиссей

Рассказывал смущенной Навзикае.

Печальный мир

не очаруют вновь

Ни кудри душные, ни взор призывный,

Ни лепестки горячих губ, ни кровь,

Стучавшая торжественно и дивно.

Правдива смерть, а жизнь бормочет ложь…

И ты, о нежная, чье имя – пенье,

Чье тело – музыка, и ты идешь

На беспощадное исчезновенье.

Но мне, увы, неведомы слова –

Землетрясенья, громы, водопады,

Чтоб и по смерти ты была жива,

Как юноши и девушки Эллады.

– Герої яких міфів згадуються у вірші? Як ви зрозуміли зміст поезії?

II. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя

– В основу античної літератури покладено давньогрецьку міфологію. Неможливо уявити собі твори античної літератури без численних богів, що населяють гору Олімп, наділених безмежною силою, безсмертям, але водночас схожих на людей: вони так само закохуються, сваряться, ревнують, заздрять, допомагають іншим.

2. Повторення літературознавчих термінів

Що таке міф?

Міф у перекладі з грецької (mуthos) означає слово, оповідання, переказ.

Міфи – це перекази, що розповідають про виникнення явищ природи та предметів матеріальної культури, релігійних обрядів, про створення світу (космогонія) та походження богів (теогонія). Герої міфів – боги, напівбоги та видатні смертні – герої. Міфи, на відміну від казки, завжди вважалися справжньою історією, а не вигадкою.

Що таке міфологія?

Слово міфологія утворене від грецьких слів mуthos – розповідь та logos – слово, думка. Воно має два значення: 1) сукупність, система міфів якогось народу; 2) наука, що вивчає міфи.

3. “Відгадай ім’я героя”

Перестав букви у словах і прочитай імена героїв давньогрецьких міфів:

РейометП –

НоЯс –

ФерОй –

ЦрисНа –

КІар –

ФзіСі –

(Прометей, Ясон, Орфей, Нарцис, Ікар, Сізіф)

4. Розповідь про створення богів (теогонія) за міфами давніх греків

III. Узагальнення та систематизація знань

1. Міфологічне світосприйняття як стадія розвитку художнього пізнання дійсності

Виникнення міфологічних уявлень відносять до дуже раннього етапу розвитку людського суспільства. У народів, що перебували на стадії мисливського та збиральницького господарства, міфи найчастіше розповідали про походження тих чи інших предметів, явищ природи, тварин, обрядів, наявність яких відіграє значну роль у суспільному житті. Наприклад, згідно з міфами австралійців, дихальний отвір у кита з’явився внаслідок того, що, будучи людиною, він отримав удар списом у потилицю.

Предметом міфу виступають і небесні світила; міф розповідає про їх виникнення на небі і створення їхньої форми, напряму руху.

Значну роль відіграє у цих розповідях мотив перетворення (наприклад, утворення Молочного шляху від крапель молока Гери і т. ін.)

Однією з передумов міфотворчості є перенесення особливостей людської психіки та поведінки на предмети довкілля. Все живе і те, що здатне рухатися,- тварини, рослини, море, небесні світила – сприймаються як певні сили, що здійснюють свій рух подібно до людей. Причину будь-якої речі вбачають у тому, що хтось колись її зробив або знайшов.

В той же час міф ніколи не вважався вигадкою, відтак первісні народи ретельно відмежовують вигадки, які існують лише для розваги, від міфів, які сприймаються як справжня історія.

Але міфотворчість не є простою грою фантазії; це стадія в процесі вивчення світу, через яку пройшли всі народи. У міфах відбивається вигадка, фантазія та історичні факти (наприклад, у міфах про Троянську війну).

Які бувають міфи?

Відомі основні цикли давньогрецьких міфів:

– про богів;

– про героїв;

– про аргонавтів;

– троянський;

– фіванський.

2. Робота над прочитаними міфами

1) Міф про Сізіфа

Переказ міфу

Фразеологізм міфологічного походження.

У переносному значенні сізіфова праця – виснажлива й безплідна праця.

– Образ Сізіфа використовували у своїх творах Есхіл, Софокл та Еврипід, широковідомим є есе А. Камю “Міф про Сізіфа”.

А ми з вами познайомимося з мініатюрою Ф. Крівіна “Сізіф”.

СІЗІФ

Он катил на гору камень. Он поднимал его до самой вершины, но камень опять скатывался вниз.

Тогда он пошел на хитрость. Он взял щепочку, подложил ее под камень, и камень остался лежать на вершине.

Впервые за много веков он свободно вздохнул. Он отер пот со лба и сел в стороне, глядя на свою работу.

Камень лежал на вершине, а он сидел и думал, что труд его был не напрасен. Ничто не менялось вокруг. Сегодня было то, что вчера. Завтра будет то, что сегодня.

У него отекли ноги и онемела спина. Ему казалось, что если он еще немного посидит, то и сам превратится в камень.

Он встал и полез на гору. Он вытащил щепочку, и камень рванулся вниз, а он бежал за ним, прыгая с уступа на уступ и чувствуя прилив новой силы.

У подножья горы он догнал камень и остановил его. Потом поплевал на руки и покатил камень вверх, к вершине горы…

Худ. Тиціан. Сізіф

– У чому полягає новий погляд на працю Сізіфа? (Краще працювати безплідно, ніж взагалі ніяк).

2) Міф про Пігмаліона та Галатею

Переказ міфу

Фразеологізми міфологічного походження

– У переносному значенні у сучасній мові пігмаліон означає “людину, закохану у свій витвір”.

Міжлітературні іміжпредметні зв’язки

– Міф про Пігмаліона та Галатею інтерпретується у творах Овідія, Руссо, Баратинського. Цікавим буде ознайомлення із п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон” та оперетою “Моя прекрасна леді”.

А прочитати оповідання-мініатюру Ф. Крівіна можна вже зараз.

ПИГМАЛИОН

Персей много говорил о своих подвигах, но был среди них один, о котором он не любил вспоминать. Отрубив голову Медузе Горгоне, Персей по дороге домой заехал на остров Кипр к знаменитому скульптору Пигмалиону. Пигмалион в то время был влюблен в только что законченную статую, как обычно бывают влюблены художники в свое последнее произведение.

– Это моя самая красивая,- сказал он, и статуя вдруг ожила.

От таких слов ожить – дело естественное, но скульптор увидел в этом какое-то чудо.

– О боги! – взывал он.- Как мне вас благодарить?

Боги скромно молчали, сознавая свою непричастность

Пигмалион долго не находил себе места от радости. Потом наконец нашел:

– Я пойду мастерскую, немножко поработаю,- сказал он ожившей статуе.- А ты тут пока займи гостя.

Женщина занимала гостя, потом он занимал ее, и за всеми этими занятиями они забыли о Пигмалионе.

Между тем скульптор, проходя в мастерскую, наткнулся на голову Медузы Горгоны, которую оставил в передней неосторожный Персей. Он взглянул на нее и окаменел, потому что таково было свойство этой головы, о котором знали все, кого она превратила в камень.

Прошло много долгих часов, и вот в прихожую вышли Персей и его собеседница.

– Какая безвкусица! – сказала ожившая статуя, глядя на окаменевшего творца.- Знаете, этот Пигмалион никогда не мог создать ничего путного.

Так сказала женщина, и Пигмалион навеки остался камнем…

– Чому Пігмаліон залишився кам’яним? (Його Галатея не вірила у нього так, як він повірив у неї.)

– Що потрібно людині, щоб стати кращою? (Мати віру – про це свідчать і міф, і оповідання нашого сучасника)

3) Міф про царя Мідаса

Переказ міфу

Фразеологізми міфологічного походження

Цирульник Мідаса – базіка, людина, що не вміє зберігати таємниці.

Мідасів суд – суд неука.

Мідасові вуха – неуцтво, яке не можна приховати.

Цікаво!

– Англійські дослідники – археолог Дж. Прег та відомий спеціаліст з відновлення обличчя за черепом Р. Нів – представили світові уявне зображення царя Мідаса, ім’я якого оточено легендами. Це він отримав від бога Діоніса здатність перетворювати на золото все, чого він доторкнеться. Нелегко було йому позбутися згубного дара. А бог Аполлон нагородив його ослячими вухами за те, що Мідас не визнав його перевагу у музичному змаганні з пастушим богом Паном.

Мідас – це цілком реальна історична особа, один з найбільш відомих фрігійських царів. Роки його царювання – 738-696 рр. до н. е. Вважалося, що він покінчив життя самогубством чи був убитий кіммерійцями, що захопили країну. Та навряд чи це узгоджується з його багатим похованням, знайденим у Туреччині.

Можливо, легенди про Мідаса в основі мають реальні відомості. Скажімо, його міфічна здатність все перетворювати на золото є художньо оброблена інформація про колосальне багатство царя, що володів золотими родовищами Фрігії. Розповідь про “ослячі вуха”, можливо, свідчить про те, що у Мідаса були так звані дарвінові горбики – вирости на вушних раковинах, що надають вухам незвичайної форми.

2. Робота над проблемним запитанням

Використання методу ПРЕС.

Чи повчають нас міфи, чи тільки розповідають про подвиги, виникнення речей та явищ?

Метод ПРЕС

1) Я вважаю… (позиція)

2) Тому що… (пояснення)

3) Наприклад,.. (докази, аргументи)

4) І тому.., (висновок)

Справа в тому, що метою міфа є пізнання світу, пояснення його явищ, а не повчання людей, як, наприклад, у казках та прислів’ях. Але оскільки міфи для давніх греків втілювали в собі релігійні уявлення, й історичні, й етичні правила, і філософські міркування, то, звичайно, вони містять й елементи повчання.

Міфи ненав’язливо навчають вірити у себе, у свою мрію (міф про Пігмаліона та Галатею), не бути хитрим та підступним (міф про Сізіфа), не бути жадібними та не судити інших щодо того, чого не розумієш (міф про царя Мідаса).

IV. Підсумки уроку

Вплив давньогрецької міфології на європейську культуру величезний.

V. Домашнє завдання

Повторити терміни; записати 10 фразеологізмів міфологічного походження.

________________________________________________________________

1 Канцона – в середньовічній поезії ліричний вірш про лицарське кохання.

2 Аттіка – область Стародавньої Греції, населена іонійцями, з центром в Афінах.