Короткі виклади біблійних сюжетів

Самсон Незважаючи на чудеса, милість і допомогу Божию, ізраїльтяни продовжували відступати від Добродії й робити неугодні Йому справи. За це вони знову потрапили в полон і сорок років перебували під владою филистимлян. Під час полону Господь поставив над ними суддю по імені Самсон. Це була людина незвичайної сили, що полягала в його волоссях. Ще до народження Самсона Бог сказав батькам, щоб вони не стригли дитині волосся, тому що він буде називатися назореем Божиим і почне рятувати Ізраїль від филистимлян.

Сила Самсона була так велика, що

один раз він розтерзав, як цапеняти, що зустрілося на дорозі лева. Іншим разом він за один день убив тисячу филистимлян ослиною щелепою. Самсон вільно міг розривати самі міцні мотузки й окови. Один раз Самсон прийшов у місто Газа й залишився там ночувати. Филистимляне задумали вбити його: закривши міські ворота, вони стали підстерігати силача. Однак опівночі Самсон прокинувся й вирішив піти з міста. Придя до воріт, він виявив, що вони замкнуті. Тоді він схопив міські двері разом з косяками й засувами, поклав їх на плечі й відніс на гору

ЗАГИБЕЛЬ САМСОНА Двадцять років Самсон був суддею й доставив дуже багато занепокоєння

ворогам свого народу – филистимлянам. Ті хотіли вбити його, але, не знаючи, у чому полягає його сила, нічого не могли зробити. Один раз вони попросили жінку по імені Далила, що любив Самсон, вивідати в нього секрет його сили. Багато разів вона запитувала його, але Самсон не хотів розкрити правду. Далила не переставала благати його й “обтяжувати своїм проханням”. Самсон не витримав і відкрив їй таємницю, сказавши, що, якщо обстригти його волосся, воно втратить свою чарівну силу й стане таким, як всі люди. По наущению филистимлян Далила приспала Самсона й обстригла йому волосся. Сила залишила його, і Господь теж відступився від Самсона. Филистимляне схопили його, скували двома мідними ланцюгами, викололи йому ока й змусили працювати. Ішло час, волосиу Самсона почали відростати, н сила стала вертатися. Якось раз филистимляне зібралися, щоб принести жертву своєму богу-ідолові, прославляючи його й говорячи: “Бог наш зрадив у руки наші ворога й спустошувача нашої землі, Самсона, що побив багатьох з нас”. Вони веліли привести Самсона й поставили його між двома середніми стовпами, на яких тримався весь храм. Тоді Самсон воззвал до Бога: “Господи Боже! Згадай мене й зміцни мене тільки тепер, про Боже, щоб мені помститися филистимлянам позаочі мої”. Упершись об стовпи, він сказав: “Умри, душу моя, з филистимлянами”. І обрушився храм, і всі, колишні в ньому, загинули

ПАСТУШОК ДАВИД – МАЙБУТНІЙ ЦАР. Не завжди був вірний Богу цар Саул. Тому пророк Самуил пророчив йому, що Господь обере нового вождя народу Ізраїлю

Незабаром Господь указав Самуилу на молодого, гарного й дуже сильного юнака по імені Давид. Давид пас овець свого батька, і коли траплялося, що лев ніс вівцю із череди, він доганяв його й виривав вівцю з пащі лева. По велінню Добродії Самуил помазав єлеєм Давида в царі Ізраїльського народу. З тих пор Дух Божий відступив від Саула й постійно перебував з Давидом. Давид став служити в палаці, Саул призначив його своїм зброєносцем. А коли Давид грав на гуслях, Саулу ставало втішніше.

ДАВИД І ГОЛИАФ. Один раз филистимляне зібрали свої війська проти Ізраїльського народу. Війська пануючи Саула виступили проти них. Троє старших братів Давида пішли з військами, незабаром до них приєднався Давид. У військах филистимлян був гігант по імені Голиаф, одягнений у мідну броню. Він глузував з народу Божиим, паплюжив живого Бога й говорив, що якщо хто-небудь із ізраїльтян переможе його, те филистимляне будуть їхніми рабами. Але ніхто не зважувався поборотися з Голиафом. Насмілився тільки Давид, почувши, як паплюжать його Бога. Відмовившись від броні й шолома, у які хотів одягти його цар Саул, Давид взяв лише свій ціпок у руку й поклав у пастушачу сумку п’ять гладких каменів зі струмка

Голиаф став глузувати з нього, говорячи: “Хіба я собака? Що ти йдеш на мене з палкою?”. Давид відповів йому: “Ти йдеш проти мене з мечем, списом і щитом, а я йду проти тебе в ім’я Добродії Сафаофа, Бога воинств Ізраїльських, які ти паплюжиш”. Потім Давид уразив Голиафа каменем із пращі. Камінь устромився в чоло його, і він упав особою вземлю.

Филистимляне, побачивши, що їхній силач загинув, стали розбігатися, і Ізраїльське військо здобуло перемогу над ними

ИОНАФАН. Давид приніс показати Саулу голову вбитого їм Голиафа. Син пануючи Саула Ионафан подружився з Давидом. Однак Саулу не подобалася їхня дружба: Коли Давид убив Голиафа, то народ прославляв його: “Саул переміг тисячі, а Давид – десятки тисяч”. Почувши це, Саул дуже засмутився, тому що жадав слави тільки для себе. З тих пор він став заздрити Давидові й хотів убити його. Ионафан укривав Давида від гніву свого батька й дорікав Саула взлонамерении.

ДАВИД ПЕРЕД СПЛЯЧИМ САУЛОМ. Ненависть Саула до Давида зростала з кожним днем. Нарешті він остаточно вирішив убити його. Ионафан сповістив об цьому свого улюбленого друга. Зібравши загін відданих людей, Давид зник у горах. Бог був з ним, і тому Саул не міг піймати Давида. Сам Давид багато разів мав можливість убити Саула, але не хотів заподіювати йому зла, тому що боявся Бога. Один раз Саул зібрав загін із трьох тисяч добірних ізраїльтян і відправився шукати Давида по горах. Давид довідався, що Саул зі своїми воїнами розташувався на нічліг на одному з пагорбів. З одним із друзів він спустився в стан Саула, де всі спали. Вони підійшли до сплячого Саулу й побачили в його узголів’я уткнуте в землю спис. Друг хотів убити Саула, але Давид не дозволив убивати помазаника Божия, сказавши, що настане день і Господь Сам уразить його. Вони взяли спис Саула і його глечик з водою й пішли. На інший день Давид став на вершині гори й голосним голосом покликав Саула, показавши йому його речі. Саул покаявся й пообіцяв Давидові більше не переслідувати його, але все-таки не позбувся від ненависті до нього, тому що не просив Бога простити й виправити його (Саула) серце. Ми теж ніколи не зможемо перемогти злість, заздрість, ненависть, невдоволення, неслухняність і інші недобрі почуття, якщо не будемо звертатися до Господа в молитві із проханням очистити нашого серця

ДАВИД ЗАПАНОВУЄ НАД ВСІМ ІЗРАЇЛЕМ. Давид одержав повідомлення про те, що в битві з филистимлянами загинули Саул і син його Ионафан. Давид оплакав вірних синів Ізраїлевих. Після цього по велінню Добродії Давид переїхав у місто Хеврон. Незабаром туди прийшли кілька іудеїв і помазали Давида на царський престол в Іудеї, тобто південної частини Ізраїлю. Через сім з половиною років Давид запанував над усім Ізраїлем

ПСАЛМИ ДАВИДА. Давид, ще коли був пастухом, дуже любив грати на арфі й співати псалми, складені їм самим. Коли він став царем, то продовжував складати пісні для слави Добродії. У Священній книзі Біблії записано багато псалмів Давида. Вони натхненні любов’ю до Бога й прославляють Його Ім’я. Давид дуже добре знав, як необхідний вівцям добрий пастух – пастир. Тому в одному зі своїх псалмів він співав про Господа: “Господь – Пастир мій; я ні в чому не буду бідувати…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Короткі виклади біблійних сюжетів

Categories: Нові твори

Links