Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС

ІI семестр

1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 37

Тема. Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі

Мета: допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості образу Левіна, його зв’язок із автором; розвивати навички характеризування героїв, зіставлення явищ літературного та реального життя, уміння висловлювати свої думки й обгрунтовувати їх; виховувати кращі людські якості, активну громадську позицію.

Оснащення: портрет письменника,

видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

У житті є тільки одне безперечне щастя – жити для інших.

Л. Толстой

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. “У житті є тільки одне безперечне щастя – жити для інших”,- писав Л. Толстой (звернення до епіграфа уроку). Як саме потрібно жити для інших – над цим замислювалися і письменник, і персонаж роману, наділений автобіографічними рисами,- Костянтин Левін. Ці питання ми й обговорюватимемо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування

вмінь та навичок

1. Слово вчителя

У романі Л. Толстого дві сюжетні лінії, два головних герої – Анна Кареніна та Костянтин Левін. Саме вони кидають виклик суспільству, що наскрізь просякнуте обманом; проте й між собою вони – антагоністи. Перемагає Левін, а Кареніна катастрофічно програє. Чому? На відміну від Анни, Левін не тільки відмовляється дотримуватись умовностей “вищого світу”, але й протиставляє їм свій ідеал.

2. Евристична бесіда

¦ Що ми дізнаємося про Левіна під час першої зустрічі з ним у романі? Якою є мета його приїзду до Москви? (Левін – “широкоплечий, з кучерявою бородою”. Мешкає в селі, поміщик. Хоча він і товаришує зі Стівою Облонським, у душі зневажає “і міський спосіб життя свого приятеля, і його службу”, яку вважає дурницею, та сміється над цим. Левін не припускає байдужого ставлення до справи. Коли він зневірився в ефективності й необхідності земських зборів, то припинив їх відвідувати. Отримавши відмову від Кіті, у яку був закоханий, Левін звинувачує себе й навіть думає про те, щоб одружитися із селянкою.)

¦ Як відбувалося одруження Левіна? (Герой перебував у стані цілковитого щастя, “у стані втрати розуму, коли йому здавалося, що він і його щастя складають головну та єдину мету всього, що існує”.)

¦ Як і під впливом чого змінюються погляди Левіна наприкінці твору? (Левіну інколи здається, що “від нього залежить змінити те обтяжливе, бездіяльне, штучне й особисте життя, яким він жив, на те трудове, чисте й спільне чудове життя”.

Коли ж герой зустрічається з простим селянином Федором під час збирання врожаю, то змінює свою думку. Його вражає “незвичайне напруження самопожертви” у праці простого народу. Тепер він думає, що саме воно – ключ до зміни і в його житті, і в житті суспільства.)

¦ Яким бачив Левін майбутнє народу? (Левін дійшов думки про необхідність змін, і в цьому побачив сенс життя: “Потрібно тільки наполегливо йти до своєї мети, і я досягну свого,- думав Левін,- і працювати, і трудитися є задля чого. Ця справа не моя особиста, а тут питання про загальне благо. Усе господарство, головне – становище всього народу, зовсім має змінитися. Замість бідності – загальне багатство, достаток; замість ворожнечі – узгодження й об’єднання інтересів. Одним словом – революція, безкровна, але велична революція, спочатку в маленькому колі нашого повіту, потім губернії, Росії, усього світу. Тому що думка справедлива не може не бути плідною”.)

¦ Яку метафору використовує Л. Толстой, щоб описати пошуки героєм правди? (“Тепер він мимоволі все глибше й глибше врізався в землю, як плуг, так, що вже не міг вибратися, не відгорнувши борозни”.)

¦ Про що думає Левін наприкінці роману і як це перегукується з думками автора? (“Життя моє тепер,- думає Левін,- усе моє життя, незалежно від усього, що може трапитися зі мною, кожна хвилина його – не тільки не беззмістовна, якою була раніше, але має безсумнівний сенс добра, який я можу вкласти в неї!” Цей “безсумнівний сенс добра” є однією з улюблених думок Л. Толстого, у цьому – оптимізм усього твору.)

¦ У чому полягає патріархальний ідеал Левіна? (Левін думає про новий тип господарювання – спільне з селянами володіння землею, дотримання одвічних правил народної моралі, які втратило освічене суспільство. Це було утопією.)

¦ Складіть загальний психологічний портрет Левіна. (Людина, схильна до постійного самоаналізування, прагне сприяти загальному благу народу, удосконаленню суспільства; хоче природного простого життя, сімейного щастя. Його девіз такий, як і селянина Фоканича, який “для душі живе, Бога пам’ятає”.)

3. Коментування вчителя

Костянтин Левін – автобіографічний герой. Автор дав йому “промовляюче” прізвище, утворивши його від свого ім’я – Лев. У романі “Анна Кареніна” відсутні філософські, публіцистичні авторські роздуми, тому письменник вклав в уста улюбленого позитивного героя свої думки, ідеали, програму перетворення суспільства. Лев Миколайович сам пройшов через подвійний пошук істини – самоаналізування та “опрощення”. Такий самий шлях він запропонував і рупору своєї позиції, героєві-ідеалу Левіну.

V. Домашнє завдання

Характеризувати образ Левіна та образ автора у романі “Анна Кареніна”.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– В образі Левіна мене приваблює…

– Позиція автора в романі для мене…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі