МІФ ЧОМУ ПЕС ЖИВЕ КОЛО ЛЮДИНИ
Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби сей його товариш був найсильніший з усіх тварин.
Лісові звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже:
– Вовче, брате, жиймо в’єдно!
Вовк одповів:
– Чому би ні!
Зачали жити в’єднo. Раз, як ночували в лісі, вчув пес якийсь шелест і зачав трястися-боятися. Пробудив вовка, а той йому каже:
– Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас!
Тоді
– Ведмедю, братику, жиймо в’єднo!
– Коли в’єднo, то в’єдно, – відповів ведмідь.
Минула коротка доба. Раз на зорях вчув пес якийсь шелест і зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав:
– Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та роздере нас обох!
Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Лишив ведмедя й пішов до двору короля лева.
– Леве, Леве, королю звірів, жиймо в’єднo!
– За слугу прийму тя, – відповів лев.
Пес зостався з ним. Раз так понад вечір зачав пес боятися й зачав вити, гавкати. Вибіг лев з палати й каже йому:
– Мовчи, бо ще надійде людина й застрілить нас обох!
Пес замовк, але зараз здогадався, що та людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.
Пішов пес до людини і пристав до служби в неї. Від того часу й живе пес з людиною.