“Гідний жалю той, хто живе без ідеалів”

Не можливо жити без цілі. Для повноцінного життя людині просто вона необхідна – мета, до якої б людина йшла протягом якогось періоду свого життя, задля котрої б старалася подолати всі життєві труднощі. Ну а якщо ціль в житті вибрана, заданий певний курс, то звичайно ж в людини повинні формуватися і певні ідеали.

В реальності від обраного ідеалу нам доводиться брати лише саму оболонку. І вже лише з часом, з набутим досвідом він вдосконалюється певними рисами.

Я підтримую думку, що для людини потрібний ідеал. Але в погоні за його пошуком,

не варто забувати, що частиною цього ідеалу являємось ми самі. А, якщо точніше, то наше відношення до оточуючих, наше ставлення до подій, які відбувають навколо нас. Ті риси, котрими ми наповнюємо в своїй голові власні ідеали, ми ж самі і формуємо, просто, як правило, вони розсіяні в нашій свідомості, тому лише в своєму ідеалі ми групуємо їх в єдине ціле. Виходить ми самі і є тими ідеалами, які для себе ж створюємо, просто ми не завжди здатні це усвідомити. А ще не всім людям виходить їх реалізувати. Просто комусь легше звинуватити всіх навколо у власній немочі, небажанні самовдосконалюватися. Звичайно легше здатися,
а ніж протоптувати шлях вперед. Але це не є правильно.

Моїми ідеалами є моральні якості, які мають взаємовідносини з різними галузями нашого життя. І навіть моє майбутнє, точніше те, яким я його уявляю, також є моєї ідеалом.

Отже, для кожної людини важливо мати свої ідеали, опиратися на них в різних життєвих ситуаціях, тому гідний жалю той, хто живе без них.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Гідний жалю той, хто живе без ідеалів”