Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Майбутнє нації в руках матерів

Майбутнє нації в руках матерів

Жінка… Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі – продовжувати рід людський. Але в різні періоди існування людства роль жінки в суспільстві не була однаковою.

Як на мою думку, то на долю жінки випадає значно більше перевантажень, ніж на долю чоловіка. Можливо, саме тому природа створила жінку значно витривалішою. Жінка терпляче зносить і емоційні перевантаження, і фізичні. Медики доводять, що навіть біль жінка і чоловік витримують і відчувають по-різному. Цим

зумовлено, що і генетичний код жінки довший, хоча серед чоловіків теж немало довгожителів. А втім, все це суто індивідуальне.

А от щодо ролі жінки в суспільстві, то тут немає спільної думки як серед чоловіків, так і серед жінок. Особисто я вважаю, що жінка сама має зробити вибір між сім’єю і кар’єрою. Переконана на прикладі своєї сім’ї, що моє судження правильне. Коли мій старший брат був зовсім маленьким, то мама віддала його в дитячий садок (тоді матерям дозволялося бути з дитиною лише до одного року), де і почались його хвороби. Він переніс кілька запалень легенів, які переросли в хронічну форму, і залишився

хворобливим на все життя. У той час медики приділяли велику увагу лікуванню, а не профілактиці захворювань. Я впевнена, що матері повинні доглядати своїх дітей аж до школи. А якщо жінка працює, то вона не може повною мірою віддаватись сім’ї. І навпаки, сімейні проблеми заважають жінкам у становленні кар’єри. А наше суспільство, на жаль, поки що не допомагає своїм громадянам, бо само переживає період становлення.

Я не впевнена в тому, що жінки-політики чи жінки-бізнесмени щасливі. Чи може жінка почувати себе щасливою, якщо значну частину життя перебуває поза домівкою, обмежуючись телефонними розмовами з дітьми і чоловіком? Якщо сім’я дружна, то ні. Адже дітям мама потрібна постійно. Їм необхідно відчувати її ласку, чути її голос, бачити її посмішку. Інакше – це не сім’я.

Я з іронією ставлюсь до феміністок, бо вважаю, що між жінкою і чоловіком ніколи не може бути рівноправ’я, бо обов’язки у них різні, отже і права мають бути різні. І тільки невдахи називають себе феміністками, бо вони обділені долею. А кожна нормальна жінка мріє бути єдиною і коханою.

У будь-якому суспільстві у жінки є право на щастя. А говорячи про роль жінки в суспільстві, варто врахувати, що саме від неї залежить фізичне і моральне здоров’я підростаючого покоління, а значить, майбутнє нації. Ось тому посилюється громадський рух матерів, яких непокоїть наше майбутнє. Цим рухом я захоплююсь, бо він не відриває жінку від сім’ї, а ще більше наближає, бо саме жінка є берегинею сімейного вогнища, у цьому полягає її значимість для суспільства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Майбутнє лісу в твоїх руках” Ми рідко про це замислюємося, але природа – це і є справжнє середовище нашого існування. Якщо природи не стане, негайно ж зникне і сама людина. Хіба можна такого хотіти? Природно, що такого не можна хотіти. Саме з цієї причини кожна людина повинна з усіх сил прагнути зберегти природу. Більш того,...
  2. Роль жінки в суспільстві (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) План I. Жінка – найпрекрасніше боже створіння. II. Значимість жінки в суспільстві. 1. Жінка має право на вибір долі. 2. Моє розуміння жіночого щастя. 3. Ставлення до руху феміністок. III. Майбутнє нації в руках матерів. Жінка… Найзагадковіше творіння Всевишнього. Природа надала жінкам найважливіші функції, адже призначення жінки на Землі –...
  3. Образи матерів у романі “Маруся Чурай” Мати. Священне ім’я, до якого завжди ставилися з повагою. Мати – основа життя, людина, що його дає. І перші слова, і перші кроки, і перші уроки добра – усе від матері. Але от диво – не всі матері однакові, не в усіх однакове уявлення про добро. Саме про це розмірковує...
  4. Твір ЗНО “Чи варто скаржитися на долю, чи вона у наших руках” Аргументи з теми, докази, приклади, висновок Варіант 1 Я вважаю, що на долю скаржитися не варто. Кожна людина і справді, образно кажучи, тримає свою долю своїми власними руками. Звичайно, це вираз-метафора: просто за свою долю кожен, коли стає дорослим, відповідає сам. Свою думку я можу обгрунтувати, по-перше, тим, що особистість...
  5. Образи матерів у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Ліна Василівна Костенко – українська поетеса. Народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині у родині вчителів. З 1936 року жила в Києві. Там закінчила середню школу і наприкінці 40-х років стала студенткою Київського педагогічного інституту. Пізніше вступила до Московського літературного інституту, який закінчила 1956 року. 1957 року...
  6. Бережіть матерів Про матерів, як писав Максим Горький, можна розповідати нескінченно. Тому що безбережна та любов, якою обдаровує мати своє дитя. А головне – безкорислива. Мами знають, що ми їх любимо. Але наша любов, навіть дуже велика і віддана, незрівнянна з материнською любов’ю. Ми виростаємо. Наші особисті проблеми, справи заповнюють наші голови...
  7. Бережіть матерів (твір на моральну тему) Епіграф: Прославимо жінку-мати, чия любов не знає перешкод, чиїми грудьми вигодуваний увесь світ! Максим Горький Про матерів, як писав Максим Горький, можна розповідати нескінченно. Тому що безбережно ту любов, який обдаровує мати своє дитя. А головне – безкорислива Мами знають, що ми їх любимо. Але наша любов, навіть дуже більша...
  8. Чи варто скаржитись на долю чи вона у наших руках? Я вважаю, що на долю в жодному разі не варто скаржитись. По-перше, кожний кує своє щастя. Це дуже давнє але правдиве прислів*я, яке відображає дійсність в повній мірі. Звичайно, певну роль відіграє сліпий фарт та на дев*яносто дев*ять і дев*ять відсотків усе залежить виключно від наших зусиль. Тільки ми творці...
  9. Які причини, спонукають матерів покидати дітей? У 2009 році Світлана Маницька, народивши шосту дитину, просто втекла з пологового будинку, навіть не оформивши відмовний документ. Марними були кількатижневі спроби лікарів звернутися до сумління матері. Ні вона, ні її чоловік не забажали навіть глянути на сина. Минуло два роки, й історія повторилася. Світлана, порадившись із чоловіком, відмовилась від...
  10. “Шануйте матерів своїх”, твір у публіцистичному стилі Дитинство кожної людини, яким би воно не було – це ясний промінчик, що все життя світить через усі проблеми та негаразди. Яскраве сонце в дитинстві – це мама. Мама – це ранковий дотик, ніжний або бадьорий: “Вставай, моя дитинко, час до школи!” Це теплі руки, ласкавий погляд. Це радість, коли...
  11. У руках матері укладена чарівна сила У житті кожної людини є щось дороге, важливе, що залишає слід і пам’ять на все життя. Події, люди, речі, думки – для всіх це щось своє, щось особисте. Але є одне – те, що не замінять ні речі, ні вчинки, ні слова, ні пам’ятні дати. Те, про що згадуєш у...
  12. “Яким є ідеальне майбутнє” Кожна людина хоче жити добре, в достатку, нічого не потребуючи і, звичайно, щасливо. Старання для досягнення щастя починаються у людей вже з самого раннього дитинства. Амбіції зароджуються у свідомості людини вже в початковій школі, коли одні діти хочуть бути кращими, розумнішими і сильнішими за інших. Така ж гостра конкуренція точиться...
  13. Українські нації в романі Пантелеймона Кулиша “Чорна рада” Пантелеймон Кулиш Народився У м. Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер – Сумська область). Батько походив з козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сільським господарством, мав власний хутір. Пантелеймон Кулиш учився в Новгород-Сіверській гімназії. Якийсь час працював приватним учителем. Учився як вільний слухач у Київському...
  14. “Майбутнє Івася за твором “Катерина” Тараса Шевченка” У своєму трагічному і сумному творі “Катерина” Тарас Шевченко розповідає таку ж сумну і трагічну історію дівчини Катерини, яка повірила москалеві, народила від нього дитину і була прогнана з дому своїми батьками разом з малюком. Жінка все ще вірила в те, що зможе відшукати того, кому вона даремно довірилася. Вона...
  15. Роль і місце художньої літератури в духовному житті нації Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність:...
  16. Ентосоціалізація у контексті відродження нації Мотиваційно-смислова структура особистості, її соціальне значення в існуванні держави. Особистість формується та розвивається під впливом окремих культурних та соціальних умов, кодів, норм та цінностей. Соціум складається з окремих індивідів. Суспільство є цілим, і його не можна звести до окремих індивідів. Особистість є одним з ключових понять при вивченні соціуму. Соціальне...
  17. Роль мови в процесі формування нації За словником іншомовних слів, нація – це “стійка історична спільність людей, яка виникла на базі спільності мови, території, економічного життя і психологічного складу, що знаходить вияв у народній культурі”. Як бачимо, мова у цьому переліку стоїть на першому місці, а це означає, що у процесі формування нації вона відіграє першорядну...
  18. Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі “Мойсей” Кожен народ має душу. Народна душа – це співці слова і духу народного. Одним із них є Іван Якович Франко. У поемі “Мойсей” він висвітлює проблему відносин між вождем і народом. Вождь і народ – це дві частини одного цілого. Якщо не буде першого – то не буде й другого,...
  19. “Як в нації вождя нема, тоді вожді її – поети!” за творчістю Є. Маланюка Для сучасного українського читача поет Євген Маланюк й досі залишається досить таємничою постаттю. Перш за все, через те, що більшість наших співвітчизників познайомилася з його творчістю зовсім недавно, а також через те, що поезія Є. Маланюка відрізняється глибокою філософією і інтелектуальністю, вона сповнена алегоріями, метафорами і символічними означеннями. Розмірковуючи над...
  20. “Яким ви уявляєте майбутнє людства” Всі люди діляться на дві категорії: оптимістів і песимістів. І відповідно, кожна категорія людей представлятиме майбутнє людства через призму оптимізму або песимізму. Я, швидше за все, відношусь до тих людей, які вірять у світле майбутнє, і тому світ мені бачиться в яскравих сонячних фарбах. Варто тільки перенестися на 300 років...
Майбутнє нації в руках матерів
«
»