М. О. Некрасов. Поезії “О шостій вчора завернув…”, “Роздуми біля парадного під’їзду”

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС

ІI семестр

2. ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – II ПОЛОВИНИ XIX ст.

УРОК № 44

Тема. М. О. Некрасов. Поезії “О шостій вчора завернув…”, “Роздуми біля парадного під’їзду”

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст лірики Некрасова; розвивати навички виразного читання, аналізування ліричних творів, висловлення своїх суджень про них та їх обгрунтування; виховувати активну громадянську позицію, кращі людські якості, любов до поезії.

Оснащення:

портрет поета, видання творів, ілюстрації до них, до епохи Некрасова (Петербург).

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу (урок-спостереження).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Лейтмотивом усієї творчості Миколи Некрасова можуть стати його власні слова: “Я лиру посвятил народу своему…” І дійсно, у творах поета ми знаходимо різні теми та проблеми, але найбільше його цікавить народ, боротьба проти зла та насильства, за поліпшення життя трудящих. Сьогодні ми зануримося до світу некрасівської поезії, щоб відчути і дух епохи,

і жар серця самого автора.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

1. Робота в парах

Учитель. Розкажіть одне одному про життя і творчість Некрасова, поставте запитання, уточніть відомості, отримані самостійно.

2. Розповідь одного учня (або кількох) про М. Некрасова

Учитель. Заповніть схему відомостями про основні об’єкти зображення у творах відомих російських письменників.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Тема поета й поезії завжди була актуальною для Некрасова. У ранній збірці (поезія “Тот не поэт”) Некрасов, письменник-початківець, чітко висловив думку щодо того, про що він повинен писати, хто має право носити високе звання поета:

Кто у одра страдающего брата

Не пролил слез, в ком состраданья нет,

Кто не продает себя толпе за злато,

Тот не поэт!

Подібні думки лунатимуть і у віршах Некрасова “Муза”, “Блажен незлобивый поэт”, “Элегия” та ін. Особливо емоційно наснажена, пронизана громадськими, патріотичними почуттями поезія “Поэт и гражданин”:

Будь гражданин! Служа искусству,

Для блага ближнего живи,

Свой гений подчиняя чувству

Всеобнимающей Любви.

І далі:

Иди в огонь за честь отчизны,

За убежденья, за любовь.

А ці слова стали крилатими:

Поэтом можешь ты не быть,

Но гражданином быть обязан.

Детально ми розглянемо вірш “О шостій вчора завернув…”, у якому висвітлюється інший аспект теми поета й поезії.

2. Виразне читання вірша

Учора в шостій на Сінну

Зайшов я наостанку;

Там били дівчину одну,

Ще молоду селянку.

З грудей ні звука, ні зітхань.

Лиш бич по тілу свище.

І музі я сказав: “Поглянь!

Сестра твоя найближча”.

Переклад М. Терещенка

3. Словникова робота за питаннями учнів

Сенная – вулиця в Петербурзі, де багато закладів торгівлі, шинків; брудна, з підозрілим людом.

Муза – богиня творчості, натхнення.

4. Обмін враженнями від прочитаного

5. Евристична бесіда

¦ Від чийого імені ведеться оповідь? (Від першої особи, ліричного героя – автора)

¦ Про що свідчить факт побиття батогом жінки? (Про жорстокість; безправність селян, беззахисність у великому місті)

¦ Як ви вважаєте, що сталося? За що її били? (Мабуть, за невелику провину, інакше відвели б до поліції)

¦ Чому жінка мовчала? (Була терплячою, гордою; мабуть, почувалася винною; вважала, що це є припустимим)

¦ Чому “бич свистал, играя”? (Напевне, биття приносило задоволення тим, хто карав селянку.)

¦ Чому зроблений такий висновок у кінці поезії? (Поетів часто карають за сміливе, правдиве слово, причому дуже суворо.)

¦ Чим вражає вірш? (Лаконізмом, точністю деталей і влучністю алегоричного порівняння-висновку)

¦ Чи багато художніх засобів у вірші і як це відбилося на його художності? (Зовсім мало: інверсія “крестьянку молодую”, “сестра твоя родная”, неповне речення, діалог, поєднання реальних і умовних, символічних персонажів; висока художність досягається завдяки цим засобам та лаконізму й неочікуваності такого висновку)

6. Слово вчителя

Зважаючи на високе уявлення про борця за народне щастя, про призначення поета і поезії, Некрасов був дуже вимогливим до себе як до людини, громадянина й письменника. Тому він палким, сильним словом виступив на захист народу, який не знає власної сили, як той сплячий богатир; покірно несе тягар непосильної праці, нужди та безправ’я. Питання саме такого змісту Некрасов порушує у хрестоматійному вірші “Роздуми біля парадного під’їзду”.

7. Виразне читання вірша

8. Словникова робота за питаннями учнів

9. Обмін враженнями від прочитаного

10. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

¦ Як ви вважаєте, чий парадний під’їзд описано? (Знатного чиновника, багатого вельможі)

¦ Як автор називає того, хто приїжджає у свята, щоб засвідчити свою повагу господареві? (“Одержимый холопским недугом”)

¦ Які незвичайні прохачі прийшли до під’їзду? (Селяни з далеких губерній)

¦ Що про це свідчить? (Бідний одяг, розтерті до крові ноги, боязкий та покірний вигляд)

¦ Чому швейцар не пустив навіть за хабар? (Мало грошей, вигляд жебрацький)

¦ Як реагують на це мандрівники-прохачі? (Покірно відходять, поклавшись на Божу волю; потім, можливо, проп’ють від горя гроші)

¦ Як змінюється тональність вірша, коли йдеться про вельможу, який веде розкішне життя та якого зовсім не хвилюють страждання народу? (Робиться гнівною, звинувачувальною, автор звертається безпосередньо до цього героя)

¦ До кого далі з болем та співчуттям звертається автор? (До рідної землі, народу)

¦ Що засвідчує велику повагу поета до народу, розуміння ним його ролі? (Слова “сеятель твой и хранитель”)

¦ Про що свідчить кінцівка твору? Яким є її характер? (Автор ставить питання, яке опосередковано закликає народ “пробудитися”, відчути власну силу й почати відстоювати своє право на людське існування)

¦ Поділіть вірш на змістовно-інтонаційні частини й складіть план.

Очікуванні відповіді

1) Відвідувачі парадного під’їзду у свята і будень.

2) Селян не допускають до високо-посадовця.

3) Життя володаря розкішних палат.

4) Страждання та стогін російського мужика.

5) Коли відбудеться духовне пробудження народу?

¦ Знайдіть у вірші пейзаж і визначте його роль.

(Под пленительным небом Сицилии,

В благовонной древесной тени,

Созерцая, как солнце пурпурное

Погружается в море лазурное,

Волосами его золотя,-

Убаюканный ласковым пением

Средиземной волны…

Пейзаж є контрастом до зображуваних (і домальованих уявою читача) картин народного життя.)

¦ Який художній прийом використаний автором у цих рядках?

Ты уснешь, окружен попечением

Дорогой и любимой семьи.

(Ждущей смерти твоей с нетерпением)…

(Іронію)

¦ Які рядки вірша стали крилатими (інколи вже з іншим значенням)? (“Этот стон у нас песней зовется…”)

¦ Які образи-символи зустрічаються у творі? (Річка Волга – символ Росії)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Учитель. Знайдіть синоніми до слів із вірша М. Некрасова.

Примітка. Другий стовпчик таблиці учні заповнюють самостійно.

Слова з вірша М. Некрасова	Сучасні синоніми
Холопский недуг	Підлабузництво
Котомка	Сумка, торба
Лапти	Взуття
Армячишка	Верхній одяг
Чернь	Простий народ
Пилигримы	Мандрівник
Кошли	Гаманці
Щелкопёр	Журналісти, письменники
Аркадская идиллия	Рай
Бурлаки	Робітники на важкій роботі

VII. Домашнє завдання

Уміти виразно читати, аналізувати вірші Некрасова, виписати з поезії “Роздуми біля парадного під’їзду” не названі на уроці приклади художніх засобів, пояснити їх роль.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– Мене вразила поезія…

– Некрасов відкрився для мене як…

– Тепер мені зрозуміло, чому…