Які почуття випробовує поет, побачивши рідну ріку? (Некрасов “На Волзі”)

Читач повинен звернути увагу, що перша й третя частини по своїй побудові буквально збігаються зі структурою другої частини. Це не випадковість; а втілення художнього задуму поета: спочатку йде пейзажна замальовка, що виражає милування рідною рікою й заглибленість у красу природи. Природно, що структура другого уроку багато в чому нагадує перший урок. Так само як і на першому уроці, ми ставимо запитання, що змушує учнів звернутися до характеристики внутрішнього стану поета: “Які почуття він випробовує, знову бачачи рідну Волгу? Про що замислюється?”

Питання:

“Які почуття випробовує поет, побачивши рідну ріку?” – звичайно не викликає труднощів, але потрібно, щоб Читачі звернули увагу на те, як змушує нас поет відчути його любов до Волги, захват від її краси. Відповідь не повинен бути загальною фразою. Необхідно звернутися до тексту вірша, знайти поетичне вираження переживань автора: радість зустрічі з рідною рікою (епітет тричі повторюється у вірші), смуток від свідомості, що пішло дитинство й неповернуте юність, милування красою дорогих серцю поета місць – і разом із цим гіркота, обурення, гнів: життя народу не змінилася клучшему.

Як

говорить про Волгу поет? Він пише, що вона світла й велична, він звертається до неї зі словами любові: “Про Волга!., колиска моя! Чи любив хто тебе, як я?” Її хвилі він називає “милими”. Вид рідних берегів занурює його в “рожеві мрії”.

Але світлий і безтурботний настрій поета раптово зникає. У який момент воно різко міняється? Чому для Некрасова була таким несподіваним поява бурлак? Школярі відповідають: “Він сподівався, що життя на Волзі змінилася”, “Уж дуже не підходили до світлій картині стогони бурлак”, “Некрасов замилувався красою Волги й забув про каторжну працю бурлак, тому тільки вони з’являться в нього “здригнулося серце”.

Некрасов прямо не говорить про вагу праці бурлак, по змушує нас відразу – це відчути. Як?

Рух бурлак переданий дієсловом “повзли”. Виразність слова відчувається учнями тоді, коли вони переконуються, як важко замінити його синонімами. Дано точний зоровий образ: “Майже пригнувшись головою до ніг, оповитим линвою, взутим у постоли, уздовж ріки повзли гурьбою бурлаки…” Він змушує відчути, наскільки важка баржа, що тягнуть бурлаки

Але не тільки про вагу праці говорять ті. слова, які відбирає поет, зображуючи бурлак, їхня праця, їхній спів; ці слова одночасно передають почуття поета, його відношення до побаченого (стогони – “дикий і страшно ясний… їх мірний, похоронний лемент” і ін.).

Перечитуємо далі останню частину вірша. Як її можна назвати? Наса пропонують: “Міркування про бурлак”, “Дума про долю бурлак”. Поет задумався над причинами тяжкого становища народу. Однієї з головних причин Некрасов уважає покірність, що переходить із покоління в покоління. Діти знаходять слова, у яких особливо чітко виражене відношення поета до народного довготерпіння. За формою міркування сховані й докір і заклик: не краще ль була би доля народу, коли б він менш терпів?

Вірш розібраний, і тепер дуже важливо узагальнити зроблені спостереження й повернути художньому сприйняттю учнів ту цілісність, що збирає воєдино всі накопичені ними в процесі аналізу враження й співпереживання. Для цього пропонуємо школярам колективно скласти своєрідний план, Вч якому знайдуть відбиття особливості побудови вірша і його емоційний зміст. Цей план не тільки фіксує знайдену інтонаційну партитуру вірша, але й допомагає осмислити глибину його ідейного змісту

Приведемо приклад такого плану: Зустріч із Волгою після довгої розлуки “Цілу годину коштую недвижно”. Смутні роздуми про прожитий життя. Милування красою рідної природи “Повзли гурьбою бурлаки…”. Глибоке співчуття, гостра жалість “И серце здригнулося в мені…”. Раптове потрясіння, пригніченість, пригніченість II. Спогаду одетстве. III. Роздуму поета над долею

Користь плану повною мірою виявиться учнями при самостійному виразному читанні, коли при пошуках потрібної інтонації вони будуть опиратися на виявлені в процесі бесіди почуття й настрої поета

На підставі всієї проробленої роботи читачі не тільки сприймають мир почуттів і переживань поета, але й розділяють його погляди й переконання. У школярів формується подання про поета як про передову людину своєї епохи, що сумели правдиво й. схвильовано розповісти про долю пригнобленого народу й про необхідність боротися за нього світле майбутнє

Відомо, що Рєпін не знав вірші Некрасова про бурлак, коли писав свою картину. І проте зовсім по-некрасовски виглядають його герої. Один утирає піт із чола, в іншого руки зависли, як батога. Ці руки особливо виразні: з роздутими жилами, що одерев’яніли від роботи, вони все-таки сильні. Серед покірно, що бредуть бурлак, є фігури, що народжують думки не тільки про виснажливу вагу праці, але й про силу російського селянина: могутній бурлака, що йде першим, юнак. Все це повинен мати на увазі, Читач, розглядаючи разом з учнями картину Рєпіна й зіставляючи її з віршем


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Які почуття випробовує поет, побачивши рідну ріку? (Некрасов “На Волзі”)

Categories: Нові твори

Links